Ще півтора року тому ми не знали, як багато серед нас Героїв – справжніх, щирих, самовідданих. Таких, хто готовий в одну мить обміняти комфорт і затишок на життя в холоді й бруді окопів, голоси рідних – на свист ракет, мирні ранки – на страшні й криваві військові будні. Усе – заради того, щоб діти жили в мирі, щоб на рідну землю не ступала нога вбивці й ґвалтівника, щоб Україна могла залишатися вільною європейською державою. Такий Герой – Анатолій Тегза, з яким недавно прощався Ужгород. Людина, про яку ніхто не скаже лихого слова, військовослужбовець, який спланував сотні успішних операцій і у всіх 100% брав участь, командир, за яким люди йшли в прямому сенсі й у вогонь, і в воду.
Шкода тільки, що багато хто познайомиться з Анатолієм тільки з цієї статті.
Але ми вважаємо, що є люди, життя яких вартує того, щоб про них написати. Щоб про справжнього Героя пам'ять залишилася у безкрайніх просторах людської пам’яті.
19.10.2023, 11:09