Де межа між коханням і ненавистю та як побороти війну в собі?
Прес-конференція режисера та акторів Київського театру-студії «МІФ», які привозять до Ужгорода виставу «Стіна» (7-го квітня в Закарпатському академічному обласному театрі ляльок), відбулася в Ужгородському прес-клубі.
Детальніше про задум, реалізацію ідеї, історію, яку розкривають у грі актори Київського театру-студії «МІФ» розказала Олександра Кравченко, автор ідеї та режисер вистави: «Ідея створення подібних вистави вистав, які чіпляють події в Україні, зокрема, Майдану дуже багато. Я дійшла висновку, що варто зробити виставу, в якій буде примирення, шляхом подолання конфлікту не із зброєю, а шляхом спілкування мирного населення з мирним. Я використала документальну інформацію з Донбасу, у виставі дві життєві лінії -- головної героїні Олени та переселенця з Донбасу Михайла, який виїхав з Донбасу ще до військового конфлікту. Їх спілкування, різні погляди на ситуацію у чомусь їх об’єднують. У результаті вони об’єднуються на підставі того, що у них особисто відсутні причини для війни. Це, власне, основне рішення вистави: у простого жителя Києва, Донбасу нема причин для того, щоб воювати. Та війна, яка виникла, з’явилася не з тих причин».
Нотіка Юрченко, акторка театру, виконавиця ролі Ірини, сестри головного героя, зауважила: «Ми не робимо акцент на тому, щоб хтось прийняв нашу точку зору. Можливо те, що немає якогось шаблону, глядач сприймає через свою призму, але розуміє, що ми нікого не намагаємося виправдати. Розуміє, чому важливо спілкуватися з людьми з інших областей без цієї політики і сприймати людину такою, якою вона є».
У Києві прем’єра вистави відбулася 24 січня. 23 березня «Стіну» показали у Кропивницькому на сцені університету ім. Винниченка. «Глядачі на диво одностайно сприйняли виставу. Ми не знаємо ніколи насправді, яка реакція буде на нашу виставу, - каже Олександра Кравченко. – Маємо намір об’їздити максимально велику кількість областей України, зібрати точки зору людей не тільки Києва, проаналізувати події, що відбуваються. Зробити театрально-соціально дослідження за рахунок вистави».
Олександра Кравченко також розказала про Київський театр-студію «МІФ». Театру три роки, він заснований на основі аматорської рок-опери, на базі КНУ ім.Т.Г.Шевченка. Раніше акторами театру були тільки студенти, зараз студенти складають половину колективу. Від університету театр від’єднався і працює самостійно. Вистава «Стіна» була задумана улітку 2013 року, до початку революційних подій. За словами режисера, сьогодні багато колективів роблять мистецтво заради естетики, але зараз український театр страждає на відсутність гострих тем. Тому театр взявся заповнювати прогалини.
Наступна вистава стосуватиметься актуальних подій в Україні, вона буде штовхати українського глядача позбуватися підвалин минулого. Після Ужгорода театр «МІФ» планує показати виставу у Вінниці.
Режисер та актори висловили також вдячність начальниці управління культури Закарпатської ОДА Вікторії Фроловій та народному художнику Україні Володимиру Микиті за підтримку та організаційну допомогу, повідомляє Ужгородський прес-клуб.
«Стіна» – це історія кохання на тлі ряду важливих питань: від результатів Революції Гідності до теми війни на Донбасі. Де межа між коханням та ненавистю? Хто визначає сторону правди? Як побороти війну в собі? І хто має дати відповіді на ці питання? Ця вистава – пошук точок перетину між людьми, які видаються такими різними. Події вистави «Стіна» базуються на сукупності реальних людських історій та їх аналізі відсторонено, з точки зору спостерігача. Що з цього вийде? Чи здатен театр знайти відповіді на питання, які зараз турбують всю Україну? Дивіться та вирішуйте самі.
До теми
- Ужгород пережив найспекотніше 6 серпня за всю історію спостережень
- «Коли болить серце – починати треба з голови»: як війна, стрес і страх впливають на здоров’я українців
- Четвертий день поспіль в Ужгороді фіксують температурний рекорд
- В Ужгороді 3 серпня зафіксували новий температурний рекорд
- 84 дівчинки, 121 хлопчик, серед яких сім двієнь, народилися в Ужгороді у липні
- Титанова воля: історія закарпатського прикордонника, який обрав життя, а не відчай
- «У критичний момент мозок вимикає емоції»: історія медика 128-ї Закарпатської бригади
- Ужгородець Олег «Бяка»: шлях від солдата до командира роти безпілотних систем
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Раніше ми стріляли кількістю. Зараз стріляємо точністю. Дрони коригують вогонь, і це кардинально змінило ефективність артилерії»: історія головного сержанта з позивним «Ярчук»
- Олександр Холод: ветеран, який популяризує туризм і сприяє реабілітації військових
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Відмовилася від громадянства США заради ЗСУ: історія військової Кім, яка воює у закарпатській бригаді ТрО
- На Свидовці завершили програму природотерапії для ветеранів
- «Мацур»: у 128-й Закарпатській бригаді створили власний бойовий наземний роботизований комплекс
- Повернення до внутрішнього балансу: нацгвардійці 26-го Закарпатського полку проходять декомпресію після фронту
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді

До цієї новини немає коментарів