Розкриваючи злочини проти життя чи особи, відчуваєш повноцінність своєї роботи, – закарпатський слідчий Роман Гельжинський


Старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я людини апарату поліції Закарпаття Роман Гельжинський у свої 28 років працює в команді фахівців, які спеціалізуються на найтяжчих справах. Ці п’ятеро правоохоронців розкривають вбивства, жорстокі напади на людей, зґвалтування, проте дана робота не лише не похитнула їх віру в людство, а навіть зробила своєрідними борцями за добро і справедливість.

«Розкриваючи злочини проти життя чи особи, ти відчуваєш повноцінність своєї роботи. Звісно, всі служби поліції потрібні та незамінні, але це відчуття, коли ти тижнями працював над справою, кілька разів був ніби за крок до розкриття і зрештою встановив особу підозрюваного і всі обставини справи, – це відчуття мало з чим можна порівняти», – наголошує капітан поліції Роман Гельжинський.
Правоохоронцем він вирішив стати не одразу, до 14 років бачив майбутнє у футболі. Тренувався в ДЮСШ №1 в Ужгороді, з командою об’їздив всю Україну. Коли Роман Гельжинський вчився у 10 класі, йому надійшла пропозиція приєднатися до лав молодіжної національної збірної юнаків 1989 р.н, але коли вже майже все було вирішено і речі складені – підхопив інфекційну хворобу краснуху. Після цього ще надходили пропозиції від юнацької СК «Арсенал» з Білої Церкви та юнацької команди львівських «Карпат», але кожен раз майбутній правоохоронець робив вибір на користь закарпатських команд.
Коли Роман Гельжинський закінчував школу, то зрозумів, що здобуття вищої освіти для нього важливіше, ніж футбол. Оскільки завжди мав нахили до юриспруденції та психології, вибрав Київський національний університет МВС. Правоохоронець здобував спеціальність слідчого і під час навчання дуже цікавився дисциплінами, які стосувалися мислення, почуття та поведінки людини. На примітивному рівні ці теми його цікавили ще з дитинства, саме тому в шкільні роки був зіркою учнівського театру. На випускному навіть отримав медаль з надписом: «Герой сцени».
Тепер розуміння поведінки і мислення людини дуже допомагає слідчому у роботі. У відділі розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я людини, над кожною справою працюють всі спільно, але кожен має свою роль: хтось працює на місці події, інший – призначає експертизи, Роман Гельжинський – «переговорник». Саме він найчастіше опитує свідків і спілкується з підозрюваним, його дипломатія, толерантність, проникливість та інтуїція майже завжди дають хороші результати.
Серед найцікавіших справ, з якими працював, він називає замовне вбивство мукачівського підприємця у січні 2014 року. Тоді поліція довела причетність до вбивства і присутність на місці злочину особи, яка нібито офіційно знаходилася в цей момент в іншій країні. Також одним із особливих в плані розкриття для нього злочинів називає вбивство дівчини в Тячівському районіцього року. Поліція попервах не мала жодної зачіпки, ні одного свідка, проте встановила що напередодні потерпіла познайомилася в мережі із чоловіком з сусіднього села. Дівчина вела переписку з ним, згодом нові знайомі стали планувати зустріч. Чоловік прийшов у селище Дубове, дочекався, доки дівчина вийде з місцевої дискотеки, та запропонував прогулятися до річки. Їх перша зустріч і стала фатальною.

Слідчий відзначає і дуже потужну співпрацю їх відділу з територіальними підрозділами поліції та оперативниками ГУНП. Роман Гельжинський запевняє, що попри те, що його робота морально важка, але всі ті людські проблеми, з якими щодня стикається по службі залишає на роботі. Правоохоронець пояснює, що робота поліцейського і так займає більшість його життя, піднімає в першій годині ночі, змушує по кілька діб працювати на місці події, тому дуже важливим для нього є час, проведений з коханою дружиною та дітьми. Роман Гельжинський наголошує, що без їх любові та підтримки не уявляє як би справлявся, адже саме в колі своєї сім’ї набирається позитивних емоцій та оптимізму після важких виїздів.
Відділ комунікації поліції Закарпатської області
До теми
- Між закордоном і армією 22-річний “Шкіпер” обрав ЗСУ!
- Карета швидкої допомоги «Оксана»: артефакт війни – в Ужгородському замку
- "Ми не можемо щось дати, якщо самі цього не маємо", — Василь Мандзюк про роботу капелана в тилу
- Які штами грипу циркулюватимуть в Закарпатті, чи зафіксовані вже випадки і коли чекати на епідемію
- Серйозна розмова: як українським батькам навчити дітей розуміти свої права
- Кожна дитина важлива - "Дорога життя" в Ужгороді доводить це вже 26 років
- Результати НМТ 2025: з якими предметами найкраще впоралися закарпатські вступники
- «Бограч-index» – серпень 2025: за місяць ціни за продукти змінилися на - 11%
- Нацпарк «Синевир» – домівка для понад 30 врятованих бурих ведмедів
- Унікальне видання - за донат: Федір Шандор пропонує поповнити бібліоколекції виданням "Мілітарна хроніка Закарпаття"
- Ветеранська політика в дії: приклад успішної інтеграції захисників України у поліції в Закарпатській області
- На Закарпатті найгірші результати НМТ з української мови та математики, але найкращі – з хімії
- “Від зерна до хліба”: урожай пшениці вже вдруге зібрала закарпатка Аліса Смирна з дітьми
- У Карпатському біосферному заповіднику зафіксували рідкісного червонокнижного птаха
- Прийшли понад 200 людей: у Закарпатській обласній станції переливання триває місячник донорства крові
- Жива історія: на Закарпатті досі працює автентичний водяний млин
- Єдиний в Україні: пілотний проєкт підтримки військових після фронту працює для 128-ї бригади
- В лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові 1-, 3+ та 4+ групи
- У лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові
- Весна в Ужгороді змінює фарби — сакури вже відцвіли, але краса не зникає

До цієї новини немає коментарів