Наукові дослідження працівників Закарпатського скансену викликають жвавий інтерес

Що це так – засвідчила й участь керівництва та співробітників закладу у двох наукових конференціях, які нещодавно відбулися у Львові і Коломиї.
Перша проходила у Львівському Музеї народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького. На ній протягом двох днів всебічно й грунтовно обговорено низку актуальних питань. Тому й носила промовисту назву «Проблеми збереження і популяризації культурної спадщини: виклики та можливості».
Перший день однією з секцій, яка зосередилася на дослідженнях етнографії народних промислів і ремесел, керував директор Закарпатського обласного музею народної архітектури і побуту, доцент УжНУ Василь Коцан. Дві інші секції розглядали проблеми і напрямки музейної роботи та обміну досвідом. Тут з доповіддю «Основні види діяльності музею-скансену» виступала заступник директора з науково-освітньої роботи ЗОМНАП Мар’яна Мегела.
«Взуття як елемент традиційного народного вбрання Закарпаття ХІХ – першої половини ХХ століття» - так називалася наукова розвідка директора закарпатського скансену Василя Коцана.
Назва іншої міжнародної конференції суголосна з Великодніми святами, які відзначалися цього року в квітні, - «Мистецтво писанкового розпису – соціокультурний скарб України». Цей захід одночасно присвячувався 30-річчю заснування Музею писанкового розпису, що розташовується у місті Коломиї.
Директор ЗОМНАП, доцент Василь Коцан виголосив доповідь «Популяризація мистецтва писанкового розпису» (на прикладі очоюваного ним скансену). Заступник очільника ЗОМНАП з науково-освітньої роботи Мар’яна Мегела цікаво розповіла про писанки у фондовій колекції ужгородського скансену. Чималу зацікавленість викликала й доповідь Вікторії Симкович – завідуючої відділом експозиції та науково-дослідної роботи ЗОМНАП – «Писанки Левадської Е.Р. у фондовій колекції Закарпатського музею народної архітектури та побуту».
«Яйце у народних віруваннях українців Закарпаття» - з таким дослідженям виступив старший науковий співробітник відділу фондів ЗОМНАП Василь Король.
Отже, наукові дослідження працівників закарпатського скансену викликають інтерес як серед вітчизняних, так і зарубіжних музейників.
Участь у цій конференції взяли науковці й музейні працівники з багатьох міст України, а також зі Словаччини, Польщі та Естонії
Василь НИТКА
До теми
- 93 малюки, серед них дві двійні народилися у серпні в Ужгородському перинатальному центрі
- «Із книжкою замість квітів»: в Ужгородському ліцеї Шевченка 1 вересня підтримали українську книгу
- Хто і навіщо порізав картину Йосипа Бокшая: незвичайна історія одного портрета
- В Ужгороді семеро новонароджених отримали вишиванки у День Незалежності України
- Будинок «Просвіти» в Ужгороді: історія осередку української культури, де колись працював кінотеатр «Уранія»
- Від Ужгорода до Африки: неймовірна історія художниці Ілуш Брезной
- Як на Ужгородщині ветеран вирощує саджанці ківі
- Ужгород пережив найспекотніше 6 серпня за всю історію спостережень
- Четвертий день поспіль в Ужгороді фіксують температурний рекорд
- В Ужгороді 3 серпня зафіксували новий температурний рекорд
- 84 дівчинки, 121 хлопчик, серед яких сім двієнь, народилися в Ужгороді у липні
- Після п’ятирічної перерви на Закарпатті відбулася 13-та «Ужгородська регата»
- «Alpa» в Ужгороді: як століття тому рекламували легендарну францовку
- Коли в Ужгороді почали пити чай
- В Ужгороді завершилася літня школа гончарства просто неба
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
До цієї новини немає коментарів