У пошуках заробітків: вожатий дитячого табору у сусідній Словаччині або перукар у Дубаях

Влітку в ЄС потрібні складальники фруктів, електрики, вожаті і альпіністи, пише Сегодня.
З настанням весни в Україні традиційно стартує хвиля сезонного заробітчанства: наші співгромадяни починають активно вивчати вакансії за кордоном, щоб виїхати влітку на добре оплачувану роботу. Українців найбільше цікавить тимчасове працевлаштування в Європі та на курортах. Зокрема, за даними кадрового порталу Rabota.ua, зараз сезонні заробітчани з України можуть розраховувати на роботу в Польщі, ОАЕ, Німеччині, Литві, Чехії, Франції, Ізраїлі, Китаї, Канаді, Фінляндії. Причому за кордоном на літній час найчастіше шукають збирачів грибів, ягід, овочів, цитрусових, а також потрібні будівельники, електрики, промислові альпіністи, електрогазозварники, перукарі, аніматори, вожаті-психологи. Ми дізналися, які вимоги пред'являються до сезонних заробітчан і скільки можна заробити за кордоном.
ГРОШІ. Девальвація нацвалюти спровокувала зростання інтересу українців до працевлаштування за кордоном, кажуть експерти, адже зараз в регіонах нашої країни можна заробити лише 1500-2500 грн ($55-95).
"У той же час вожатий дитячого табору в Словаччині може розраховувати на $200, збирач печериць в Польщі – на $500, а перукар в Дубаях – на $700 щомісячного доходу. Це означає, що півроку гастарбайтерство на чужині дозволяє в підсумку забезпечити на батьківщині до року комфортного життя", – роз'яснює мотивацію заробітчан контент-експерт Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
При цьому аналітик попереджає, що при пошуку вакансій потрібно уважно читати умови роботи, тому що можливі варіанти, коли претендентам доведеться оплачувати зі своєї кишені оформлення документів, проїзд, харчування та проживання:
"Але ці витрати може взяти на себе і наймач, або розділити ці витрати 50х50".
ПРЕТЕНДЕНТИ. Експерти кажуть, що активно сезонну роботу за кордоном українці починають шукати у віці 25-30 років.
"Цей вік найбільше цікавиться пошуком роботи в Східній Україні або на курортах. І цей варіант наймачів влаштовує, адже дорослі України приймають рішення про працевлаштування за кордоном усвідомлено. Це означає, що люди вже розуміють, що орати там доведеться ненормовано, в складних умовах, тобто, наприклад, по кілька годин на сонці, а проживання, можливо, виявиться з мінімальним набором зручностей", – роз'яснює Пашкіна.
За її словами, цікаві для наймачів і сезонні заробітчани старшого віку – від 40-50 років. Правда, такі працівники повинні бути здорові, володіти міцною статурою, не боятися фізичних навантажень. Їх активно наймають на сільгоспроботи (наприклад, збір ягід), будівельниками і нянями.
Заробітчани везуть додому $7 млрд
Аналітики Міжнародної організації з міграції визначили портрет сезонного заробітчанина з України. За їх даними, в 2014-2015 роках з 700 тис. зовнішніх гастарбайтерів близько 265 тис. виїжджали за кордон на короткий час. На таку роботу більше виїжджають молодь і середній вік – 18-29 років (23,3%), 30-44 років (40,7%), 45-64 роки (35,1%). І більше їздять чоловіки (70%). В основному, сезонні заробітчани виїжджають працювати з сіл на Заході України (45%). Мігранти більше трудяться в СНД і ЄС. І задіяні активно в будівництві (37%), сільському господарстві (11%), туризмі та транспорті (5%). Зароблене йде на "чорний день", споживчі кредити, покупку житла. А інвестують заробітчани в будівництво (23%), ресторани (21%), роздрібну торгівлю (21%). Такий обсяг гастарбайтерство в 2014-му дозволив залучити в Україну $2,8 млрд.
"Але на ділі потоки коштів, які йдуть від мігрантів через небанківські шляху, тягнуть на $3-3,5 млрд. А ще $1 млрд – це товари, які закуповуються за кордоном для особистих цілей. Все це в підсумку становить $6-7 млрд", – говорить економіст Павло Мельник.
До теми
- Головний сержант Василь Кікіна на псевдо «Перекуп»: після ста ходок по замінованому полю тебе оберігає не тільки Бог
- Прикордонник Чопського загону Альмера про фронт, поранення та найважливіше вдома
- Від футбольних чемпіонатів до керування БпЛА: історія прикордонника з позивним «Ромаріо»
- В Ужгороді вшанували пам’ять Томаша Масарика та річницю заснування Чехословацької Республіки
- Осінь у Карпатах. Краса, за якою стоїть щоденна служба
- Від державної служби до військової - свідомий вибір прикордонниці Ольги Воловар
- Він навчає інших військової справи, а сам мріє знову пройти стежками Криму
- Прикордонник Чопського загону власноруч зняв своє фото з меморіальної дошки зниклих безвісти та полонених
- Від бойових завдань на Донеччині й Харківщині до контролю на кордоні: історія прикордонника із Закарпаття
- «Хочу насолодитися мирною Україною»: історія Андрія «Мольфара»
- Як Закарпаття перебудовує кордон на перспективу
- Двічі переселенець, колишній айтівець, а нині прикордонник: історія Антона Циганкова з Донеччини
- Прикордонник Равік: нищити ворога з неба і зберегти своїх на землі
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- Карпати очима прикордонників: краєвиди, які захоплюють за будь-якої погоди
До цієї новини немає коментарів