Найстарший вуз Закарпаття пропонує навчитися новій інженерній професії — біомедичній
До вступу на цю спеціальність запрошуються випускники загальноосвітніх шкіл та коледжів. Потенційні абітурієнти здають у приймальну комісію УжНУ сертифікати з української мови, біології, математики (або хімії - за вибором). Передбачена можливість здійснювати підготовку із згаданої спеціальності для іноземців та осіб без громадянства.
Відкриття нової спеціальності на фізичному факультеті є закономірним. Зокрема, на кафедрі квантової електроніки вже тривалий час виконуються пріоритетні біофізичні дослідження впливу штучної та природної радіації на біооб’єкти (у тому числі біомолекули, молекулярні кластери тощо). На кафедрі функціонують фізичні установки та пристрої, які знаходять різнобічне використання у медицині, біології та біомедичній інженерії. Результати прецизійних досліджень біологічних об’єктів публікуються науковцями кафедри у провідних фахових журналах світу.
Що представлятиме собою нова спеціальність?
Біомедична інженерія (БМІ) – міждисциплінарна галузь науки і техніки, яка поєднує в собі науки про живу і неживу природу. Вона опирається на цілий комплекс науково-технічних досягнень та розробок у галузі фізико-технічних наук, медицини та біології. Основним завданням БМІ є вирішення (за допомогою фізико-технічних методів) широкого кола проблем, що виникають при вивченні живих об’єктів. Біомедична інженерія в області медицини поєднує в собі проектування і вирішення науково-технічних розробок для реалізації ефективного лікування людини, в тому числі розробка технологій і технічних систем діагностики, моніторингу та лікування, реабілітації і профілактики захворювань людини на основі фундаментальних принципів молекулярної і клітинної біології. У сферу її інтересів входить також: 1) створення, вдосконалення і дослідження штучних та природних біологічних об’єктів, конструювання нової техніки, матеріалів і виробів медичного призначення; 2) молекулярне моделювання та синтез хімічних сполук з наперед заданими властивостями (білкова інженерія, інженерна ензимологія); 3) створення відповідного програмного забезпечення та інформаційних технологій для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології і медицини. В немедичних аспектах біомедична інженерія тісно переплітається з біотехнологією.
Біомедичний інженер – це різнобічний фахівець з фундаментальною підготовкою як в області наук про життя (біологія, медицина), так і наук природничого циклу (фізика, інформатика, інженерія). Поряд з цим, він повинен досконало володіти інженерними навиками у сфері розробки, конструювання, виробництва і експлуатації біомедичної техніки. Вміє передбачати властивості матеріалів медичного призначення та проектувати і виготовляти нові біоматеріали та медичні пристрої. До цих умінь і навичок слід віднести також проектування і створення штучних органів із заданими властивостями, та розробку новітніх біомедичних технологій. Все це вимагає досконалого володіння сучасними інформаційними технологіями з новітнім програмним забезпеченням для вирішення прикладних і фундаментальних проблем біології і медицини.
Особливістю навчання за спеціальністю БМІ є ??його міждисциплінарний характер. Студенти вивчають:
-
основи життєдіяльності організму людини;
-
методи медико-біологічних досліджень і лікування;
-
елементи і вузли сучасної аналогової і цифрової електроніки;
-
принципи побудови, функціонування, проектування і програмування комп'ютерних систем;
-
сучасні інформаційні технології;
-
діагностичні та терапевтичні електронні, рентгенівські, лазерні прилади і системи, сенсори.
Практику майбутні фахівці в сфері біомедичної інженерії проходять в провідних медико-технічних центрах України та зарубіжжя.
Сьогодні випускники спеціальності затребувані: в установах практичної охорони здоров'я; організаціях - розробників і виробників медичної техніки; наукових лабораторіях, інститутах, клініках і медичних центрах; на підприємствах, що займаються продажем і сервісним обслуговуванням медичної техніки.
Майбутні професії: дослідник, інженер-конструктор по створенню медичних систем і приладів, інженер з обслуговування медичних систем в лікувальних установах, менеджер з продажу.
Завідувач кафедри квантової електроніки, професор Іван Шафраньош
Декан фізичного факультету, професор Володимир Лазур
До теми
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?
- У січні в Ужгороді народилися 91 дівчинка та 103 хлопчики, серед яких — одна двійня

До цієї новини немає коментарів