Наукові дослідження працівників Закарпатського скансену викликають жвавий інтерес

Що це так – засвідчила й участь керівництва та співробітників закладу у двох наукових конференціях, які нещодавно відбулися у Львові і Коломиї.
Перша проходила у Львівському Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. На ній протягом двох днів всебічно й грунтовно обговорено низку актуальних питань. Тому й носила промовисту назву «Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості».
Перший день однією з секцій, яка зосередилася на дослідженнях етнографії народних промислів і ремесел, керував директор Закарпатського обласного музею народної архітектури і побуту, доцент УжНУ Василь Коцан. Дві інші секції розглядали проблеми і напрямки музейної роботи та обміну досвідом. Тут з доповіддю «Основні види діяльності музею-скансену» виступала заступник директора з науково-освітньої роботи ЗОМНАП Мар’яна Мегела.
«Взуття як елемент традиційного народного вбрання Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття» - так називалася наукова розвідка директора закарпатського скансену Василя Коцана.
Назва іншої міжнародної конференції суголосна з Великодніми святами, які відзначалися цього року в квітні, - «Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України». Цей захід одночасно присвячувався 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, що розташовується у місті Коломиї.
Директор ЗОМНАП, доцент Василь Коцан виголосив доповідь «Популяризація мистецтва писанкового розпису» (на прикладі очоюваного ним скансену). Заступник очільника ЗОМНАП з науково-освітньої роботи Мар’яна Мегела цікаво розповіла про писанки у фондовій колекції ужгородського скансену. Чималу зацікавленість викликала й доповідь Вікторії Симкович – завідуючої відділом експозиції та науково-дослідної роботи ЗОМНАП – «Писанки Левадської Е.Р. у фондовій колекції Закарпатського музею народної архітектури та побуту».
«Яйце у народних віруваннях українців Закарпаття» - з таким дослідженям виступив старший науковий співробітник відділу фондів ЗОМНАП Василь Король.
Отже, наукові дослідження працівників закарпатського скансену викликають інтерес як серед вітчизняних, так і зарубіжних музейників.
Участь у цій конференції взяли науковці й музейні працівники з багатьох міст України, а також зі Словаччини, Польщі та Естонії
Василь НИТКА
До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?

До цієї новини немає коментарів