Клімкін вважає, що держава зробила недостатньо для угорської громади на Закарпатті
Про це Клімкін сказав у своєму відеоблозі на Youtube, розповідаючи про поїздку до Західної України.
"Маємо чесно сказати: заохочуймо малюків до вивчення української мови. Коли мені показують методички, які починаються з граматики, з вивчення відмінків, а не з заохочення, коли комусь хочеться подивитися український мультик і почати розмовляти українською мовою, коли нема вчителів, нема простору спілкування – оце сумно. І маємо визнати, що недостатньо зробили для угорської громади. Але зараз якраз є шанс із цим надолужити", – сказав Клімкін.
Міністр каже, що в угорській спільноті усвідомлюють потребу вивчення української мови: про це свідчить і становище на ринку праці, й невміння окремого бізнесу взаємодіяти з офіційними державними службами.
"Розуміємо, як іти. І це не питання наших відносин з Угорщиною. Це питання того, що угорська громада – невід'ємна частина України. Інакше, коли іноді читаєш у соціальних мережах, що угорці – "контрабандисти" або "сепаратисти" – це повна маячня", – вважає голова зовнішньополітичного відомства.
"Просто маємо працювати, реально працювати і анґажувати, адже й угорці розуміють: якщо всі поїдуть навчатися в Угорщину, коли вони повернуться, і чи вони повернуться, – це велике питання. Це майбутнє України і майбутнє угорської громади в Україні", – заявив Клімкін.
Міністр також вважає, що запорукою українськості реґіону є економічний розвиток Закарпаття.
"У мене таке враження, що маємо врешті-решт перезавантажити карпатський єврореґіон. Він починався в 1990-х роках, там було багато планів. Зараз фактично нічого не відбувається, але майбутнє всього реґіону – воно у розвитку малого і середнього бізнесу, воно у розвитку унікальних можливостей, від туризму і зеленого туризму до того, що можна зробити в рамках реґіону, що можна зробити в рамках науки, в рамках освіти, тому маємо обов'язково саме над цим працювати. Зробити новий людський простір, а не простір, звідки від'їжджають сотні тисяч людей", – пропонує міністр.
До теми
- Селище Дубове розпочало спільно з румунською комуною Мірешу спільний проєкт з покращення готовності до природних загроз
- «Бограч-index» – вересень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 6,2%
- В Ужгороді відбувся круглий стіл про роль ветеранів у формуванні нової української еліти
- Квитки з Ужгорода до Європи вже у продажі: розклад, ціни, вартість альтернативних маршрутів
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- 6-те місце в Україні: на Закарпатті за пів року ввели в експлуатацію понад 215 тис. м? житла
- На Закарпатті найменше розлучень: статистика за перше півріччя 2025
- Три громади Закарпаття вчилися управляти публічними інвестиціями
- Механізми підтримки громад: донори, інституції та реальні кейси
- Закарпаття: за останній тиждень підтверджено три десятки випадків COVID-19
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про потребу в донорах крові усіх груп
- "Повертаю себе собі" - проєкт, мета якого допомогти ветеранам і родинам знайти нові точки опори
- Стіл для найсміливіших із нас – традиція вшанування пам’яті про захисників України. Долучайтесь!
- Мистецька резиденція неподалік Ужгорода має шанс стати центром культурного життя Закарпаття
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- "Казали, що ми не повинні жити на світі, бо ми роми, ми зіпсована нація", — згадують очевидці нацистського геноциду
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- Тея, Муначімсо Айві, Раліна, Деян, Теодор, Іслам - серед імен, які закарпатці давали своїм дітям цьогоріч
До цієї новини немає коментарів