Михайло Гаврилець: «Проктологія – це не про страх. Це про якість життя»

– Пане лікарю, почнімо з основ. Що таке проктологія і чому це слово лякає?
– Проктологія – це дуже вузька, але вкрай важлива галузь медицини, яка займається хворобами аноректальної ділянки.
Багато людей бояться цього слова, бо зазвичай звертаються до проктолога вже тоді, коли «геть капець» – коли боляче, соромно, і стан запущений. Насправді проктологія – це не про «страшні речі». Це про те, що ми беремося за одну з найделікатніших зон людського тіла, де рани, захворювання й запалення мають зовсім іншу специфіку, ніж на спині, руці чи животі.
Річ у тім, що будь-яка рана в аноректальній зоні первинно інфікована, там інша шкіра, інша слизова, є так званий перехідний епітелій – тобто дуже специфічна будова. Тому й потрібні лікарі, які спеціально працюють саме з цією особливою ділянкою людського організму.
– Давайте детальніше з вами поговоримо про те, чим саме займається лікар-проктолог? Скільки тих недуг, що потрібно було виділяти їх аж в окремий напрям?
– Те, що більшість знає – це лише мала проктологія, сюди входять такі хвороби, як геморой, анальні тріщини, параректальні нориці (свищі) та дермоїдні куприкові кісти.
– Проблеми прямої й товстої кишки – це вже велика проктологія, сюди входять доброякісні та злоякісні пухлини, запальні захворювання, вроджені вади.
Проктологічні проблеми настільки поширені, що потребують окремих спеціалістів.
По суті проктологи ведуть пацієнта від першого огляду до повного загоєння: перш за все здійснюють діагностику аноректальних захворювань, відтак – консервативне лікування, у разі потреби – хірургічні втручання та післяопераційне ведення складних ран. Також ми допомагаємо пацієнтові скоригувати спосіб життя й харчування, щоб профілактувати захворювання в майбутньому.
– Справді, про геморой чули напевно всі, невже він настільки поширений?
– Якщо говорити відверто, кожна людина або вже має геморой, або зіштовхнеться з ним упродовж життя. Тому є навіть такий поширений жарт, що люди діляться на дві групи: ті, в кого вже є геморой, і ті, в кого він буде. І це дійсно недалеко від правди.
Якщо детальніше, то геморой – це не «вузлики», як люди звикли думати. Це варикозне розширення вен прямої кишки. І він має чітку судинну етіологію (природу). Саме тому з’явилися препарати, які зміцнюють судинну стінку, вони не лікують геморой раз і назавжди, але впливають на причину та допомагають стримувати процес.
– Геморой – це наслідок способу життя?
– Це наслідок сучасного стилю життя: ми сидимо, погано харчуємося, мало рухаємося. Плюс спадковість.
– Чи є професії, які частіше «приносять» геморой?
– Так, першочергово мова про водіїв – вони постійно сидять, страждають від тряски, часто мають надмірну вагу, харчуються «на ходу»…
Також частіше страждають на геморой люди, котрі працюють із підняттям важкого.
Останнім часом ми відстежуємо таку тенденцію, що часто звертаються до нас молоді люди, котрі працюють в ІТ. Це так само сидячий спосіб життя, погане харчування, стрес.
– Чи правда, що жінки страждають частіше?
– Так, у жінок є додаткова потужна причина — вагітність та пологи. Вагітна дев’ять місяців «носить» зайвих 10–15 кг, підвищується тиск у малому тазі, змінюється кровообіг, а під час пологів є сильне тужіння й можливі розриви, які іноді зачіпають анальний сфінктер. Очікувано, що у післяпологовому періоді лікуванням таких проблем займається саме проктолог.
– Коли геморой потрібно оперувати?
– Є клінічні покази. Усе дуже просто: якщо їх немає — операція не потрібна, якщо покази є, то хірургія є «золотим стандартом». Тільки лікар може визначити, що потрібно. Але важливо при цьому пам’ятати: хірургія — це не панацея. Лікування має бути комплексним: судинні препарати, дієта, режим, терапія після операції.
Іноді люди роками живуть із болем, кров’ю, страхом сходити в туалет — хоча це можна виправити. Тому ми завжди говоримо про те, що геморой не загрожує життю, але конкретно руйнує його якість.
– Люди бояться операції по геморою. Наскільки вона складна?
– Операція проходить у наркозі — без болю, тому боятися її не варто. Але післяопераційний період і справді може бути неприємним. Тут пацієнт має зробити вибір: коротко й дискомфортно, але отримати нову якість життя або жити з болем роками, бо «страшно».
– Часто у приватних клініках з метою лікування геморою пропонують лазер або латексні кільця. Це справді працює?
– Так, ці методи пропонують «направо-наліво», вони справді дуже хороші, але важливо знати, що підходять лише 1–2% пацієнтів. Тобто для них дуже вузькі покази.
Проблема в тому, що деякі клініки пропонують ці методи всім підряд, бо не мають власної повноцінної хірургії або профільного спеціаліста. Проблема не в методах, а в доцільності їхнього використання та ефективності. Ще раз повторюсь: тільки 1-2 відсоткам кільця показані. Ті ж, кому ставлять, аби «зняти гроші», потім приходять до проктологів. На жаль, наслідки такого «лікування» доводиться переробляти – зі зміненою анатомією, рубцями, стенозами. Це дуже складно, довго й дуже часто важко піддається коригуванню. Тому я рекомендую отримати кілька консультацій перед схваленням відповідного рішення і обов’язково пам’ятати про цей відсоток, який я назвав!
– Що ви хотіли б сказати людям, які роками терплять?
– Проктологія – це не про сором. Це про якість життя, свободу, відсутність болю, нормальний ритм дня. Ніхто не повинен йти в туалет «з криками, болем і кров’ю». Ніхто не повинен боятися їсти, бо некомфортно сходити в туалет. Ніхто не має жити зі страхом.
Іноді все вирішується просто: достатньо змінити харчування, прибрати закрепи, пролікувати гострий стан або зробити операцію — і почати нове життя. Головне — не чекати, поки стане дуже погано.
– Насамкінець: куди звертатися?
– Я приймаю в клініці «Доладу», яка розташована в Ужгороді. Тут є операційна та стаціонар, що дозволяє на високому рівні і з сучасним обладнанням здійснити лікування проктологічних проблем будь-якої складності.
– Спасибі за розмову і пояснення, успіхів Вам!
Надія Петрів
Sacura.news
До теми
- Кнопки термінового виклику поліції: як працюють, в яких населених пунктах є на Закарпатті
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Понад 82 тисячі випадків від початку сезону: яка ситуація з грипом та ГРВІ на Закарпатті
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Багатогранний Роман Мурник: любов до металу та скульптур
- У Закарпатській області всі станції переливання крові працюють в особливому режимі
- Чеський журнал «СAS» написав про закарпатських чехів та словаків
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Меморіальна дошка владики Мілана Шашіка в Ужгородському скансені
- Музеї творчості художника Володимира Микити: як доньки митця популяризують його спадщину
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Соціальне таксі на Закарпатті: як працює послуга в Ужгороді та Мукачеві
- У чеському часописі пишуть про Ужгород та життя чехів на Закарпатті
- Приватний садочок в Ужгороді: як обрати найкраще середовище для дитини
- Закарпатська обласна філармонія: будівля з історією колишньої синагоги в центрі Ужгорода
- В Ужгороді у День святого Валентина одружиться 7 пар
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла

До цієї новини немає коментарів