Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода

В Ужгороді на вулиці Корзо працює середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo». Це унікальний заклад, який спеціалізується на напоях зі спеціями та пряними травами. Саме тут чи не єдині в місті готують пряне молоко, а також пропонують відвідувачам авторські десерти за рецептами-реконструкціями XIV–XV століть.

Заклад також працює своєрідним культурним хабом. Тут проводять творчі й літературні вечори, вечори джазової музики та середньовічної поезії. Для гостей організовують майстер-класи з миловаріння, створення пряної солі для ванни, фіміамів і навіть кавових мандал.

Нещодавно заклад, який відкрили подружжя біологів Мар’яна та Олександр, відсвяткував річницю створення. Однак підприємці вже п’ять років вирощують пряні трави на ділянці поблизу батьківського будинку в історичній частині міста. У цьому є й певний символізм: вони продовжують традицію Другетів, адже саме ця територія позначена на мапі пізньосередньовічного Ужгорода як підзамкові сади.

«Трав було дуже багато. Почали робити пряну сіль. А ще вирощували фрукти й готували з них оцет, додавали пряні трави. З відварів, які залишалися, спробували виготовляти мило, щоб виробництво було максимально безвідходним. Потім ми відкрили кав’ярню, аби мати місце, де реалізовувати цей товар. Я почала експериментувати з молоком, кавою і травами. І саме з цих експериментів з’явилися напої, за якими зараз й приходять люди», – розповідає підприємиця Мар’яна.

Поштовхом до створення власної справи, пов’язаної із середньовічною тематикою, стала любов подружжя до історії, природи та екологічно свідомого способу життя. Ці цінності вони популяризують і через свою діяльність – часто організовують лекції про середньовіччя та дегустації історичних десертів.

Робота з туристами для власників закладу не є в новинку. Олександр був співорганізатором фестивалю середньовічної культури «Срібний Татош», до останнього такого заходу активно долучилася й Мар’яна. Загалом подружжя має вже понад 10 років досвіду в організації подій у середньовічному стилі.

Інтер’єр кав?ярні також витриманий у відповідній стилістиці. Тут можна не лише скуштувати напої й десерти, а й придбати унікальні локальні крафтові вироби: сувеніри, історичні аксесуари, книги, натуральне мило й свічки ручної роботи, пряні трави, ароматні спеції, приправи та трав’яні чаї.

Особливу увагу в кав’ярні приділяють напоям. Для відвідувачів готують унікальну каву з пряними травами, вирощеними власноруч.

«Залежно від того, які трави ви виберете, можна отримати різний ефект. Наприклад, у нас є кава з чабером. Це дуже цікава кавказька рослина, яка має присмак дизелю або бензину. І коли ви її випиваєте, через певний час відчувається бадьорий ефект. Натомість лаванда трохи заспокоює. М’ята дає схожий стан, але залишає мозок у роботі. І так розповідаємо клієнтам про кожну травичку та пропонуємо їм самим обрати склад напою. Якщо у вас поганий настрій – тоді змішайте розмарин із кардамоном. Якщо пригнічений стан – м’яту з корицею. Крім того, ми єдині в місті, хто подає пряне молоко. Це молоко з медом, маслом, пряними спеціями», – зазначає Мар?яна.

Окремий напрям роботи – десерти за історичними рецептами-реконструкціями, які власниця готує самостійно. Ця справа потребує кропіткого підходу, адже приготування займає чимало часу й вимагає багатьох спроб. У середньовіччі випікали у печах, де інакше циркулювали тепло й повітря, тож рецепти доводиться адаптовувати як до теперішніх умов, так і до смаків сучасних клієнтів.

Для середньовічних десертів характерна велика кількість спецій. Їх додавали не лише для посилення смаку. За словами власниці, у той час люди не мали чіткого уявлення про безпечне зберігання й використання продуктів, а поширення хвороб було значним, тому спеції виконували бактерицидний ефект. Саме тому до солодощів щедро додавали, зокрема, гвоздику й імбир, і майже всі десерти були пряними.

Серед таких десертів – crema di mandorla: виварений у молоці мигдаль із гвоздикою та крохмалем. Тут також готують яблучно-цибулевий тарт, бурбонезний пиріг та інші смаколики з мінімальною кількістю цукру. Під час дегустацій гостям розповідають, як харчувалися люди в середньовіччі, чим відрізнялася їжа бідняків і заможних верств населення, а також хто насправді харчувався здоровіше. Тож відвідувачі можуть не лише скуштувати незвичні страви, а й дізнатися їхню історію.

У меню є пудинги та креми. Наприклад, chardewardon – крем, у якому груша виварюється в білому вині, а потім збивається з жовтками та спеціями.

Ще один цікавий десерт – gyngerbrede. Це медові тістечка з меду, сухарів, білого перцю, кориці та кардамону. Цей рецепт походить із Британії кінця XIII століття. Також у закладі пропонують марципановий тарт – мигдаль, перетертий із цукром і запечений на класичній тертовій основі. Цей рецепт датується XV століттям і походить з Італії.

Для відвідувачів у кав’ярні передбачили й інтерактивні елементи. Тут живуть паличники, амадини та канарки, а для дітей проводять невеликі квести та розповідають легенди.