Найбільші страхи ровесників проголошення незалежності України

Німецький Фонд імені Фрідріха Еберта (Friedrich Ebert) та Центр "Нова Європа" спільно з соціологічною компанією GfK Ukraine провели дослідження поглядів та оцінок сучасної української молоді, інформує DW.
Проект під назвою "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" зосередився на молоді віком від 14 до 29 років. За словами авторів дослідження, саме у цій віковій групі є і ровесники незалежності, й ті, хто на десятиліття від неї молодший. Також є ті, хто брав участь або був свідком Помаранчевої революції та Революції гідності, й ті, хто під час обох подій був ще дитиною.
Таким чином, у цьому віковому діапазоні нині опинились майже вісім мільйонів осіб – це приблизно п'ята частина населення України.
Що вимагає молодь?
Згідно з дослідженням, серед найбільших страхів української молоді – корупція (37%) та війна у регіоні чи у світі (36%). Відтак слідують серйозні проблеми зі здоров’ям (34%) та соціальна несправедливість і безробіття (32%).
Перелік вимог молодих українців до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією. 70% респондентів вважають, що уряд повинен займатися передусім саме цією проблемою.
Крім того, доволі суттєва розбіжність у ставленні молоді до різних проблем спостерігається за регіонами України. На півночі критично негативно до хабарництва ставляться понад 50% опитаних, у Києві – таких лише 19%, а на сході України – 15%. Загалом же лише третина молодих українців вважає, що хабарництво ніколи не можна виправдати.
Кому не довіряє молодь?
Українська молодь найбільше не довіряє саме інститутам державної влади. За 5-бальною шкалою, де 1 – це повна недовіра, а 5 – повна довіра, найнижчі показники довіри серед молодих українців мають Верховна Рада (1,81), політичні партії (1,85) та Кабінет міністрів (1,87).

Найбільше ж молодь довіряє церкві (2,99), волонтерським рухам (2,98) та армії (2,86). Втім, показово, що жодна з позицій не змогла подолати середньої позначки у 3 бали на загальнонаціональному рівні, тобто наблизитися до позначок 4 (скоріше довіряю) та 5 (повністю довіряю).
Чи впливають російські ЗМІ на українську молодь?
Автори проекту "Українське покоління Z: цінності та орієнтири" відзначають, що нині вплив російського телебачення та інтернет-сайтів на українську молодь мінімальний.
Чи хоче молодь емігрувати?
За даними дослідження, більшість української молоді (72 відсотки) не має бажання переїхати до іншої держави та залишити Україну на термін більше шести місяців. Водночас кожен четвертий молодий українець демонструє бажання емігрувати.

Найпопулярніші держави, до яких молоді українці хотіли б переїхати: Німеччина (18 відсотків),США (15 відсотків) та Польща (12 відсотків). На думку авторів дослідження, ФРН сприймається українською молоддю як фундамент добробуту в Європі, Берлін активно залучений до регулювання конфлікту на сході України. Крім того, позиція Німеччини щодо мігрантів теж наштовхує молодь на думку, що там можна спробувати щастя.

Загалом же більше половини молодих українців висловлює оптимізм щодо майбутнього країни. 58 відсотків опитаних вважають, що майбутнє українського суспільства в цілому виглядає краще, ніж поточна ситуація. 20 відсотків переконані, що ситуація залишиться незмінною, і лише 5 відсотків респондентів очікують погіршення.
Опитування було проведене у липні-серпні 2017 року по всій території України за винятком АР Крим та непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Вибірка становить 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною населенню України цієї вікової групи.
До теми
- Закарпаття під час війни: використані переваги та пропущені можливості
- Музей, що зберігає дух митця: в Ужгороді відзначають 45-річчя музею Манайла
- Мирослав Дочинець, письменник: "Україна навіть через покоління не буде повністю українськомовною"
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- Унікальне Закарпаття: у соцмережах показали соляну стометрову піраміду підземного Солотвина
- ДНК-ідентифікація тіл невпізнаних та зниклих безвісти: як на Закарпатті проводять експертизи
- Служба супроводу 12-ої бригади «Азов»: як працює система підтримки
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Понад 4 тисячі випадків захворювання на грип та ГРВІ виявили минулого тижня на Закарпатті
- Щороку на облік у Закарпатському протипухлинному центрі уперше стають близько 3 000 нових пацієнтів
- "Ми розпалили вогонь, аби хоч якось зігрітися": історія Юрія, який понад 20 років мандрує горами Закарпаття
- За перший місяць 2026 року Закарпаття прийняло п’ять евакуаційних груп із прифронтових областей
- Після важкого поранення переніс понад 10 операцій та планує повернутися у стрій: історія закарпатського поліцейського Івана Гучковича
- Освітній фронт Закарпаття: ректорка Наталя Шетеля про зміни, виклики та перемоги Академії
- Маленькі бульбашки — велика діагностика: у Закарпатському кардіоцентрі виконують унікальне обстеження
- Морозний виклик: як лісівники на Закарпатті допомагають диким тваринам пережити зиму (ВІДЕО)
- Стало відомо, чи багато закарпатців вакцинуються від грипу
- Сьогодні – Велике свято Стрітення Господнє: дата та історія, чому потрібно запалити свічку
- Допомога дровами: на Закарпатті лісівники підтримали центр соціального обслуговування
- Герої без зброї: водій-рятувальник Ігор Чепа про готовність там, де складно, силу духу та історії з рятувального життя

До цієї новини немає коментарів