Форма для водіїв, е-квиток, більші автобуси – що ближчим часом зміниться в ужгородських "маршрутках"

Про це, а також коли у нас запровадять електронні квитки, закуплять нові автобуси, про… майбутнє перевтілення ужгородських водіїв – розмова з одним із перевізників, підприємство якого працює на міських автобусних маршрутах, головою ГО «Асоціація пасажирських перевізників міста Ужгород» Олексієм Кулею.

-         У ЗМІ звучало, що вже восени вулицями Ужгорода їздитимуть нові автобуси – більші, ніж ті, що зараз. Підприємці справді їх закуповують?

-         Так, підприємці-перевізники погодилися з міською владою і ужгородцями, які вважають, що для міста потрібні більші автобуси. Для нашого підприємства ми вже закупили 6 автобусів. Щомісяця будемо отримувати ще по 2 нових буси. Тобто до вересня вже матимемо близько 15 нових маршруток. Кілька нових автобусів уже курсують містом: два на «10-му» маршруті, один на «58-му». Це доволі великі автобуси марки «Богдан» та «Еталон»,  які вміщають до 45 пасажирів. Деякі з них уже їздили, однак пройшли повний капітальний ремонт із заміною кузова. Кузов у них абсолютно новий, 2016-го року випуску.

       Проте автобуси більші, ніж на 40-50 пасажирів, для Ужгорода не підійдуть. Наше місто – невелике, вулиці – вузькі, тому великі автобуси, які ми часто бачимо в європейських мегаполісах, у нас просто не зможуть розвернутися. Та й інтервал руху автобусів у європейських містах приблизно 15-20 хвилин, адже його треба наповнити пасажирами. У нас так довго ніхто чекати маршрутку вдень не хоче. Це не для Ужгорода.

-         Часто перевізники скаржаться, що працюють «впусту», адже щодня доводиться перевозити багато пільговиків. Чи відшкодовують вам кошти за перевезення пільгових категорій населення? Чи є заборгованості?

-         За 2016-ий рік заборгованостей по виплаті коштів за перевезення пільговиків немає, однак є ще непогашені державою борги за 2014-ий та 2015-ий роки. Цей борг сягає близько мільйона гривень. Знаю, що в інших містах з цими виплатами складається приблизно така ж сама ситуація, як і в нас.  

-         Уже більше року всі ужгородські школярі користуються послугами громадського транспорту безкоштовно. Такою була ініціатива самих перевізників. А як далі?

-         Поки все залишається без суттєвих змін, школярі так і їздитимуть безкоштовно. Всі матеріальні витрати по перевезенню учнів перевізники взяли на себе. Жодних відшкодувань із міського бюджету за безкоштовне перевезення дітей ми не отримуємо. Поки не плануємо нічого змінювати, і не вимагатимемо від мерії компенсації збитків за це.

Хоча за українським законодавством школярі не мають їздити цілком безкоштовно. Вартість проїзду для учнів має складати 25% від вартості повного квитка, і лише в дні, коли вони навчаються. Під час канікул школярі повинні оплачувати повну суму. Однак учні ужгородських шкіл мають можливість їздити маршрутками цілком безкоштовно навіть улітку.  

-         Коли містяни починають розмови про ужгородський громадський транспорт, то часто наводять приклад найближчих до нас європейських міст, розповідають, як громадський транспорт працює там. Майже в усіх країнах Європи водії автобусів виглядають охайно, вдягнені в однакову форму. Знаю, що скоро так буде і в Ужгороді… Коли? Чи готові до цього водії?

-         Думаю, що за місяць-півтора всі ужгородські водії вже носитимуть форму. Гроші ми вже проплатили, однак пошиття потребує часу. Водії від ідеї, звісно, не в захваті, але особливих нарікань немає. Дизайн форми досить гарний та стильний: джинсові брюки, сіра футболка та джинсова куртка. Це не якась така форма, як у працівників поліції чи провідників. Це схоже на звичний повсякденний одяг, але однаковий для всіх водіїв.

На зиму у водіїв ужгородських маршруток теж буде однакова форма, навіть теплі куртки будуть пошиті для всіх за одним зразком. Мені ця зміна подобається, адже це трохи дисциплінує водіїв. Та й для самих  пасажирів важливо, аби водій виглядав завжди охайно, а завдяки формі це можливо. Це і справді поширена європейська практика. Як-то кажуть, переймаємо закордонний досвід.

-         Не так давно в Ужгородській міській раді обговорювали можливість запровадження в Ужгороді електронних квитків. На вашу думку, є в цьому потреба? Як швидко вдасться запровадити таку новацію? Чи готові до неї мешканці?

-         Потреба в цьому є. Знову ж таки, у Європі це працює, тому задуматися про впровадження, як мінімум, варто. Упевнений,в Ужгороді електронні квитки теж будуть, проте не так швидко, як би нам всім цього хотілося. Всі б хотіли, аби був електронний квиток, але ніхто достеменно не розуміє, що то таке. Що таке електронний квиток? Це, припустимо, пластикова картка. Приходить людина до банкомату чи терміналу і поповнює рахунок на картці, а потім цією карткою в терміналах, що встановлені в автобусах розраховується. Так можуть робити ужгородці. Але якщо людина приїхала з села чи з іншого міста? То як їй їхати? А про це ніхто не думає…

Тому має бути напрацьована чітка схема: має стояти апарат, який читає електронні квитки, продає паперові, також квитки мають продаватися в кіосках. Так, як це працює за кордоном. Аби це запровадити, треба встановити кіоски, відповідні пристрої в кожному автобусі і все інше… На це потрібен час і кошти.

-         Гадаю, кошти немаленькі… Скільки це все приблизно коштуватиме?

-         Це зовсім недешево, так. Наприклад, Львів для впровадження електронного квитка взяв позику у ЄБРР у розмірі 10 мільйонів євро. Місто десь у 6,5 разів більше за Ужгород. Тобто для нас ця сума може скласти 1-1,5 мільйона євро.

-         Кілька днів тому повернулася з Берліна, мала змогу спостерігати, як цей електронний квиток працює там, тому можу стверджувати, що це дуже зручно і для місцевих, і для туристів…

-         Безумовно. Але якщо поспілкуватися з тамтешніми перевізниками, то можна зрозуміти, що це все робиться не за один день і коштує теж немало. На одну машину емулятор коштує 2 000 євро, а якщо в автобусі дві пари дверей – то потрібні два пристрої для зчитування.

-         Чи часто ваші водії сваряться з пасажирами?

-         Буває, але не часто. Людям теж варто бути коректнішими із водіями, а особливо – школярам. Адже якщо тобі надають послугу безкоштовно, то бажано не хамити водію, а спокійно зайти в автобус, показати посвідчення. Але якщо некоректне ставлення водія було, це можна зафіксувати на мобільний телефон і написати скаргу. За минулий рік, наприклад, ми звільнили 6 водіїв за хамське ставлення до пасажирів. І на роботу цих водіїв інші перевізники вже не беруть.

-         Ми з вами багато говорили про Європу, про Берлін. Скільки б приблизно мав коштувати проїзд в Ужгороді, якби якість перевезення була такою ж, як за кордоном?

-         Кожен, хто бував у Європі і користувався місцевим громадським транспортом, відмічає якість таких перевезень там, це безперечно. Але разом з тим і високу вартість таких послуг. Ці речі взаємопов’язані: не може бути дешевого громадського транспортного перевезення, якщо перевізник не працює у прибуток. Це ж зрозуміло. Співвідношення «ціна-якість» - не на користь українських перевізників. Зрозумійте, європейські виробники нам навіть не пропонують придбати їхні автобуси, бо в Україні дуже дешевий громадський транспорт, і нові автобуси ніколи не окупляться.

Один лише приклад, показовий, як на мене: якщо говорити проБерлін, то проїзд там коштує  майже півтора євро, а літр палива – 1.20 євро. У нас проїзд – 4 гривні при ціні пального у понад 20 гривень за літр.

-         Ужгородці нерідко скаржаться, що "маршрутки" брудні. Чи слідкуєте за цим, як часто прибирають у салонах?

-         Щоденно, перед виїздом на маршрут, в автобусах миють салони. В Європі теж брудні автобуси, адже всюди салони прибирають лише раз на день. Годі, аби чистота булаідеальна, коли в маршрутці за кілька годин їздить приблизно 200 осіб. А коли негода на вулиці? Брудні черевики… Та й дуже часто пасажири поводять себе… Буває і ноги витирають об сидіння, і обшивку обписують або ж ріжуть…  

-         На вашу думку, що потрібно зробити, аби умови в ужгородських маршрутках покращилися?

-         Складно сказати, адже ми постійно покращуємо умови, з кожним роком, якщо поспостерігати уважно. Варто додати, що 15 років компенсацію за проїзд пільгових категорій населення нам не виплачували повністю. Люди б хотіли, аби ми за рік зробили все… Так не буває.

Uzhgorod.net.ua