Найбільші страхи ровесників проголошення незалежності України

Німецький Фонд імені Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert) та Центр "Нова Європа" спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine провели дослідження поглядів та оцінок сучасної української молоді, інформує DW.
Проект під назвою "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" зосередився на молоді віком від 14 до 29 років. За словами авторів дослідження, саме у цій віковій групі є і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший. Також є ті, хто брав участь або був свідком Помаранчевої революції та Революції гідності, й ті, хто під час обох подій був ще дитиною.
Таким чином, у цьому віковому діапазоні нині опинились майже вісім мільйонів осіб – це приблизно п'ята частина населення України.
Що вимагає молодь?
Згідно з дослідженням, серед найбільших страхів української молоді – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%). Відтак слідують серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).
Перелік вимог молодих українців до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією. 70% респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім саме цією проблемою.
Крім того, доволі суттєва розбіжність у ставленні молоді до різних проблем спостерігається за регіонами України. На півночі критично негативно до хабарництва ставляться понад 50% опитаних, у Києві – таких лише 19%, а на сході України – 15%. Загалом же лише третина молодих українців вважає, що хабарництво ніколи не можна виправдати.
Кому не довіряє молодь?
Українська молодь найбільше не довіряє саме інститутам державної влади. За 5-бальною шкалою, де 1 – це повна недовіра, а 5 – повна довіра, найнижчі показники довіри серед молодих українців мають Верховна Рада (1,81), політичні партії (1,85) та Кабінет міністрів (1,87).

Найбільше ж молодь довіряє церкві (2,99), волонтерським рухам (2,98) та армії (2,86). Втім, показово, що жодна з позицій не змогла подолати середньої позначки у 3 бали на загальнонаціональному рівні, тобто наблизитися до позначок 4 (скоріше довіряю) та 5 (повністю довіряю).
Чи впливають російські ЗМІ на українську молодь?
Автори проекту "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" відзначають, що нині вплив російського телебачення та інтернет-сайтів на українську молодь мінімальний.
Чи хоче молодь емігрувати?
За даними дослідження, більшість української молоді (72 відсотки) не має бажання переїхати до іншої держави та залишити Україну на термін більше шести місяців. Водночас кожен четвертий молодий українець демонструє бажання емігрувати.

Найпопулярніші держави, до яких молоді українці хотіли б переїхати: Німеччина (18 відсотків),США (15 відсотків) та Польща (12 відсотків). На думку авторів дослідження, ФРН сприймається українською молоддю як фундамент добробуту в Європі, Берлін активно залучений до регулювання конфлікту на сході України. Крім того, позиція Німеччини щодо мігрантів теж наштовхує молодь на думку, що там можна спробувати щастя.

Загалом же більше половини молодих українців висловлює оптимізм щодо майбутнього країни. 58 відсотків опитаних вважають, що майбутнє українського суспільства в цілому виглядає краще, ніж поточна ситуація. 20 відсотків переконані, що ситуація залишиться незмінною, і лише 5 відсотків респондентів очікують погіршення.
Опитування було проведене у липні-серпні 2017 року по всій території України за винятком АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Вибірка становить 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи.
До теми
- У 86 і 87 – заради безпеки: подружжя з Донеччини оформило на Закарпатті свої перші закордонні паспорти
- "Якщо не допомагати, війна не закінчиться скоро": як у Мукачеві колишній військовий Артем Орел ремонтує машини для ЗСУ
- Офіцери 128-ї бригади відвідали побратимів, які повернулися з полону
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- У християн західного обряду сьогодні – Вербна неділя: історія та традиція свята
- Перезавантаження під сонцем Валенсії: як родини закарпатських військових відпочили в Іспанії
- Захищав Україну на Сумському, Харківському та Запорізькому напрямках: історія нацгвардійця Владислава Бурханова
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- «Дядя Вася»: спокій та позитив серед війни. Історія бійця 128-ї бригади
- Від сімейного лікаря до стента: на Закарпатті презентували алгоритм, що рятує життя
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Туберкульоз без паузи: чому медики готуються до спалаху
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Психологічні наслідки війни: в Ужгороді обговорили масштаби проблеми
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Чому не обов’язково їсти суп і як це впливає на організм — пояснює лікар Михайло Гаврилець
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею

До цієї новини немає коментарів