Наукові дослідження працівників Закарпатського скансену викликають жвавий інтерес

Що це так – засвідчила й участь керівництва та співробітників закладу у двох наукових конференціях, які нещодавно відбулися у Львові і Коломиї.
Перша проходила у Львівському Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. На ній протягом двох днів всебічно й грунтовно обговорено низку актуальних питань. Тому й носила промовисту назву «Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості».
Перший день однією з секцій, яка зосередилася на дослідженнях етнографії народних промислів і ремесел, керував директор Закарпатського обласного музею народної архітектури і побуту, доцент УжНУ Василь Коцан. Дві інші секції розглядали проблеми і напрямки музейної роботи та обміну досвідом. Тут з доповіддю «Основні види діяльності музею-скансену» виступала заступник директора з науково-освітньої роботи ЗОМНАП Мар’яна Мегела.
«Взуття як елемент традиційного народного вбрання Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття» - так називалася наукова розвідка директора закарпатського скансену Василя Коцана.
Назва іншої міжнародної конференції суголосна з Великодніми святами, які відзначалися цього року в квітні, - «Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України». Цей захід одночасно присвячувався 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, що розташовується у місті Коломиї.
Директор ЗОМНАП, доцент Василь Коцан виголосив доповідь «Популяризація мистецтва писанкового розпису» (на прикладі очоюваного ним скансену). Заступник очільника ЗОМНАП з науково-освітньої роботи Мар’яна Мегела цікаво розповіла про писанки у фондовій колекції ужгородського скансену. Чималу зацікавленість викликала й доповідь Вікторії Симкович – завідуючої відділом експозиції та науково-дослідної роботи ЗОМНАП – «Писанки Левадської Е.Р. у фондовій колекції Закарпатського музею народної архітектури та побуту».
«Яйце у народних віруваннях українців Закарпаття» - з таким дослідженям виступив старший науковий співробітник відділу фондів ЗОМНАП Василь Король.
Отже, наукові дослідження працівників закарпатського скансену викликають інтерес як серед вітчизняних, так і зарубіжних музейників.
Участь у цій конференції взяли науковці й музейні працівники з багатьох міст України, а також зі Словаччини, Польщі та Естонії
Василь НИТКА
До теми
- Коли на Закарпатті з’явилися перші автомобілі: історія, яка почалася ще до 1912 року (ФОТО)
- В Ужгороді на маршруті працює перша жінка-водійка міського автобуса
- Храм на Цегольні: історія Свято-Преображенської парафії в Ужгороді
- В Ужгороді можна укласти договір на прибирання могил протягом року
- Храм, який пережив війну, радянський спортзал і змінив громаду: історія незвичайної церкви Ужгорода
- 103 дівчинки та 110 хлопчиків: у вересні в Ужгороді народилися 213 дітей
- Камінь, який «скотився» із замку: у магазині біля Ужгородського замку зберігають незвичайну міську легенду
- Майже 170 сеньйорів та сеньйорит розпочали навчання в Університеті третього віку
- Монахи, шпиталь, друкарня і студенти: що приховує Василіанський монастир в Ужгороді
- «Дзеркало старого міста» — яким був Ужгород століття тому
- Музичне привітання для Ужгорода: на площі Поштовій виступив військовий оркестр
- Ужгород відзначає 1133-річчя: від середньовічної фортеці до найзатишнішого обласного центру України
- Ужгород-2027 – покажімо місто у світлинах: стартував збір фото для календаря
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- «Ми не народжені для війни» – в Ужгороді презентували одноденну фотовиставку
- В Ужгороді вчора зафіксували новий температурний рекорд
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
До цієї новини немає коментарів