Як учасникам АТО у найкоротші строки отримати обіцяну землю?

УНІАН з'ясовував у юриста, як учасникам АТО в найкоротші терміни реалізувати належне їм право на земельну ділянку та які перешкоди можуть виникнути в процесі виділення паю, і як їх подолати.

В Україні всі учасники АТО мають право на отримання земельної ділянки. Але, як виявилося, домогтися виділення паю проблематично. При цьому, чим дорожче земля згідно з географічним розташуванням регіону, тим складніше отримати її в користування. До того ж, отримана ділянка може виявитися непридатною для будівництва будинку і ведення домашнього господарства. Про це йдеться в численних зверненнях військових в УНІАН. Агентство звернулося до Сергія Жиліча, юриста компанії з обслуговування інвестицій «Investment Service Ukraine», для роз'яснення ситуації. Він детально розказав, як правильно діяти учасникам АТО, аби отримати обіцяну землю.

Соціальна ініціатива з боку держави забезпечити земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей) однозначно є правильною та необхідною, проте реалізація на практиці учасниками АТО свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок зазнає певних труднощів.

Не всі охочі мають змогу набути у власність земельні наділи. Це пов’язано, зокрема, зі складнощами, які виникають у військовослужбовців в ході отримання необхідної інформації щодо вільних земельних ділянок державної чи комунальної власності. Крім того, є проблеми з належним оформленням необхідних документів, що підтверджують статус учасника бойових дій (довідка, посвідчення). Однак, насамперед, основні труднощі при отриманні земельної ділянки зумовлені складністю відповідної процедури. Передусім, учасник АТО, як і будь-який громадянин України, має право набути у власність земельну ділянку у порядку, визначеному Земельним кодексом України. Окремого нормативно-правого акту, який би регулював питання надання у власність земельних ділянок учасникам АТО, немає. Проте, вказаним вище Законом встановлено першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО (членів їх сімей). З

Для початку, необхідно пам’ятати, що учасник бойових дій має право безоплатно в порядку першочерговості приватизувати земельну ділянку в межах норм, встановлених чинним земельним законодавством в залежності від цільового призначення земельної ділянки (ст. 121 ЗК України). Водночас, згідно з ч. 4 ст. 116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах відповідних норм провадиться лише один раз по кожному виду використання. Першим етапом процедури виділення земельної ділянки є подання заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у якій вказується цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. У випадку розташування бажаної земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва в межах населених пунктів, захиснику Вітчизни (членам його сім’ї) необхідно звернутися до відповідної сільської (селищної), міської ради.

Якщо ж земельна ділянка сільськогосподарського призначення (землі житлової забудови апріорі розташовані в межах населених пунктів) знаходиться за межами населених пунктів, слід звертатися до територіальних органів Держгеокадастру України.  До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. З практики, це можуть бути викопіювання з генерального плану відповідного населеного пункту, кадастрової карти, які можна замовити в землевпорядній організації або у державного кадастрового реєстратора у територіальному органі Держгеокадастру України.

Також, задля реалізації військовослужбовцем свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки в порядку першочерговості стосовно інших категорій громадян, крім зазначених вище документів, необхідно подати документ, що посвідчує його участь в АТО (посвідчення, довідку). Варто зауважити, що чинним законодавством України не встановлено «територіальних» обмежень щодо реалізації громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок. Тобто відсутні норми, у відповідності з якими такі особи мають право реалізувати право на безоплатну приватизацію лише в межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, в якій вони зареєстровані). Як свідчить практика, за звичайних умов простому українцю нелегко знайти «вільну» земельну ділянку державної або комунальної власності. Для початку доцільно звернутися з письмовим запитом про надання публічної інформації щодо наявності земель державної чи комунальної власності, не наданих у власність або користування, до територіального органу Держгеокадастру України або до відділу містобудування та архітектури органу місцевого самоврядування (далі – ОМС). Варіант самотужки знайти вільний земельний наділ, звернувшись за допомогою до публічної кадастрової карти України, не гарантує позитивного результату.

Так, обрана ділянка може перебувати у приватній власності, проте може бути не внесена до Державного земельного кадастру України. Наступним етапом є отримання дозволу на розробку документації із землеустрою. Уповноважений орган у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. У випадку незгоди з розпорядчим документом про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою або бездіяльності уповноважених органів, яка полягає в залишенні заяви (клопотання) без розгляду, за захистом своїх прав слід звертатися до суду. Судова практика в переважній більшості таких випадків на боці громадян.

Окремо слід зазначити, що на практиці мають місце непоодинокі випадки безпідставного затягування органом Держгеокадастру або ОМС прийняття рішення щодо надання дозволів, внаслідок чого зацікавленій особі не надають ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані мотивованої відмови у його наданні. В таких ситуаціях заявнику слід керуватися принципом «мовчазної згоди» вказаних органів на розробку проекту землеустрою (абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України). Отримавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наступним кроком буде укладення договору на розробку документації із землеустрою із суб’єктом господарювання – виконавцем робіт із землеустрою. При цьому, документація із землеустрою має бути розроблена у строк, що не перевищує шести місяців з дати укладення договору на її розробку. Іноді учасники АТО хибно вважають, що коли земельні ділянки надаються безкоштовно, то і проект землеустрою повинен також бути безкоштовним. Тому слід наголосити, що землевпорядна документація виготовляється спеціальними фірмами на платній основі, а не за рахунок держави. В подальшому, після розроблення документації із землеустрою, її необхідно буде погодити в порядку, передбаченому ст. 186-1 ЗК України.

Так, проект відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає погодженню лише з територіальним органом Держгеокадастру України. У випадку відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, крім погодження з органом земельних ресурсів, проект землеустрою подається також на погодження до органу містобудування та архітектури.

Наступним кроком є затвердження проекту землеустрою. Органом, який видав дозвіл на розроблення проекту землеустрою (відповідна місцева рада чи територіальний орган Держгеокадастру України), протягом чотирнадцяти календарних днів приймається рішення про затвердження землевпорядної документації та передачі земельної ділянки у приватну власність. Завершальним етапом процедури приватизації земельної ділянки є державна реєстрація права власності на земельну ділянку в органах державної реєстрації прав. Отримання рішення ОМС про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або наказу ОДВВ (територіального органу Держгеокадастру України) слугує підставою для звернення до місцевих органів Державної реєстраційної служби з метою реєстрації права власності на земельну ділянку.

Після цього, громадянин протягом п’яти робочих днів отримує свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та, нарешті, фактично та юридично стає повноцінним власником земельної ділянки. Таким чином, з метою спрощення та ефективного врегулювання процесу надання земельних ділянок учасникам АТО (членам їх сімей) в порядку першочерговості по відношенню до інших категорій громадян, логічним вбачається ухвалення відповідних змін до чинних актів законодавства в сфері земельних правовідносин.