Головний тренер «Карпат» Борис Петровський: «В гандболі дрібниць не буває»

– Борисе Анатолійовичу, які чинники вплинули на гру наших дівчат?

– Чинників багато. Але основні з них – це комплектування та належна підготовка команди, на жаль, клас гравців у нашій команді не дозволяє боротися нам на рівних з подібними командами. Не можна шукати причини невдачі, беручи до уваги всього одну гру, до цього слід підходити системно. У складі «Карпат» молоді гандболістки, які не мали досвіду виступів на такому рівні, для деяких наших дівчат матчі в кубку виклику стали дебютними. Звісно в спорті дрібниць не буває: дівчата так і не встигли повністю відновитися після важких матчів у внутрішньому чемпіонаті  зі львівською «Галичанкою», далася взнаки й важка дорога, окрім того, після приїзду до Цуга ми не провели тренування.Ось таких «дрібниць» назбиралося достатньо й вони згодом позначилися на грі.

– У першому протистоянні ви поступилися всього чотирма м’ячами (25:29), а вже в другому матчі наша команда програла з різницею в 11-ть голів (25:36). Чому такі контрастні двобої?

– Порівняв би ці зустрічі з поєдинками проти «Галичанки», де в першій зустрічі грали на рівних проти львів’янок і наприкінці «вирвали» перемогу, а в другій - нам не вистачило фізичних кондицій. Та й на лаві запасних у нас  немає рівноцінних гандболісток, які змогли б замінити гравчинь основного складу. На жаль, змушений констатувати, що досі ми не змогли підшукати достойну заміну сімомгандболісткам, які залишили розташування «Карпат» після завершення минулорічного чемпіонату. В другій грі, коли вже поступалися швейцаркам з великим рахунком  випустив на майданчик двох молодих вихованок нашої СДЮСШОР 2000 р.н.

– Чи вдасться доукомплектувати команду ще в цьому сезоні й поборотися з «Галичанкою» за чемпіонство?

– На жаль, нині кваліфіковані спортсменки через фінансову складову шукають щастя в закордонних клубах, тому навряд чи зможемо залучити в «Карпати» гандболісток високого рівня. А на пошуки молодих талантів потрібен час, якісна селекція, а далі натхненно працювати на перспективу, награвати ігрові ланки. Нині ж практично в усіх наших командах грають у більшості молоді гандболістки. Якщо порівнювати команди за віковими параметрами, то «Карпати» за своїм складом – наймолодша команда суперліги за сумарним віком наших гравчинь серед першої четвірки у турнірній таблиці, тож говорити про стабільність наших виступів не доводиться.  

– Що потрібно зробити, щоб виправити становище в вітчизняному гандболі?

– Якщо брати глобально, то гандбол потрібно розвивати: будувати спортивні зали, створювати гандбольні школи, організувати навчання для тренерів, пропагувати цей вид спорту.   Актуальним у наш час має бути відомий лозунг радянських часів «Від масовості до майстерності». Нині в нас дуже мало команд у чемпіонаті, та й ті, які є перебувають у складних умовах. Ви подивіться представництво в жіночій суперлізі не мають такі потужні міста як Харків, Одеса, Запоріжжя, Кривий Ріг, після зникнення ГК «Податкова академія» так і не відродилася команда в Ірпіні. Через це знову зупинюся на проблемі відтоку хороших спортсменок закордон. Багато це робить ще в молодому віці, вже нині багато здібних юних вихованок СДЮСШОР та ДЮСШ з гандболу  виступають у молодіжних закордонних клубах, і навряд чи схочуть повернутися до України, тому й загальний рівень гандбольного чемпіонату пішов на спад. Якщо вдасться створити більше команд, то й рівень чемпіонату природньо зросте.  

Розмову записав Роман СЕНИШИН

 

20 лютого 2017р.