Весна в Ужгороді: спроба №3
Обласний центр Закарпаття – місто, якому дуже личить весна. Ужгород і весна відчувають зв′язок через сезони – тому й весняне тепло пробивається сюди взимку, і природа поспішає квітнути у найнеочікуваніші місяці року. Саме тому абсолютно виправдано Ужгород ототожнюють із містом-садом.
Весна намагалася прорватися у місто над Ужем вже у січні, а потім була феєрична поява 13-14 березня із температурою повітря до +23. Але цього року зима влаштувала справжню битву із сезоном-послідовником, і на сніг з морозами весняного березня ніхто не очікував. Природа, яка на початку березня розквітла усіма барвами первоцвітів, отримала справжній стрес, але вистояла, довівши, що весні бути.
Першими після 20-сантиметрової снігової ковдри оговталися шафрани. Вони – своєрідний символ приходу весна в регіоні. Саме про них навесні пишуть журналісти, аби підкреслити унікальність квітучого Закарпаття. От і зараз шафрани знову піднімають голови до сонця, контактують із бджолами, які теж очікують на справжню весну. Слідом за крокусами вкривають галявини примули, які, мабуть, навіть не встигають засинати на зиму. Зараз пишні кущики весняних квіточок сяють чи не на кожній клумбі у місті, а лісові, або дикі примули розквітли у парках, скансені, ботанічному саду. Ще трішки лишилося жити іншим первоцвітам – ерантісам, проліскам, білоцвітам, підсніжникам, калюжниці… Вже відцвілися перші рододендрони. Натомість серед весняної травички з′являються маргариткові галявини.
Безумовно, всі очікують на квіт ужгородських візитівок – сакур і магнолій. Ці дерева чекають на чіткий сигнал від природи – «Весна прийшла остаточно!». Поки що таких сигналів не надходило, але рослини готові – на них з′явилися молоді бруньки.
Ужгородці теж закликають весну фантазійними прибудинковими клумбами. Там вже висаджені братки, декоративні крокуси, примули, маргаритки інші квіти, а поруч вже оселився казковий декор.
Весна поруч, і це дуже відчутно – в настрої, у повітрі, у кольорах неба… А зимі ми кажемо «До зустрічі», символічно махаючи рукавичкою.
До теми
- На Закарпатті дефіцит донорської крові: яких груп потребують найбільше
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- Наймолодшому пацієнту було лише 18: чому інфаркт стрімко «молодшає» та як його вчасно розпізнати
- В Ужгороді згадали полеглих захисників: десятки закладів долучилися до «Столу пам’яті»
- Боротьба за кожну хвилину: як працює спеціалізоване відділення інтенсивної терапії та реанімації Закарпатського кардіоцентру
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- В Ужгороді відбудеться зустріч родин дітей із цукровим діабетом 1 типу
- Регіональна програма «Турбота»: БО «Дерево мого життя»
- Дошкілля та «продовженка» без стресу для батьків: Центр «Інтелект» відкриває новий набір в Ужгороді
- Як жити з діабетом упевнено: в Ужгороді стартує Школа діабету для дітей і дорослих
- Перші прапори незалежної України в Ужгороді: як це було
- «Я не збираюся жити в іншій країні»: Надія Дьолог — про Ужгород, спорт і шлях до Паралімпіади
- Через бойові дії із суттєвим запізненням курсує низка потягів до Закарпаття
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- До Дня Незалежності в Ужгороді говоритимуть про культуру пам’яті
- Станція переливання крові на Закарпатті потребує донорів усіх груп
- Меценатів просять долучитися до облаштування Краєзнавчого музею Тячівщини імені Олега Куцина
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як закарпатець Шандор Шрайнер відреставрував орган 1800-го року
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
До цієї новини немає коментарів