Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
Міський голова Ужгорода привітав із Великоднем.
Міський голова Ужгорода привітав із Великоднем.
Архівні світлини та історичні спогади показують, як наші прабабусі та прадіди готувалися до Великодня, освячували паски в церквах, прикрашали святкові кошики та зберігали традиції, які передавалися з покоління в покоління, створюючи неповторну атмосферу свята на Закарпатті сто років тому.
Конкурс «Вікі любить пам’ятки» визначив найкращі світлини 2025 року.
37 років – на захисті України: Ольга Олександрівна Лесняк – ветеранка Збройних Сил України, котру нещодавно госпіталізували до Закарпатського кардіоцентру. Історія військовослужбовиці – це історія багатьох українців, котрі через постійні стреси, ненормований графік роботи та хронічну відсутність часу на себе звертаються до нашого закладу у критичному стані.
Стоматологія для ветеранів - це не просто лікування зубів, а відновлення життя. Олег Орос разом із командою спеціалістів допомагає військовим і ветеранам повертати не лише здорову посмішку, а й функціональність щелепи, естетику та впевненість у собі. У розмові з нами він розповів про специфіку роботи з цією категорією пацієнтів, найскладніші випадки та психологічні виклики, з якими стикаються лікарі.
Вузенька ужгородська вулиця Корзо не надто сприяє тому, аби, піднявши голову, роздивлятися верхні поверхи її будівель. Саме через це багато хто з містян не звертав ніколи належної уваги на красивий фасад «Ощадбанку» з його цікавими балконами та водостоками-гаргуйлями.
Щотижня в кількох містах Закарпаття проводять безкоштовні тематичні екскурсії в рамках проекту "Вільна екскурсія". Щоб потрапити на одну з них, треба відстежувати розклад на Facebook-сторінці проекту.
Благодійна організація "Знак надії" з міста Констанс, що в Німеччині, діє взагалі 40 років. Керівником благодійних проектів є Вероніка Філіпе. На території України свою благодійну діяльність ця організація здійснює с самого початку війни. Благодійні проєкти охоплюють місця перебування тимчасово переміщених осіб, а саме гуртожитки.
Її розповіли на ФБ-сторінці бригади.
Вже з першого ж речення ми розчаруємо всіх тих, хто називає цю скульптурну композицію в Ужгороді «дівчиною з голубом», бо насправді називається вона не так. «Весна» – саме таку назву дав скульптурі її автор Михайло Михайлюк у 1989 році й саме так вона значиться в усіх каталогах його робіт.
Закарпаття зберегло унікальні великодні традиції, що формувалися під впливом різних культур і передаються з покоління в покоління. Ідеться не лише про зовнішні атрибути, як-от кошики чи писанки, а про глибокі обрядові практики підготовки до свята — від розпису лемківських і бойківських писанок до особливостей випікання паски.
На Закарпатті збереглося чимало весняно-великодніх обрядів, яких дотримувалися наші предки. Сьогодні згадаємо ключові традиції, які місцеві жителі виконували в період підготовки до найбільшого християнського свята – Великодня.
Вітання міський голова Ужгорода оприлюднив на своїй сторінці у Фейсбуці.
У 2026 році християни в Україні святкують Великдень у різні дні — 5 і 12 квітня. Попри перехід на новий церковний календар, розбіжність між західною та східною традиціями зберігається.
За сприяння співробітників Управління кадрового забезпечення ГУНП в Закарпатській області було організовано захід з психосоціальної підтримки для ветеранів, які лікуються після поранень.
Міський голова Богдан Андріїв запрошує приїздити до обласного центру Закарпаття.
Близько двох тисяч гривень — у таку суму цьогоріч обійдеться вміст великоднього кошика.
Останні роки чимало закарпатців повертаються до рідного й автентичного. Таку тенденцію з кожним роком від початку повномасштабного вторгнення помічає Галина Репарюк, шеф-кондитерка, яка вже десять років поспіль випікає паски – основний символ Великодня. І сьогодні чималий попит саме на традиційну закарпатську випічку.
Каплиця Святої Марії-Маґдалини з с. Підполоззя (присілок Полище) Мукачівського району – унікальна пам’ятка сакральної архітектури закарпатських німців, збудована близько 1880 року місцевими майстрами. За свідченням Івана Шімона (Йоган Зімон, 1895–1990), фінансування будівництва забезпечили власники пилорами Ройзман і Вук. Невелика за розмірами, але вишукана у пропорціях і деталях, ця каплиця є єдиною збереженою малою культовою спорудою німецької громади Закарпаття.