Село в Карпатах підпирає саме небо!

Розташоване в долонях Карпатських гір мальовниче село Вільшинки на закарпатській Перечинщині ніби впирається в небо.

У будні на вулицях людей небагато. Кожен десь порається в себе на городі. Тут дійсно маленький рай.

Чути справжні звуки природи, а не гул заводів та автомобілів.

Хоча транспорт сюди їздить. Навіть рейсовий автобус підвозить місцевих до Ужгорода.

Довкола справжня тиша. Зустрічаючи незнайомців, люди вітаються і квапляться далі.

Під’їжджаємо до сільської бібліотеки, але вона зачинена.

Книги напевно тут не дуже часто читають.

Населення більше зайняте господарством.

Неподалік пасуться корови. Вони безтурботно поглядають на непрошених гостей і жують гірські рослини. Чого-чого, а трави та квітів тут багато, навіть рідкісних Червонокнижних.

Також тут квартирує добре відомий Дім художника.

А ще є досить цікава пам’ятка поруч із місцевою церквою. Біля скульптури Божої  Матері розміщено невелике джерело, з якої п’ють місцеві і туристи і куди кидають гроші.

Загалом село невелике, знизу, під ним, знаходяться Турічки, над стріхами – гора Діл, а позад хат – славнозвісна полонина Руна.

Згідно з останнім переписом, у Вільшинках проживає всього 561 людина, хоча зі  слів місцевих мешканців, населений пункт було засновано ще в другій половині ХVI століття, коли тогочасна влада вирішила заселити пустий гірський край.

У Вільшинках є також дев’ятирічна школа та клуб, ФАП, пошта та будівля сільради.

Життя там не кипить, як у місті, а навпаки – ніби сповільнює темп…

Однак довкола настільки гарно і казково, що звідти справді поспішати кудись зовсім не хочеться.

Іван Духнович, zakarpatpost.net