Професор УжНУ: створити за ініціативи Угорщини чи Росії "Закарпатську Народну Республіку" нереально

У Закарпатській області проживає близько 150 тисяч етнічних угорців — здебільшого в Берегівському, Виноградівському, Мукачівському та Ужгородському районах. Перед останніми місцевими виборами на Закарпаття з Угорщини звучали заклики до створення національної угорської автономії на основі принаймні трьох з них — крім Ужгородського. Однак позиція української влади була однозначною, зазначає Тодоров: це не відповідає українській Конституції. Професор, який три роки тому переїхав в Ужгород з Донецька, вважає, що пильність у будь-якому разі не можна втрачати. Але і ментально, і історично на Закарпатті ситуація мало нагадує Донбас: створити тут за ініціативи Угорщини чи Росії щось на кшталт "Закарпатської Народної Республіки" нереально.

Як сказав один представник Закарпатської обласної адміністрації, який побажав залишитися неназваним, саме угорська меншина ніколи не піднімала тему територіальної автономії. Є лише ідея формування нового Притисянського району, який охоплював би місця компактного проживання етнічних угорців.

Більш реальна інша ідея, на якій наполягають організації угорців Закарпаття, – відновлення Притисянського виборчого округу, який існував на Закарпатті на парламентських виборах 1998 року. Відновити його обіцяли президенти Ющенко, Янукович і Порошенко, але це так і не було зроблено.

Інтереси угорської меншини на Закарпатті представляють дві організації УМДС (UMDSZ, Демократичний союз угорців України) та КМКС (KMKSZ, Співтовариство угорської культури Закарпаття). На місцевих виборах у 2015 році вони об'єдналися і разом набрали більше 8%. Гарне представництво вони отримали не тільки в ОДА, але і в місцевих радах.

У МЗС України переконані, що рівень забезпечення культурних, релігійних та освітніх потреб угорців України "є у багатьох сенсах прикладом для інших країн регіону". Останнє, до речі, відноситься і до Угорщини.

Згоден і Тодоров: "Таких умов, які етнічні угорці мають в Україні, вони, напевно, ніде не мають". У приклад він наводить той факт, що представник угорської меншини на Закарпатті може пройти всю освітню систему від дитячого садка до державного університету на угорській мові. Не знаючи при цьому українського. "Я вважаю, що це нонсенс, — обурився політолог. — Не маю нічого проти угорської мови навчання, але громадяни України повинні володіти на певному рівні державною мовою". З іншого боку, і держава повинна створювати умови для того, щоб навчання української було масовим, додав він.

Тому є й інша сторона медалі: Україна як небагата країна не може собі дозволити серйозне фінансування, в тому числі Закарпатської області. Зате гроші на дороги, освіту знаходить Угорщина. Її уряд ініціював так званий план Егана з економічної підтримки Закарпаття, що передбачає допомогу малому і середньому бізнесу, пільгові кредити – всього близько 100 млн євро. Влітку минулого року Угорщина відкрила свій ринок праці для українців за зразком Чехії і Польщі, не приховуючи свою зацікавленість у кваліфікованій робочій силі. Не дивно, що в Закарпатській області запрацювали і безкоштовні курси угорської мови.

Є й інфраструктурні проекти: Угорщина виділила кредит в 50 млн євро на трасу до Мукачева і окружну дорогу Берегова. Володимир Гройсман під час торішнього візиту в Будапешт обговорив з угорським колегою і інші інфраструктурні проекти – реконструкцію та будівництво КПП, запуск швидкісного поїзда "Інтерсіті" "Мукачево-Будапешт", який повинен почати курсувати вже в цьому році.

"Можна до цього ставитися по-різному, але така дійсність. Наші чиновники та працівники освітньої сфери не відмовляються від цього. Але приймаючи таку допомогу, ні в якому разі не можна йти на компроміси з національними інтересами та законодавством України. Подібні заяви [про автономію] звучали і будуть звучати. Не треба дуже переживати. Але коли від нас вимагають чіткої відповіді, вона має бути однозначною — на підставі національних інтересів", — упевнений Тодоров.

Джерело: apostrophe.ua

  Надіслати другу