В Ужгороді розповіли про паліативну допомогу

Захід приурочили до Дня хоспісної та паліативної допомоги, який у всьому світі традиційно відзначають у другу суботу жовтня. Його метою є підвищення інформованості про паліативну допомогу, хоспіси, розуміння медичних, соціальних, практичних і духовних потреб людей, які мають невиліковні захворювання, та членів їх сімей тощо.
"Наприкінці січня цього року при Ужгородському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги розпочала роботу виїзна бригада паліативної допомоги "Хоспіс вдома". Я дуже радий, що нам вдалося реалізувати цей проект, міська рада профінансувала його, підтримуватиме і надалі", – наголосив міський голова Богдан Андріїв, який також відмітив, що ужгородські медики вже можуть надавати практичну і методичну допомогу тим органам місцевого самоврядування, які лише планують створити такі бригади.
Особливі слова подяки були працівникам паліативної бригади: "Ваша допомога дуже потрібна людям, які буває, втрачають останню надію. Ви даєте їм цю надію, стаючи деколи для таких хворих останньою соломинкою, а для родини – справжньою підтримкою. Це дуже величезна робота. Велике вам спасибі і від мене особисто, і від усієї міської ради", – сказав Богдан Євстафійович та вручив подяку Ужгородської міської ради колективу виїзної паліативної бригади.
Ужгородка Оля Бесага, представник організації "Пройдемо шлях разом", кілька років тому була волонтеркою у польському хоспісі «Кордіс», розповіла, як усе це працює за кордоном. Також закцентувала увагу, що зараз дуже важливо якомога більше говорити про те, що таке паліативна допомога і як можна брати в ній участь, адже дуже багато завдань, як показує досвід інших країн, беруть на себе волонтери, спільнота.
"Хоспіс – це не лікарня, це зовсім інакша структура. Паліативна допомога мусить бути комплексною. Тут і медична складова, і соціальна, і духовна. Адже метою паліативної допомоги є не тільки зняти симптоматику, біль, а й зробити якість життя таких хворих якнайкращою. І потрібно відійти від стереотипів, що хоспіс – це місце для вмирання", – наголосила пані Ольга.
Вона також розповіла, що минулого тижня провела серед Фейсбук-спільноти опитування, чи знають люди, що таке паліативна допомога, чи відомо їм, куди треба звертатися за паліативною допомогою в Ужгороді, чи знають про ситуацію зі знеболенням в Україні і т.д.
"Порівняно з тим, що було 2 роки тому, навіть рік тому, ситуація з обізнаністю ужгородців про паліативну допомогу покращилася, більшість людей знають, що це таке і що в Ужгороді є паліативна бригада. Проте, на жаль, ужгородці практично нічого не знають про знеболення, найперше, що спадає їм на думку: знеболення – це наркотичні препарати, наркотичні препарати – це залежність, а насправді це далеко не так", – розповіла про результати опитування Ольга Бесага.
Керівник Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Тетяна Козак, яка є ініціатором й організатором створення у місті паліативної бригади, нагадала присутнім, що до бригади входять 9 фахівців: лікар-терапевт, медичні сестри, психолог, соціальний працівник, духівник, водій, диспетчер.
"Ми маємо можливість допомогти кожному, хто стикається з такою ситуацією. У жодному випадку людина не повинна лишатися без догляду, якщо навіть не має фінансів. Але потрібно розуміти й те, що не кожен невиліковно хворий – обов'язково пацієнт паліативної бригади. Хтось обирає, щоб пройти цей шлях до кінця самостійно. Хто ж звертається по допомогу – отримує її, наша бригада їздить до хворих додому й допомагає там. Вони не тільки полегшують біль, але й показують людині, що вона потрібна й не є самотньою. Також допомагають родині, адже близькі, опинившись наодинці з бідою, часто не знають, що робити і як жити далі", – розповіла Тетяна Козак.
Ольга Бесага представила також кілька відеороликів про те, як працюють хоспіси за кордоном, як для роботи об'єднуються волонтери і чим для них є це волонтерство, як включається у вирішення питань паліативної допомоги громада, місцева влада. А працівниці виїзної паліативної бригади показали, як доглядати за важкохворим, якого привезли з лікарні додому.
Джерело: Ужгородська міська рада



















До теми
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- Помер закарпатський фольклорист і літературознавець Іван Хланта
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
До цієї новини немає коментарів