Чудова ідея для дітей на канікули і не тільки - екскурсія на шахту!

Походи засніженими околицями рідного міста можуть стати чудовою пригодою як для учнів, так і для їх батьків – це пізнавально, корисно й весело. Це відмінний спосіб заглибитися в історію рідного краю.

Мукачівські школярі, що займаються у клубі спортивного орієнтування "Товариш", здійснили мандрівку у Березинку – колишню шахтарську «столицю» Закарпаття. Про можливі поклади бурого вугілля на Мукачівщині писали ще за часів  Чехословацької  республіки. У вересні 1945 р. група українських геологів шукала дані щодо корисних копалин на території Закарпатської України в університетах Угорщини та Чехословаччини. Як дослідив Сергій Федака, першу шахту на Березинському вугільному родовищі заклали вже у 1945, а за два роки було створено ціле Березинське шахтоуправління, якому підпорядковувалися також шахти в Ужгороді, Ільниці і Коломиї. Вугільні пласти, що знаходилися тут на відносно невеликій – до 70 метрів глибині, утворилися близько 15 мільйонів років тому. У найкращі роки тут працювало майже 1200 шахтарів, навіть виходила газета "Шахтар Березинки" і існувала футбольна команда під такою ж назвою…

Залишки однієї з шахт і споруди шахтоуправління знаходяться на території, що тепер належить сільськогосподарському ТОВ "Завидівське", а серед лісу в урочищі Нодьлігет на відстані одного кілометра від села зберігся залізобетонний надшахтних копер – вежа-надбудова де кріпилися ліфти, за допомогою яких гірники опускалися під землю, і звідти підіймали здобуте вугілля. Копер розташований поруч з лісовою дорогою, якою військові будівельники  проклали від Мукачева спеціальну залізницю.

Березинська шахта була однією з найбільших на Закарпатті, тут видобували 30 тисяч тон вугілля на рік. Поблизу копра височіють декілька териконів з пустих порід.  

До середини 60-х років це родовище, попри високу золь­ність вуглів і складні гідрогеологічні умови, було майже повністю відпрацьовані й шахти занепали, а з появою більш економічних джерел енергії їх закрили.

Тепер Березинка більш відома своїм дендрологічним парком, де знаходяться рослинні екзоти з різних частин світу.

Пішохідний маршрут, що йде від старої шахти колією розібраної залізниці, через п’ять кілометрів виводить до дачного масиву на східній околиці Мукачева. Похід закінчуємо сходженням на гори Велику, Павлова та Попова, з яких відкривається чудова панорама засніженого міста.

Шкільні канікули у Мукачеві триватимуть до кінця січня.

За матеріалми Олесандра Цепурдея