Найбільші страхи ровесників проголошення незалежності України

Німецький Фонд імені Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert) та Центр "Нова Європа" спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine провели дослідження поглядів та оцінок сучасної української молоді, інформує DW.
Проект під назвою "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" зосередився на молоді віком від 14 до 29 років. За словами авторів дослідження, саме у цій віковій групі є і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший. Також є ті, хто брав участь або був свідком Помаранчевої революції та Революції гідності, й ті, хто під час обох подій був ще дитиною.
Таким чином, у цьому віковому діапазоні нині опинились майже вісім мільйонів осіб – це приблизно п'ята частина населення України.
Що вимагає молодь?
Згідно з дослідженням, серед найбільших страхів української молоді – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%). Відтак слідують серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).
Перелік вимог молодих українців до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією. 70% респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім саме цією проблемою.
Крім того, доволі суттєва розбіжність у ставленні молоді до різних проблем спостерігається за регіонами України. На півночі критично негативно до хабарництва ставляться понад 50% опитаних, у Києві – таких лише 19%, а на сході України – 15%. Загалом же лише третина молодих українців вважає, що хабарництво ніколи не можна виправдати.
Кому не довіряє молодь?
Українська молодь найбільше не довіряє саме інститутам державної влади. За 5-бальною шкалою, де 1 – це повна недовіра, а 5 – повна довіра, найнижчі показники довіри серед молодих українців мають Верховна Рада (1,81), політичні партії (1,85) та Кабінет міністрів (1,87).

Найбільше ж молодь довіряє церкві (2,99), волонтерським рухам (2,98) та армії (2,86). Втім, показово, що жодна з позицій не змогла подолати середньої позначки у 3 бали на загальнонаціональному рівні, тобто наблизитися до позначок 4 (скоріше довіряю) та 5 (повністю довіряю).
Чи впливають російські ЗМІ на українську молодь?
Автори проекту "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" відзначають, що нині вплив російського телебачення та інтернет-сайтів на українську молодь мінімальний.
Чи хоче молодь емігрувати?
За даними дослідження, більшість української молоді (72 відсотки) не має бажання переїхати до іншої держави та залишити Україну на термін більше шести місяців. Водночас кожен четвертий молодий українець демонструє бажання емігрувати.

Найпопулярніші держави, до яких молоді українці хотіли б переїхати: Німеччина (18 відсотків),США (15 відсотків) та Польща (12 відсотків). На думку авторів дослідження, ФРН сприймається українською молоддю як фундамент добробуту в Європі, Берлін активно залучений до регулювання конфлікту на сході України. Крім того, позиція Німеччини щодо мігрантів теж наштовхує молодь на думку, що там можна спробувати щастя.

Загалом же більше половини молодих українців висловлює оптимізм щодо майбутнього країни. 58 відсотків опитаних вважають, що майбутнє українського суспільства в цілому виглядає краще, ніж поточна ситуація. 20 відсотків переконані, що ситуація залишиться незмінною, і лише 5 відсотків респондентів очікують погіршення.
Опитування було проведене у липні-серпні 2017 року по всій території України за винятком АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Вибірка становить 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи.
До теми
- Юрій Кілб із Ужгорода каже просто: «Рятувати — це не робота, це спосіб життя. Якщо не ми, то хто?»
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- "Люди, які віддали частину себе за свою країну, мають самі обирати, де їм виступати" — чемпіон світу Владислав Горнодь
- "Моя мрія — прокинутися на ранок і залишитися без роботи", — фахівчиня із соціальної роботи Тетяна Кузьменко
- Війна спричиняє безсоння українців: результати наукового дослідження
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді
- День спільної пам’яті, тиші й молитви: чому закарпатці 1 листопада поминають померлих
- Пітятко, ружа, тинґириця, калап, ґарадичі: топ-25 слів закарпатського діалекту
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Ветеранська справа: як поблизу Мукачева вирощують креветку та африканського сомика
- Понад 350 пацієнтів з інсультом зафіксували за 9 місяців на Закарпатті
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Черги на кордонах із ЄС: осінні канікули та нова система контролю спричинили затори
- ID-паспорт для пораненого військового - без черг, бюрократії й затримок
- Які штами грипу циркулюватимуть в Закарпатті, чи зафіксовані вже випадки і коли чекати на епідемію
- Простір підтримки і відновлення: на Закарпатті допомагають військовим повернути рівновагу
- «Бограч-index» – жовтень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 2,1%
- На Закарпатті збільшується кількість хворих на ГРВІ: медики радять подбати про імунітет
- На Закарпатті вакцинувалися проти грипу 642 людини
- Закарпатка створила клінінговий бізнес завдяки Службі зайнятості

До цієї новини немає коментарів