Безцінні поради водіям

Правила стоянки

Форма одягу. Неприємності часто чекають водія ще до того, як він рушив з місця. Наприклад: вранці водій вийшов з під'їзду, а його авто, яке він ввечері поставив на добре утрамбований замет, стоїть прямо посеред глибочезної калюжі. На жаль, спрогнозувати це не можна. А мокрі ноги весь день – шлях до застуди.

Так що якщо є можливість (паркомісце), ставте машину на очищеній від снігу ділянці, бажано, на височині. Але якщо така можливість є не завжди, радимо придбати високе і водостійке (оснащене водовідштовхувальною мембраною) взуття. Аналогічно і з верхнім одягом – він має бути легким (в автомобілеві тепло), але водо-та вітростійким, обов'язково потрібен капюшон або головний убір. Адже водії часто, доки очищають кузов від снігу, встигають застудити спину або, що ще гірше, голову.

Парковка. Якщо під будинком замало місця, краще знайти місце подалі і пройтися дві-три хвилини пішки, ніж захаращувати проїзд/прохід – когось може занести і він вдариться об ваше авто. Правила дорожнього руху забороняють ставити авто ближче, ніж за п'ять метрів від сміттєвого бака (це правило додали в 2011-му році, тож не всі про нього знають). Тобто, якщо ви цю вимогу проігнорували і сміттєвоз під час роботи випадково зачепив ваше авто, скаржитися марно. Аналогічно, не радимо ставити авто на в'їзді/виїзді, а також поруч з покритим кригою спуском.

Як правильно почати рух

Одразу після запуску двигуна авто краще прогріти упродовж двох-трьох хвилин навіть в тому випадку, якщо виробник дозволяє цього не робити. Річ у тому, що скло взимку часто пітніє і моментально вкривається інеєм – якщо двигун не прогріти, то і гарячого повітря, яке може відігріти скло, не буде. Крім того, врахуйте, що перші 1-1,5 кілометра потрібно їхати на невеликій швидкості (до 50 км нагодину) – цього достатньо, щоб прогрілися і масло в коробці, і ходова частина, і "прокачалися" усі рідини в гідросистемах. Ця порада особливо актуальна для авто з автоматичною коробкою передач, де різкий старт на морозі може швидко вивести авто з ладу.

На початку руху натискати на педаль газу потрібно дуже плавно (є ризик, що авто "понесе" на сусіда по парковці), бажано з другої передачі (на "автоматі" – з "L" або "2"). До речі, відомі випадки, коли старт з місця неможливий через те, що гальмівні колодки примерзли до дисків (якщо водій поставив авто на нічна "ручник") – багато водіїв радять залишати авто на ніч лише на передачі. Але таке можливо лише тоді, коли ввечері була відлига, а вночі вдарив мороз.

Звільняємося з льодового полону

Рушити з місця часто складно через те, що машина потрапила в снігово-крижаний полон, коли автомобіль, як не крути двигун, "ні туди і ні сюди". Перший крок –  спробуйте вибратися врозкачку: почергово вмикайте задню і передню передачі і газуйте. Другий – попросіть перехожих підштовхнути. Але якщо це не допомагає, доведиться діставати лопату (продається в будь-якому будівельному магазині) і копати.

Ведучі колеса. Відкопати потрібно те колесо, яке буксує. Але потрібно подивитися, чи не лягли передні важелі (те, до чого кріпиться колесо) на сніг. Якщо так, то потрібно їх звільнити. Потім для обох ведучих коліс потрібно прокопати колії – попереду автомобіля і позаду нього – сантиметрів по 50 у кожний бік. Якщо є можливість, в колії краще покласти щебінь, насипати піску або закласти їх гіллям (до речі, для цих цілей в будівельних магазинах продається спецреагент). І потім врозкачку вибирайтеся на тверде місце.

Автомобіль сів на дно. Загляньте під авто – там має бути просвіт. Немає? Копайте лопатою доти, доки він не з'явиться. Дуже часто є сенс поддомкратити по черзі ведучі колеса і прокопати під ними описані вище колії. Важливо розуміти, що для домкрата необхідні опора - можна для цих цілей використовувати диск запасного колеса або дерев'яну колоду. Але щоб опора не вислизнула, для неї потрібно викопати місце під домкратним гніздом (знаходиться за 10-20 см від переднього колеса), вистелити його підручними матеріалами (гілками, щебнем) або килимком із салону, зверху покласти запаску. Ставте на неї домкрат, піднімайте колесо і очищайте під дном сніг аж до ґрунту.

Зимовий стиль водіння

Спокійний рух з мінімальним числом перестроювань з рівною дозволеною швидкістю і суворим дотриманням усіх вимог ПДР   основа безпечної і економного водіння в будь-яку пору року, але взимку ці прості істини є особливо актуальними. В ідеалі, потрібно постаратися їхати так, щоб якомога рідше натискати на гальма (лише для повної зупинки після сповільнення авто) і газ (лише щоб набрати крейсерську швидкість), тобто – максимально використовуючи інерцію. Наприклад, якщо на світлофорі горить червоний або "закінчується" зелений колір, то ще за 300-500 метрів від нього можна повністю прибрати ногу з педалі газу і докотитися до перехрестя. Так само плавно потрібно входити у поворот, прибравши ногу з газу перед ним і натискати його лише після того, як машина вже увійшла в поворот (в поворот авто вкочується, а з повороту його витягають колеса). Перед поворотом свою смугу потрібно займати завчасно, а всі рухи при необхідності перебудуватися з ряду в ряд виконувати дуже плавно (попередньо переконавшись, що у інших водіїв буде можливість уникнути зіткнення, якщо ваше авто раптово заглохне або понесе).

Рух при поганій видимості. Про те, наскільки корисно вмикати в зимовий період фари вдень - краще видно і водієві, і його сусідам по потоку, – зайвий раз нагадувати не потрібно. Полегшують керування автом і передні протитуманки (якщо вони встановлені), а якщо видимість становить не більше100 м, вмикайте дальнє світло (перемикаючись на ближнє при зустрічному роз'їзді) і задній протитуманний ліхтар. Якщо видно зовсім погано, вмикайте аварійку: миготливе помаранчеве світло добре помітне навіть у сильному тумані.

Зупинка. Якщо з якихось причин ваш автомобіль застряг, залишайте увімкненими габарити, аварійку і за 50 м виставте знак аварійної зупинки. Це варто робити тоді, коли не вдалося відкотити автомобіль на узбіччя. Тим, у кого не нова машина і є необхідність часто їздити по трасі, рекомендуємо також придбати сигнальний ліхтар червоного кольору (коштує близько 50 грн). А ще є "дідівський" спосіб отримати джерело тепла і світла (якщо машина зламалася в дорозі) – просочена бензином керамічна цегла, якщо її підпалити, горить 3-4 години.

Огляд. Зимову рідину омивача краще купувати в готовому вигляді, так як з концентратом, по-перше, забагато мороки (не забути про воду виходячи з квартири), по-друге, не завжди вдається правильно підібрати пропорцію. І пам'ятайте, що чим кращі двірники, тим менше рідини йде на очищення лобового скла.

Очищення автомобіля від снігу

Перш ніж приступити до безпосереднього видалення зледенілих і засніжених ділянок, машину потрібно завести і включити режим обігріву. 

Попереднє видалення поверхневого шару льоду зі скла за допомогою скребка або щітки призводить до прискореного прогріву транспортного засобу і значного збільшення оглядовості. Скребок для автомобіля від снігу повинен бути виконаний з повільного, м’якого матеріалу, що запобігає появі на вікнах подряпин і мікротріщин. Використання жорстких, невідповідних підручних предметів веде до руйнування лакофарбового покриття та розвитку корозійних процесів. Порушення цілісності скла загрожує його помутнінням, що значно зменшує видимість.

У процесі очищення скребком або щіткою слід дотримуватися одного напрямку. Це робиться для того, щоб не дати кристалам льоду подряпати обморожені ділянки автомобіля.

Також для видалення снігу та льоду в автомагазинах власники транспортних засобів можуть придбати спеціально розроблені засоби – авторозморожувачі.

Засіб від льоду являє собою розчин або аерозоль, який за допомогою пульверизатора або балончика, що знаходиться під тиском, розпорошується на ділянки з льодом. Авторазмораживатель надає на лід руйнівну дію, поступово перетворюючи його в кашку. Далі, залишається тільки насухо протерти скла ганчіркою.