Один проти тринадцяти: історія бійця 128-ї бригади, який у бою під Дебальцевим знищив 13 ворожих піхотинців

У складі підрозділу Національної гвардії України він проходив службу в зоні бойових дій на сході країни. Серед напрямків, які згадує військовий, — Слов’янськ, Луганська область, Попасна, район Дебальцевого та Донецький аеропорт.
Служба тривала рік і включала кілька ротацій. Саме в цей період за ним закріпився позивний «13». Це один із найскладніших епізодів війни в житті бійця. У районі Дебальцевого він разом із побратимом перебував на позиції в напівоточенні, а сама позиція зазнавала інтенсивних штурмових атак.
У ході одного з боїв він знищив тринадцять ворожих піхотинців.
Він розповідає, що ситуація вимагала швидких рішень і максимальної концентрації.
«Вони постійно йшли вперед. Потрібно було тримати позицію», — згадує військовий.
Цей епізод став одним із тих, що закарбувалися в його пам’яті, а позивний «13» остаточно закріпився за ним серед побратимів.
До початку війни Тринадцятий займався мисливством. За його словами, навички стрільби та вміння зберігати спокій у стресових ситуаціях стали важливими під час служби.
«Полювання вчить дисципліні. Там немає права на випадковий постріл», — каже він.
У 2014 році він виконував завдання в парі як снайпер. Військовий зазначає, що досвід мисливця допоміг йому швидко адаптуватися до бойових умов, зокрема під час оборони позицій.
Тринадцятий зазначає, що сучасна війна суттєво відрізняється від подій 2014 року.
«Зараз це дронова війна. Темп інший, технології інші. Набагато складніше», — пояснює він.
За роки служби він неодноразово зазнавав поранень, перше — ще у 2014 році.
Сьогодні Тринадцятий продовжує службу у складі 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади та виконує бойові завдання разом із побратимами.
Попри багаторічну участь у бойових діях, боєць говорить про війну стримано. Він не називає себе героєм і не схильний до пафосу. Каже, що просто виконує обов’язок.
Після завершення війни планує повернутися до мирного життя, працювати та приділяти більше часу родині.
Його історія — це приклад військових, які з 2014 року безперервно залишаються на захисті країни. Вони пройшли різні етапи війни — від початкової фази конфлікту до повномасштабної війни — і продовжують службу сьогодні.
Позивний Тринадцятий — один із багатьох бійців 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, які вже понад десять років тримають стрій.
До теми
- На Закарпаття на відпочинок приїхали понад 240 дітей із трьох областей у межах проєкту "Карпатська зміна"
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Коли турбота дає результати: як олені у центрі «Квасовець» обжили новий басейн
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Нюх, якому неможливо завадити: історія тандему прикордонника Олексія та його службового собаки
- Малюнки, екопоказ і сортування відходів: як в Ужгороді відзначили День охорони довкілля
- Ціни на продукти влітку: чого чекати українцям
- Приєднався до війська — де вже служать батько і брат. Ужгородець Павло через рекрутинг долучився до 101 бригади ТРО
- Після ампутації повернувся в підрозділ - Сергій на позивний «Веселий» про закарпатський діалект, поранення та повернення у стрій
- В Ужгороді відбувся меморіальний захід, присвячений трьом полеглим Героям
- Іпотерапія для ветеранів: на Закарпатті родини захисників провели день психологічного відновлення
- Сьогодні – Трійця: традиції, прикмети та головні заборони свята
- «Знахідки, які розповідають»: в Ужгороді видали каталог артефактів з розкопок замкової церкви Святого Юрія
- Ветерани та військовослужбовці на Закарпатті отримують якісну та безоплатну стоматологічну допомогу
- «Tolkовий Світлячок» уперше завітав до учнів Іршавської громади
- "Я формую менталітет воїна": інтерв'ю з американським інструктором 128 бригади Майклом
- На Закарпатті навчання у школах завершили більш ніж 11,2 тис. випускників
- Життя, подароване незнайомцем. Історії, що продовжуються завдяки донорству
- Безбар’єрність – це про повагу: як Закарпатський кардіоцентр створює простір, доступний для кожного

До цієї новини немає коментарів