Роботи народних умільців Закарпаття презентували у Музеї писанкового розпису Коломиї

Коли музеї обмінюються експонатами – збагачуються обидва. Це й довела виставка творів із збірки Закарпатського скансену, відкрита минулого тижня в Музеї писанкового розпису прикарпатського міста Коломиї. Твори народних умільців так сподобалися івано-франківцям, що експонуватимуться до кінця червня.

- Це авторські роботи із фондів музею, представлені за п'ятьма розділами: писанки, кераміка, художня різьба по дереву, вишивка і костюми, - розповідає директор Закарпатського музею народної архітектури і побуту, кандидат історичних наук Василь Коцан, котрий брав участь у відкритті. – Найширше, ясна річ, виставлені писанки: у традиційних техніках – восковий розпис, шкрябанки, мальованки таких відомих авторів, як ужгородці Людмила Губаль і Роман Пилип, Наталія Ковач (Хуст), Любов Мателега (Іршава). А ще – сучасні писанки, декоровані бісером ужгородської майстрині Марії Купар; керамічні авторства Ольги Гал з Виноградова; випалювані на дереві Христини Герц з Чинадійова Мукачівського району.

Дивовижної краси вишивка: рушники, скатертини, серветки, які вийшли з-під умілих рук Ірини Куцик з Ужгорода і Марії Гаврило з Хуста.

Велику художню цінність становить кераміка авторства Михайла Галаса – заслуженого майстра народної творчості України, котрий жив у селі Вільхівка Іршавського району і творив у першій половині вже минулого століття.

Повезли ужгородці до Коломиї й костюми – по парах: чоловічі й жіночі – гуцульські (які носили жителі Великого Бичкова Рахівського району), бойківські (з Воловецького району), лемківські з Великоберезнянщини і жителів Тереблянської долини (Хустський район).

А ось художня різьба по дереву представлена роботами одного, але видатного майстра Василя Палаташа зі Сваляви.

- Слід також зазначити,- констатує В. Коцан, - що Музей писанкового розпису подарував ужгородському скансену десять традиційних гуцульських «писаних яєць».

Василь НИТКА

Фото надане Василем Коцаном.