Наукові дослідження працівників Закарпатського скансену викликають жвавий інтерес

Що це так – засвідчила й участь керівництва та співробітників закладу у двох наукових конференціях, які нещодавно відбулися у Львові і Коломиї.
Перша проходила у Львівському Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. На ній протягом двох днів всебічно й грунтовно обговорено низку актуальних питань. Тому й носила промовисту назву «Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості».
Перший день однією з секцій, яка зосередилася на дослідженнях етнографії народних промислів і ремесел, керував директор Закарпатського обласного музею народної архітектури і побуту, доцент УжНУ Василь Коцан. Дві інші секції розглядали проблеми і напрямки музейної роботи та обміну досвідом. Тут з доповіддю «Основні види діяльності музею-скансену» виступала заступник директора з науково-освітньої роботи ЗОМНАП Мар’яна Мегела.
«Взуття як елемент традиційного народного вбрання Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття» - так називалася наукова розвідка директора закарпатського скансену Василя Коцана.
Назва іншої міжнародної конференції суголосна з Великодніми святами, які відзначалися цього року в квітні, - «Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України». Цей захід одночасно присвячувався 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, що розташовується у місті Коломиї.
Директор ЗОМНАП, доцент Василь Коцан виголосив доповідь «Популяризація мистецтва писанкового розпису» (на прикладі очоюваного ним скансену). Заступник очільника ЗОМНАП з науково-освітньої роботи Мар’яна Мегела цікаво розповіла про писанки у фондовій колекції ужгородського скансену. Чималу зацікавленість викликала й доповідь Вікторії Симкович – завідуючої відділом експозиції та науково-дослідної роботи ЗОМНАП – «Писанки Левадської Е.Р. у фондовій колекції Закарпатського музею народної архітектури та побуту».
«Яйце у народних віруваннях українців Закарпаття» - з таким дослідженям виступив старший науковий співробітник відділу фондів ЗОМНАП Василь Король.
Отже, наукові дослідження працівників закарпатського скансену викликають інтерес як серед вітчизняних, так і зарубіжних музейників.
Участь у цій конференції взяли науковці й музейні працівники з багатьох міст України, а також зі Словаччини, Польщі та Естонії
Василь НИТКА
До теми
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня
- Перший пам’ятник Ужгорода
- Безпечна вода і гідні санітарні умови як основа здоров’я дітей: UNICEF та NEEKA посилюють співпрацю в Ужгороді
- В Україні зростають ціни на житло у 2026 році: на якому місці Ужгород в рейтингу?
- Підтримка ВПО з Луганщини: в Ужгороді відбувся візит до гуманітарного штабу Новоайдарської громади
- "Не маємо залишати сім'ї сам на сам із болем": в Ужгороді вийшли на акцію-нагадування про полонених і зниклих безвісти
- Втрачений Ужгород: про що писали міські газети 100 років тому, у січні 1925 року
- Дитячі голоси вітають ужгородців у міському транспорті
- Ужгородський скансен у 2025 році: понад 110 000 відвідувачів, 800 екскурсій, 50+ виставок і 60 подій
- Новорічне порося. Як Ужгород святкував Новий рік 100 і більше років тому?
- Першими новонародженими 1 січня 2026 року в Ужгороді стала двійня дівчаток
- Богдан Андріїв: "Із Новим роком! Хай 2026-ий принесе Україні Перемогу, мир і довгоочікуване повернення всіх, хто зараз далеко – на фронті чи вимушено за кордоном"
- Богдан Андріїв: «Щиро вітаю із Різдвом! Нехай у кожній оселі панують злагода, тепло і віра в Перемогу»
- Військових в Ужгородській міській лікарні волонтери пригостили кутею
- НПП «Синевир» став місцем проведення ретриту психологічної підтримки для родин Захисників України
- В Ужгородському перинатальному центрі у листопаді з’явилися на світ 162 малюки
- У жовтні в Ужгородському перинатальному центрі народилися 90 дівчаток і 90 хлопчиків
- Світло пам’яті на Пагорбі Слави в Ужгороді
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- Ужгородці назвали головні проблеми міста та країни в опитуванні ГО «Захист держави»

До цієї новини немає коментарів