Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода

Заклад також працює своєрідним культурним хабом. Тут проводять творчі й літературні вечори, вечори джазової музики та середньовічної поезії. Для гостей організовують майстер-класи з миловаріння, створення пряної солі для ванни, фіміамів і навіть кавових мандал.

Нещодавно заклад, який відкрили подружжя біологів Мар’яна та Олександр, відсвяткував річницю створення. Однак підприємці вже п’ять років вирощують пряні трави на ділянці поблизу батьківського будинку в історичній частині міста. У цьому є й певний символізм: вони продовжують традицію Другетів, адже саме ця територія позначена на мапі пізньосередньовічного Ужгорода як підзамкові сади.
«Трав було дуже багато. Почали робити пряну сіль. А ще вирощували фрукти й готували з них оцет, додавали пряні трави. З відварів, які залишалися, спробували виготовляти мило, щоб виробництво було максимально безвідходним. Потім ми відкрили кав’ярню, аби мати місце, де реалізовувати цей товар. Я почала експериментувати з молоком, кавою і травами. І саме з цих експериментів з’явилися напої, за якими зараз й приходять люди», – розповідає підприємиця Мар’яна.

Поштовхом до створення власної справи, пов’язаної із середньовічною тематикою, стала любов подружжя до історії, природи та екологічно свідомого способу життя. Ці цінності вони популяризують і через свою діяльність – часто організовують лекції про середньовіччя та дегустації історичних десертів.
Робота з туристами для власників закладу не є в новинку. Олександр був співорганізатором фестивалю середньовічної культури «Срібний Татош», до останнього такого заходу активно долучилася й Мар’яна. Загалом подружжя має вже понад 10 років досвіду в організації подій у середньовічному стилі.

Інтер’єр кав?ярні також витриманий у відповідній стилістиці. Тут можна не лише скуштувати напої й десерти, а й придбати унікальні локальні крафтові вироби: сувеніри, історичні аксесуари, книги, натуральне мило й свічки ручної роботи, пряні трави, ароматні спеції, приправи та трав’яні чаї.
Особливу увагу в кав’ярні приділяють напоям. Для відвідувачів готують унікальну каву з пряними травами, вирощеними власноруч.
«Залежно від того, які трави ви виберете, можна отримати різний ефект. Наприклад, у нас є кава з чабером. Це дуже цікава кавказька рослина, яка має присмак дизелю або бензину. І коли ви її випиваєте, через певний час відчувається бадьорий ефект. Натомість лаванда трохи заспокоює. М’ята дає схожий стан, але залишає мозок у роботі. І так розповідаємо клієнтам про кожну травичку та пропонуємо їм самим обрати склад напою. Якщо у вас поганий настрій – тоді змішайте розмарин із кардамоном. Якщо пригнічений стан – м’яту з корицею. Крім того, ми єдині в місті, хто подає пряне молоко. Це молоко з медом, маслом, пряними спеціями», – зазначає Мар?яна.
Окремий напрям роботи – десерти за історичними рецептами-реконструкціями, які власниця готує самостійно. Ця справа потребує кропіткого підходу, адже приготування займає чимало часу й вимагає багатьох спроб. У середньовіччі випікали у печах, де інакше циркулювали тепло й повітря, тож рецепти доводиться адаптовувати як до теперішніх умов, так і до смаків сучасних клієнтів.

Для середньовічних десертів характерна велика кількість спецій. Їх додавали не лише для посилення смаку. За словами власниці, у той час люди не мали чіткого уявлення про безпечне зберігання й використання продуктів, а поширення хвороб було значним, тому спеції виконували бактерицидний ефект. Саме тому до солодощів щедро додавали, зокрема, гвоздику й імбир, і майже всі десерти були пряними.
Серед таких десертів – crema di mandorla: виварений у молоці мигдаль із гвоздикою та крохмалем. Тут також готують яблучно-цибулевий тарт, бурбонезний пиріг та інші смаколики з мінімальною кількістю цукру. Під час дегустацій гостям розповідають, як харчувалися люди в середньовіччі, чим відрізнялася їжа бідняків і заможних верств населення, а також хто насправді харчувався здоровіше. Тож відвідувачі можуть не лише скуштувати незвичні страви, а й дізнатися їхню історію.
У меню є пудинги та креми. Наприклад, chardewardon – крем, у якому груша виварюється в білому вині, а потім збивається з жовтками та спеціями.

Ще один цікавий десерт – gyngerbrede. Це медові тістечка з меду, сухарів, білого перцю, кориці та кардамону. Цей рецепт походить із Британії кінця XIII століття. Також у закладі пропонують марципановий тарт – мигдаль, перетертий із цукром і запечений на класичній тертовій основі. Цей рецепт датується XV століттям і походить з Італії.
Для відвідувачів у кав’ярні передбачили й інтерактивні елементи. Тут живуть паличники, амадини та канарки, а для дітей проводять невеликі квести та розповідають легенди.

Заклад розташований за адресою: вулиця Корзо, 5.



Карпатський Телеграф
До теми
- «90% пацієнтів можуть чекати»: як працює кардіохірургія на Закарпатті
- Навчання під звуки скрипки: як в Ужгороді заснували першу в Європі школу для ромів
- Ради ВПО: інструмент впливу чи формальність
- Пече органічний хліб та мріє про власну пекарню: історія переселенки Ірини Стасенко, яка почала нове життя на Закарпатті
- Музейний лекторій: русалки, мавки, повітрулі, потерчата у світогляді закарпатців
- Великдень в Ужгороді: як освячували кошики в храмах міста
- Богдан Андріїв: "Світло Воскресіння Христового – наша віра і сила"
- Великдень на Закарпатті 100 років тому: фото та традиції предків (ФОТО)
- Тромб, який міг коштувати життя: як закарпатські лікарі рятують захисницю України
- Лікар-стоматолог Олег Орос лікує безкоштовно зуби ветеранам війни та військовим
- Втрачений Ужгород: будівля ощадної каси
- ТОП-10 закарпатських екскурсій
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Напередодні Великодня Закарпастький осередок ГО «Захист держави» провів атмосферний мистецький майстер-клас із живопису у Старому Селі
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур

До цієї новини немає коментарів