Клімкін вважає, що держава зробила недостатньо для угорської громади на Закарпатті
Про це Клімкін сказав у своєму відеоблозі на Youtube, розповідаючи про поїздку до Західної України.
"Маємо чесно сказати: заохочуймо малюків до вивчення української мови. Коли мені показують методички, які починаються з граматики, з вивчення відмінків, а не з заохочення, коли комусь хочеться подивитися український мультик і почати розмовляти українською мовою, коли нема вчителів, нема простору спілкування – оце сумно. І маємо визнати, що недостатньо зробили для угорської громади. Але зараз якраз є шанс із цим надолужити", – сказав Клімкін.
Міністр каже, що в угорській спільноті усвідомлюють потребу вивчення української мови: про це свідчить і становище на ринку праці, й невміння окремого бізнесу взаємодіяти з офіційними державними службами.
"Розуміємо, як іти. І це не питання наших відносин з Угорщиною. Це питання того, що угорська громада – невід'ємна частина України. Інакше, коли іноді читаєш у соціальних мережах, що угорці – "контрабандисти" або "сепаратисти" – це повна маячня", – вважає голова зовнішньополітичного відомства.
"Просто маємо працювати, реально працювати і анґажувати, адже й угорці розуміють: якщо всі поїдуть навчатися в Угорщину, коли вони повернуться, і чи вони повернуться, – це велике питання. Це майбутнє України і майбутнє угорської громади в Україні", – заявив Клімкін.
Міністр також вважає, що запорукою українськості реґіону є економічний розвиток Закарпаття.
"У мене таке враження, що маємо врешті-решт перезавантажити карпатський єврореґіон. Він починався в 1990-х роках, там було багато планів. Зараз фактично нічого не відбувається, але майбутнє всього реґіону – воно у розвитку малого і середнього бізнесу, воно у розвитку унікальних можливостей, від туризму і зеленого туризму до того, що можна зробити в рамках реґіону, що можна зробити в рамках науки, в рамках освіти, тому маємо обов'язково саме над цим працювати. Зробити новий людський простір, а не простір, звідки від'їжджають сотні тисяч людей", – пропонує міністр.
До теми
- Як вступникам Закарпаття правильно подати заяви до закладів вищої освіти та не втратити шанс на бюджет
- Вчитися захищати себе і рідних. Як на Закарпатті працює центр нацспротиву
- Іпотерапія та мотанка: день радості й підтримки для дітей нацгвардійців
- Повернувся з-за кордону, щоб стати на захист України: історія нацгвардійця «Механіка»
- Евакуйовував людей і служив капеланом: історія Олександра Холода
- Понад 100 учасників і майже дві тонни зібраного сміття: підсумки 28-го Екопікніка CHYSTO.DE?!
- «Злагодженість вирішує». Як тренуються екіпажі БТР 26 Закарпатського полку НГУ
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- На Закарпатті 61 випускник склав НМТ на 200 балів
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- Герої без зброї: Віктор Лисовський про те, як скласти пазл порятунку, коли проти тебе стихія
- В Ужгороді та Сваляві рятувальники через спеку встановили охолоджувальні рамки
- На Закарпатті оголосили попередження через сильну спеку: очікується до +39 °С
- Стали відомі імена двох закарпатців, які повернулися з російського полону
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- Єдина в Україні водяна кузня: як працює музей "Гамора" на Закарпатті
- Відкрити ліс безпечно: у Карпатах лісівники знайомлять дітей з правилами безпечної мандрівки та відпочинку

До цієї новини немає коментарів