Освіта повинна бути справжньою, а не імітованою – переконані координатори Проекту Сприяння академічній доброчесності в Україні

На особистій зустрічі з ректором університету Володимиром Смоланкою координатори проекту Тарас Тимочко та Яна Чапайло розповіли, що проект був ініційований Міністерством освіти і науки України та Посольством Сполучених Штатів Америки і впроваджується вже другий рік.

«Ми раді відвідувати нові університети, розповідати про наш проект та налагоджувати зв’язки.  Зараз ми працюємо із 12 університетами України, і ведемо переговори ще з одним. Плануємо розширення до 15 вищих навчальних закладів. Пропрацювавши два роки з вишами ми переконалися, що ця робота повинна проводитися ще зі школи, саме тому нині ми працюємо над статтею закону «Про середню освіту». Наше завдання – перенести американську та європейську практики в Україну. У минулому році ми впровадили курс з академічного письма, який, фактично, знайомить студентів з концепцією роботи з текстами. Ми вважаємо, що проблема полягає в тому, що в школах не навчають як правильно писати ті ж самі реферати, тому прийшовши на навчання в університет першокурсники користуються добре засвоєним знанням – «ctrl + z»  – розповідає координатор SAIUPТарас Тимочко.

У ході розмови представники проекту та керманичі вишу зійшлися в думці про першочергове завдання для школярів та студентів засвоєння етики роботи, уникнення плагіату, а найголовніше – розуміння важливості унікальності студентської роботи. Пан Тарас переконує, що корективи необхідно вносити навіть у обсяги письмових робіт: «За останніми спостереженнями студенти пишуть чимало робіт протягом свого навчання в університеті. Кожна робота, в середньому, складає 30-35 сторінок. У результаті виходить, що за один семестр студент пише близько 100-150 сторінок тексту. Ми вважаємо, що це дуже серйозне навантаження, яке, в свою чергу, є недоцільним на першому-другому курсі навчання».

«Розглядаючи проблему перенавантаження студентів письмовими роботами, ми зіткнулися з тим, що викладачі не мають уявлення про те, скільки робіт виконує студент упродовж одного семестру, – розповідає спеціаліст SAIUP Яна Чапайло. –Насправді це все реально рухати та змінювати у межах кафедри. Наші підрахунки, звісно, поки є грубими, і можливі неточності. Але факт залишається фактом – студенти перенавантаженні різними письмовими роботами, які, на жаль, можливо і не будуть прочитані викладачем. Звісно, є такі, що читатимуть студентську роботу, але це вкрай рідко, аби викладач зумів прочитати усі роботи. Тільки уявімо, потік навіть двадцять-двадцять п’ять студентів, кожна робота у яких складається, як мінімум з 30 сторінок. Це ж нереально!».

«Я абсолютно погоджуюся, що така проблема існує. Але кожне питання вимагає глибшого аналізу. Наразі існує проблема зменшення кількості аудиторних годин, і саме тому викладачі вирішують це питання зі збільшенням «самостійного опрацювання» матеріалу студентами. Нам необхідно знайти ту «золоту» середину, яка б не перенавантажувала студентів, але давала можливість викладачам певною мірою контролювати самопідготовку молоді» - переконана проректор з науково-педагогічної роботи УжНУ Мирослава Лендьел.

Окрім вищезазначених питань представники проекту та керівництво вишу обговорило чимало нюансів, які торкаються як студентського колективу, так і його професорсько-викладацького складу. Однак, одним із найважливіших питань все ж залишилася академічна доброчесність, дотримання якої, переконані члени зустрічі, необхідно як студентам, так і науковцям вишу.

Володимир Смоланка розповів гостям, що УжНУ почав діяти у цьому напрямку, і майже рік тому почала діяти система Unplag. «З метою підвищення якості освіти нами прийняте рішення обов’язкового використання сервісу перевірки робіт здобувачів вищої освіти на плагіат. Сервіс дає широкий спектр можливостей, зокрема знаходить текстові збіги у роботах, що написані українською, англійською, німецькою, іспанською та іншими мовами; виділяє усі текстові збіги кольором та надає список посилань на оригінальні джерела. Тому можна вважати, що ми почали свою роботу у напрямку контролю академічної доброчесності, і нам приємно, що тепер маємо можливість поспілкуватися з інсайдерами цього руху. Я переконаний, що наша спільна робота принесе свої плоди» - зазначив ректор вишу Володимир Смоланка.

Після особистої зустрічі координатори проекту Тарас Тимочко та Яна Чапайло мали можливість поспілкуватися і з студентами університету та провести лекцію-дискусію «Академічна доброчесність – крок за кроком до нової академічної культури».

«Сьогодні я хочу більше подискутувати, адже я розумію, що вас часто навчають «як треба жити», але не запитують, що стосовно цього думаєте ви. Ми ж у своїй роботі, в першу чергу, опираємося на думку усіх тих, хто причетний до вищої освіти. Всі ви вже ознайомилися з тим, що протягом навчання в університеті ви вивчаєте як спеціалізовані, фахові предмети, так і загальні. Для успішного складання яких вам доводиться писати чимало робіт. Однак, що робить роботу більш якісною – звісно її унікальність. Аби робота вважалася такою необхідно аби у тексті був відсутній плагіат. Також до основних принципів доброчесності ми відносимо старанність, самостійність у навчанні, відповідальність за власні вчинки, чесне здобуття оцінок, толерування думок інших. Саме тому повне чи часткове привласнення робіт інших, академічний плагіат, списування, хабарництво та фальсифікація досліджень – ряд недопустимих елементів, які  ми намагаємося викорінити із сучасної системи освіти» - зауважив Тарас Тимочко.

У ході зустрічі студентам були продемонстровані відеоролики та презентації про роботу Проекту, його основні функції та завдання, а, головне, необхідність контролю у роботах студентства та науковців.

Вероніка Кобаль,

Інформаційно-видавничий центр УжНУ