Закарпатським заробітчанам на замітку: Польща може істотно змінити процедуру працевлаштування українців

Про це експерт з питань легалізації перебування, голова Фонду розвитку «Понад кордонами» Ксенія Наранович розповіла в інтерв’ю газеті «Наш вибір».
За словами Ксенії Наранович, у Польщі вже понад 10 років функціонує система пропозицій (декларація працедавця, що він хоче взяти іноземця на роботу, завірена в місцевому управлінні праці –ред.), яка дозволяє громадянам декількох країн працювати до 6 місяців без оформлення дозволу на роботу. Така система діє для громадян Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови, РФ та України.
Як пояснює Ксенія Наранович, зміни, які пропонується внести в закон «Про промоцію працевлаштування», стосуються системи освідчень.
«По-перше, новим є той факт, що питання освідчень тепер регламентуватиметься не наказом, а законом. Отже, перед його оновленням у майбутньому будуть відбуватися громадські консультації. Плюс таким чином Польща визнає, що практика видачі освідчень, яка 10 років тому передбачалася як тимчасова, тепер постійно функціонуватиме на ринку праці. Раніше під кінець року часто бувало, що питання продовження дії освідчень відтягувалося на останній момент і було незрозуміло, чи i як вони далі існуватимуть. Це викликало візові «корки» та проблеми на кордоні», – зазначила вона.
Окрім цього, у проекті закону обмежується коло юридичних осіб, які в принципі можуть оформлювати дозволи на працю, дозволи на сезонну працю (новий тип дозволу, який вводиться згідно з євросоюзною директивою — ред.) та пропозиції.
«Значення матиме, чи потенційний працедавець не мав проблем із Закладом соціального страхування, чи він зголошує випадки, коли іноземець отримав дозвіл на працю чи освідчення, але їх не використав. Якщо раніше таке інформування було просто доброю практикою з боку бізнесу, тепер це його обов’язок — людей, які не використовуватимуть свої дозволи чи освідчення, вписуватимуть у спеціальний реєстр. Реєстр об’єднає дані про працедавців про працедавців та їхніх іноземних працівників», – розповіла Наранович.
Крім того, пропозиції стануть платними – 30 злотих (близько 7 євро).
Також, згідно з пропонованими змінами, у випадку зміни даних працедавця — назви, форми юридичної особи — дозвіл на роботу не треба буде змінювати.
«Це, безумовно, полегшення і для польських працедавців, і для іноземних працівників. Тож можна сказати, у деяких моментах проект закону вносить більше ясності. Натомість інші зміни непокоять», – зазначає Ксенія Наранович.
Зокрема, за її словами, у працедавців з’явиться більше бюрократичних обов’язків, що на думку експерта, збільшить ризик працевлаштування мігрантів «по-чорному».
До теми
- Пункти пропуску на Закарпатті можуть призупиняти роботу під час повітряних тривог: що відомо
- Чому міліють річки Закарпаття та як це впливає на водойми
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- 10 найкращих шкіл на Закарпатті за результатами НМТ-2026
- Закарпаття разом із Румунією впроваджує новий освітній проєкт у сфері STEM та історії
- На Закарпатті 24–25 серпня зберігатиметься висока та надзвичайна пожежна небезпека
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- Річки Закарпаття міліють: водність окремих басейнів впала до 17% (ФОТО)
- На Закарпатті приготували найбільший в Україні медівник
- Вакансій майже втричі більше, ніж офіційно зареєстрованих безробітних: кого найбільше шукають роботодавці на Закарпатті
- На Закарпатті протягом трьох наступних днів прогнозують сильну спеку до +39°
- В Ужгороді зафіксували новий температурний рекорд
- Поки в Україні зростає кількість шлюбів, на Закарпатті побільшало розлучень через ДРАЦС
- На Закарпатті смертність удвічі перевищує народжуваність: статистика за перше півріччя 2026 року
- Ветеранський туризм на Закарпатті: між гостинністю та системними бар'єрами
- Мама здійснила мрію загиблого сина: на вершині Карпат замайорів його прапор
- Один договір — три заклади: як дві закарпатські громади вирішили питання дозвілля для дітей
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів