Замок Нойшванштайн проти Невицького: туристичні об'єкти, що стали символами свого краю

Закарпатський замок Невицький та відомий як "палац Попелюшки" німецький Нойшванштайн мають багато спільного. Це дві споруди, які були об'єктами бажання королів, розташовані на горі поблизу невеликого міста та державного кордону, а найголовніше – ставали нікому не потрібними в певні часи свого існування.

Історія закарпатського Невицького замку починається в XII столітті. Ця споруда створена повстанцями проти королівської влади Карла Роберта Анжу як оборонна база. Першими, хто прорвав охорону замку, були монголо-татари в 1241 році. Після цього він пережив багато поневірянь, а після чергової невдалої спроби повстання проти королівської влади був завойований армією монарха у 1317 році. Через 11 років після цих подій замком починають володіти князі Другети, і триває це до моменту руйнування фортеці у XVII столітті. У 1644 році Невицький замок захопив і дуже поруйнував трансільванський воєвода Дьордь Ракоці. З того часу споруда занепадала і чекала кращих часів. Невицький замок був створений, щоб повалити короля, але так ніколи і не зміг цього досягнути.

Замок Нойшванштайн, що розташований поблизу містечка Ф'юсен у південно-західній Баварії, має абсолютно протилежну історію. Він створювався для величності баварського короля, але повністю нівелював його владу. Людвіг ІІ загорівся ідеєю створення казкового замку в передгір'ї Альп. У 1869 році будівництво резиденції короля розпочалося. Воно тривало 15 років, витратило усі державні гроші та затягнуло країну в страшні борги. За цей час Баварія втратила незалежність і стала частиною Німецької імперії, а самого Людвіга визнали божевільними. На момент смерті короля в 1886 році замок мав дуже сумнівну репутацію і малі шанси на світле майбутнє. Правонаступники престолу вирішили відкрити Нойшванштайн для відвідувачів за невелику плату, щоб хоч якось відбити титанічні витрати на його спорудження.

Станом на 2018 рік Невицький замок закритий для відвідувачів. Це пов'язано із тим, що дах однієї із веж може впасти у будь-який момент. Пам’ятка архітектури національного значення попри відсутність серйозної реклами все ж донедавна приймала туристів зі всієї України та навіть з-за кордону. Шарму замку додавала і легенда про "погану діву", яка споруджувала фортецю, додаючи в будматеріали людську кров. Не останню роль в популяризації Невицького зіграв і закарпатський коньяк, який розмістив його зображення на етикетку.

За останні 10 років замок не заробив на туристах жодної копійки, у нього також грошей ніхто не вкладав. У січні цього року вперше за довгий час на реставрацію буде виділено 11,2 мільйони гривень: 10,7 млн. – з державного бюджету, 500 тис. грн. – з обласного.

А от Нойшванштайн чекала краща доля: щороку в ньому буває не менше 1,5 мільйонів туристів, а це третина від всіх відвідувачів німецьких замків та палаців. Лише за квитки, щоб пройти всередину, вони щороку віддають від 8 мільйонів євро. А крім цього, дохід німці отримують від продажу сувенірів, путівників, доставки туристів і багато чого ще. Це при тому, що в реальності замок дуже маленький, величності йому додає саме вигляд, а не розмір. Популяризації замку сприяли два основні фактори. Петро Чайковський надихнувся ним під час написання балету "Лебедине озеро". Часто кажуть, що "Disney" саме з нього малювали палац Попелюшки, хоча насправді принцесу поселили в мультиплікаційну версію французького замку Юссе.

Обидві ці споруди мали складні та дещо схожі між собою історії. Маємо надію, що список спільних рис замків Невицького та Нойшванштайн скоро доповниться ще одним пунктом: здатності нашого заробляти гарні гроші на туризмі.

Тетяна Щоголєва