Клімкін вважає, що держава зробила недостатньо для угорської громади на Закарпатті
Про це Клімкін сказав у своєму відеоблозі на Youtube, розповідаючи про поїздку до Західної України.
"Маємо чесно сказати: заохочуймо малюків до вивчення української мови. Коли мені показують методички, які починаються з граматики, з вивчення відмінків, а не з заохочення, коли комусь хочеться подивитися український мультик і почати розмовляти українською мовою, коли нема вчителів, нема простору спілкування – оце сумно. І маємо визнати, що недостатньо зробили для угорської громади. Але зараз якраз є шанс із цим надолужити", – сказав Клімкін.
Міністр каже, що в угорській спільноті усвідомлюють потребу вивчення української мови: про це свідчить і становище на ринку праці, й невміння окремого бізнесу взаємодіяти з офіційними державними службами.
"Розуміємо, як іти. І це не питання наших відносин з Угорщиною. Це питання того, що угорська громада – невід'ємна частина України. Інакше, коли іноді читаєш у соціальних мережах, що угорці – "контрабандисти" або "сепаратисти" – це повна маячня", – вважає голова зовнішньополітичного відомства.
"Просто маємо працювати, реально працювати і анґажувати, адже й угорці розуміють: якщо всі поїдуть навчатися в Угорщину, коли вони повернуться, і чи вони повернуться, – це велике питання. Це майбутнє України і майбутнє угорської громади в Україні", – заявив Клімкін.
Міністр також вважає, що запорукою українськості реґіону є економічний розвиток Закарпаття.
"У мене таке враження, що маємо врешті-решт перезавантажити карпатський єврореґіон. Він починався в 1990-х роках, там було багато планів. Зараз фактично нічого не відбувається, але майбутнє всього реґіону – воно у розвитку малого і середнього бізнесу, воно у розвитку унікальних можливостей, від туризму і зеленого туризму до того, що можна зробити в рамках реґіону, що можна зробити в рамках науки, в рамках освіти, тому маємо обов'язково саме над цим працювати. Зробити новий людський простір, а не простір, звідки від'їжджають сотні тисяч людей", – пропонує міністр.
До теми
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- Як політолог з Ужгорода став командиром екіпажу БпЛА на передовій
- «Наше завдання — стримувати ворога»: як на фронті тримають оборону поліцейські-мінометники із Закарпаття
- Туберкульоз не відступає: Закарпаття серед регіонів із найвищою захворюваністю – близько 600 нових випадків щороку
- «Не маємо права на помилку, — воно дуже жорстке по відношенню до нас», – начальник вибухотехнічної служби поліції Закарпаття про роботу підрозділу
- Позивний “Імпорт”: як IT-фахівець із Чехії став оператором дронів у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- «Якби не відкрив вогонь — було б гірше»: військовий 128 бригади, водій-механік M113 збив ворожий дрон і врятував екіпаж
- Кількість пожеж у природних екосистемах зростає — рятувальники Закарпаття посилюють профілактичну роботу

До цієї новини немає коментарів