Норвезький посол поділився "рецептом щастя" з ужгородськими студентами

Представила гостя, виступивши з вітальним словом, проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел. Пані Мирослава серед іншого висловила сподівання на плідну співпрацю Ужгородського університету й вишів скандинавської держави.
Розпочав спілкування з аудиторією Уле Тер’є Хорпестад із короткого екскурсу в історію відносин України й Норвегії. Далі говорив про сфери діяльності, у яких наші держави можуть співпрацювати.
Зокрема, йшлося про енергетичний потенціал обох країн, довкілля, науку та освіту (обмін досвідом, мобільність студентів), культурні контакти (як приклад, згадав участь норвезького «Proxy Theatre» у Гогольfest-і ’2017 та приїзд дуету «Röyksopp» на фестиваль Atlas Weekend ’2017, що відбувалися у Києві).
Уле Тер’є Хорпестад з представниками факультету історії та міжнародних відносин
Також пан посол згадував про перший візит Петра Порошенка до Норвегії в жовтні 2016 року, події Євромайдану, спеціальну моніторингову місію ОБСЄ в Україні – як про важливі моменти, що позначилися на відносинах України з Норвегією.
Після лекції Уле Тер’є Хорпестад відповів на питання аудиторії, які стосувалися війни на сході України, нашої освітньої реформи, перспектив вступу нашої держави до ЄС. На думку посла, Україна має хороші перспективи для дальшого розвитку.
Останнє питання до пана Хорпестада було пов’язане із цьогорічним рейтингом найщасливіших країн світу, у якому Норвегія посіла перше місце, а Україна – 132-е. Причини такої ситуації, на думку дипломата, найперше в тому, що в Норвегії, на відміну від України, нема війни. З інших чинників: «У нас дуже гарна природа. А ще в нас є «дюгнад» (слово, що в українській не має точного перекладу, а найближчий його відповідник – «згуртованість». – Авт.) Норвежці довго спільно працювали над тим, щоб побудувати високорозвинену власну державу. Хочеться, щоб в Україні, та й в інших державах світу був цей «дюгнад». Бо зробить усіх щасливішими».
Діана Вишнева, МедіаЦентр УжНУ
фото авторки, Катерини Дрипки та Євгенії Вишні







До теми
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Посол Федір Шандор — про українські школи у Будапешті, відкриття скульптури Лесі Українці і співпрацю з угорськими волонтерами
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року

До цієї новини немає коментарів