Віктор Мельник: Головне, щоб в країні настав мир та стабільнсть

Саме з його приїздом маунтинбайк почав своє піднесення в нашому краї, почали проводитися масові всеукраїнські змагання з крос-кантрі та інших видів. Тож про успіхи наших спортсменів, перспективи та розвиток  маунтинбайку в розмові з відомим фахівцем.

–        Вікторе Михайловичу, нещодавно в Рівному завершився чемпіонат України з маунтинбайку в дисципліні марафон. Ви задоволені виступами своїх підопічних, або ж очікували кращих результатів?

–        Враження двоякі. На більше сподівався від Крістіни Конвісарової, яка спеціалізується саме на марафонській дистанції, адже нещодавно, на початку червня  на етапі кубка світу в Чехії стала бронзовою призеркою. Але, на жаль, Крістіна не доїхала до фінішу – стався прокол, вона змінила покришку, але похапцем неправильно вставила камеру під покришку й стався другий прокол, через який вже була змушена зійти з дистанції. Відмічу й психологічну складову, нам ще потрібно буде попрацювати над цим із Крістіною.   Проте, відмічу стабільність виступів нашого лідера серед чоловіків Володимира Козловського, який завершив виступ на другій сходинці, пропустивши вперед вінничанина Дмитра Титаренка. Володимир і Дмитро друзі, вони постійно разом їздять на збори та різні міжнародні старти, дуже часто за власні кошти. Вже не раз мав розмову з Володимиром й наголошував йому, що дружба дружбою, а під час гонки друзів бути не повинно – «Ви конкуренти, і тільки найсильніший з вас зможе поїхати на Олімпіаду до Токіо в 2020 році», – нагадую йому про це . До прикладу, на Олімпіаду  в Ріо-де-Жанейро 2016 року чоловіки не змогли вибороти жодної ліцензії, там виступали лише двоє наших дівчат – волинянка Яна Беломоїна та представниця Харківщини Ірина Попова.

–        Цікаво, як розцінюєте шанси В. Козловського  вибороти путівку до Токіо ?

–        Звісно, в Володимира є реальний шанс вибороти ліцензію до Токіо.  Окрім того, що він вмотивований, натхненно тренується, в нього є ще потенційний біологічний приріст – йому всього 20 років, а от його товаришу Д.Титаренку вж – 27 років, і в нього цього немає, він витискає результат за рахунок досвіду. Та Володя це все може наверстати, думаю, що за 3 роки, які залишилися ми влаштуємо серйозну конкуренцію Д.Титаренку й спробуємо обійти головного конкурента – все це Володя знає, в нього детально розписана система підготовки, яка має принести йому бажану мету, якщо, звісно, він буде чітко дотримуватися нашого плану.

–        Зараз найкращі закарпатські юні  спортсмени-маунтинбайкісти   перебувають на навчально-тренувальних зборах у  літньому таборі в Карпатах на Міжгірщині. Які особливості підготовки спортсменів на цих зборах?

–        Цей табір ми організували з метою підготовки до основного чемпіонату, який розпочнеться 14 липня в Чернівцях. Нам дуже потрібно були поїхати тренуватися в гірський масив, змінити щоденну атмосферу, так би мовити згуртувати колектив напередодні цих стартів. Назустріч нам прийшло управління молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації, яке профінансувало харчування спортсменів.

–        Окрім К.Конвісарової та В.Козловського, кого б виокремили з молодих своїх вихованців?

–        Не хочу нікого виділяти, бо похвалиш, а потім хлопчина «схопить зірку» й буде вважати, що він уже всього досягнув і має лише почивати на лаврах. Молодість є молодість, він сьогодні катається, а вже завтра його може з головою  потягнути до комп’ютерних ігор, це ще в найкращому випадку. У нашому часі спокус для молоді вистачає…

–        Ви вже більше двох років в Ужгороді розвиваєте  маунтинбайк. Як гадаєте, прогрес відчутний?

–        Не можу сам себе оцінювати, нехай аналізують відповідні установи наші результати. Але все дається дуже   непросто – у нас небагато діток, які займаються, немає ще масовості. Так, є багато любителів, але вони чомусь не хочуть переходити займатися до нашої секції, їздити на тренувальні збори, змагання. Важко знаходити інвентар, який вартує  чималих коштів. Ми по-всякому крутимося,  допомагають батьки,  певні кошти виділяє профільне управління ОДА, обласне відділення НОКУ, обласне відділення фізкультурно-спортивного товариства «Спартак», – отак, якось спільно й працюємо,тренуємося, їздимо на змагання.

–        Чи підтримуєте зв’язки з колишнім меценатом народним депутатом  Сергієм Тарутою, який підтримував найпотужніший український велоклуб  ІSD , де працювали тренером?

–        Після початку військових дій на Донеччині приїхав сюди, з того часу практично не контактували. Зараз і для Сергія Олексійовича непростий час, адже він після початку військових дій втратив чимало активів та й клуб  ІSD практично розвалився – в нього змінився власник. 

–        На що розраховуєте на найближчих змаганнях чемпіонату?

–        Сподіваюся, що наші лідери В.Козловський та К.Конвісарова поборються за нагороди. Також до Чернівців поїдуть і кілька перспективних молодих велогонщиків, щоб відчули дух змагань і набиралися досвіду.

–        Щоб хотіли побажати  шанувальникам маунтинбайку?

–        Головне, щоб на Україні настав мир, прийшла стабільність у державі. Думаю, тоді влада зверне більшу увагу на спорт. Нашим спортсменам потрібно виїзджати на міжнародні змагання, де рівень учасників значно сильніший, ніж у внутрішньому чемпіонаті.  Сподіваюся, що в майбутньому відповідні державні установи допомагатимуть нам у цьому.

Розмову записав Роман СЕНИШИН.