У пошуках заробітків: вожатий дитячого табору у сусідній Словаччині або перукар у Дубаях

Влітку в ЄС потрібні складальники фруктів, електрики, вожаті і альпіністи, пише Сегодня.
З настанням весни в Україні традиційно стартує хвиля сезонного заробітчанства: наші співгромадяни починають активно вивчати вакансії за кордоном, щоб виїхати влітку на добре оплачувану роботу. Українців найбільше цікавить тимчасове працевлаштування в Європі та на курортах. Зокрема, за даними кадрового порталу Rabota.ua, зараз сезонні заробітчани з України можуть розраховувати на роботу в Польщі, ОАЕ, Німеччині, Литві, Чехії, Франції, Ізраїлі, Китаї, Канаді, Фінляндії. Причому за кордоном на літній час найчастіше шукають збирачів грибів, ягід, овочів, цитрусових, а також потрібні будівельники, електрики, промислові альпіністи, електрогазозварники, перукарі, аніматори, вожаті-психологи. Ми дізналися, які вимоги пред'являються до сезонних заробітчан і скільки можна заробити за кордоном.
ГРОШІ. Девальвація нацвалюти спровокувала зростання інтересу українців до працевлаштування за кордоном, кажуть експерти, адже зараз в регіонах нашої країни можна заробити лише 1500-2500 грн ($55-95).
"У той же час вожатий дитячого табору в Словаччині може розраховувати на $200, збирач печериць в Польщі – на $500, а перукар в Дубаях – на $700 щомісячного доходу. Це означає, що півроку гастарбайтерство на чужині дозволяє в підсумку забезпечити на батьківщині до року комфортного життя", – роз'яснює мотивацію заробітчан контент-експерт Rabota.ua Тетяна Пашкіна.
При цьому аналітик попереджає, що при пошуку вакансій потрібно уважно читати умови роботи, тому що можливі варіанти, коли претендентам доведеться оплачувати зі своєї кишені оформлення документів, проїзд, харчування та проживання:
"Але ці витрати може взяти на себе і наймач, або розділити ці витрати 50х50".
ПРЕТЕНДЕНТИ. Експерти кажуть, що активно сезонну роботу за кордоном українці починають шукати у віці 25-30 років.
"Цей вік найбільше цікавиться пошуком роботи в Східній Україні або на курортах. І цей варіант наймачів влаштовує, адже дорослі України приймають рішення про працевлаштування за кордоном усвідомлено. Це означає, що люди вже розуміють, що орати там доведеться ненормовано, в складних умовах, тобто, наприклад, по кілька годин на сонці, а проживання, можливо, виявиться з мінімальним набором зручностей", – роз'яснює Пашкіна.
За її словами, цікаві для наймачів і сезонні заробітчани старшого віку – від 40-50 років. Правда, такі працівники повинні бути здорові, володіти міцною статурою, не боятися фізичних навантажень. Їх активно наймають на сільгоспроботи (наприклад, збір ягід), будівельниками і нянями.
Заробітчани везуть додому $7 млрд
Аналітики Міжнародної організації з міграції визначили портрет сезонного заробітчанина з України. За їх даними, в 2014-2015 роках з 700 тис. зовнішніх гастарбайтерів близько 265 тис. виїжджали за кордон на короткий час. На таку роботу більше виїжджають молодь і середній вік – 18-29 років (23,3%), 30-44 років (40,7%), 45-64 роки (35,1%). І більше їздять чоловіки (70%). В основному, сезонні заробітчани виїжджають працювати з сіл на Заході України (45%). Мігранти більше трудяться в СНД і ЄС. І задіяні активно в будівництві (37%), сільському господарстві (11%), туризмі та транспорті (5%). Зароблене йде на "чорний день", споживчі кредити, покупку житла. А інвестують заробітчани в будівництво (23%), ресторани (21%), роздрібну торгівлю (21%). Такий обсяг гастарбайтерство в 2014-му дозволив залучити в Україну $2,8 млрд.
"Але на ділі потоки коштів, які йдуть від мігрантів через небанківські шляху, тягнуть на $3-3,5 млрд. А ще $1 млрд – це товари, які закуповуються за кордоном для особистих цілей. Все це в підсумку становить $6-7 млрд", – говорить економіст Павло Мельник.
До теми
- Медицина в однострої: покликання Інни Гіголаєвої
- Чотири ротації та десятки бойових завдань: історія прикордонника Чопського загону «Фрозена»
- «Студент», який рано подорослішав: історія прикордонника Мукачівського загону Олександра
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- Карпати очима прикордонників: краєвиди, які захоплюють за будь-якої погоди
- «Залишити побратима я не міг»: історія прикордонника «Агента», який урятував військового під вогнем
- Чотирилапий напарник Віскі допомагає прикордоннику Віктору Ходаничу виявляти зброю та вибухівку
- Став своїм: лелека оселився на території підрозділу закарпатських прикордонників
- «Людина здатна на багато більше, ніж сама про себе думає»: прикордонник Роберт Бушко
- «Для хлопців був батьком і матір'ю»: історія командира з позивним «Бармалей»
- «Вона навчила мене терпінню»: як службова собака Квейсі допомогла прикордоннику повернутися до спокійного життя
- Закарпатські прикордонники пройшли тренінг з профілактики професійного вигорання та психологічної підтримки
- «Безпечним є тільки те, що твоє» – оператор FPV-дронів «Коло»
- Бойовий шлях і незламна мотивація прикордонника Мукачівського загону Ігоря Кучмука
- Інженер, кінолог, пілот: три професії прикордонника Чопського загону «Текіли»
- Він рятував своїх, а після власного поранення залишився у строю: історія бойового медика Віталія Толочка
- Військовослужбовець і соло-тато — історія мукачівського прикордонника Володимир Брижака
- Пошук - як гра, результати - справжні: історія прикордонника із Закарпаття Юрія Бакуна та його спанієля Тайри
До цієї новини немає коментарів