Ужгородські студенти-історики збирають етнографічний матеріал на Виноградівщині

Про перший тиждень студентської практики у формі польової етнографічної експедиції поділився один із її керівників – доцент кафедри історії України Павло Леньо.

Завершився перший тиждень практики студентів-істориків, яка відбувається у формі польової етнографічної експедиції. Цьогоріч вона проходить у Виноградівському районі, що стало результатом ініціативи завідувача кафедри історії України професора Романа Офіцинського. Це вже четвертий повноцінний експедиційний сезон етнографічної практики, який розпочався у 2015 році – після чвертьстолітньої перерви.

Павло Леньо біля пам’ятника Ватутіну у с. Вел. Ком’яти

У експедиції беруть участь 15 студентів-істориків, штатні етнографи з УжНУ (Павло Леньо та Василь Коцан) і працівники обласного музею-скансену (Василь Король та Михайло Рекрутяк).

«Нашою тимчасовою домівкою стало село Онок. Ми розмістилися на базі місцевої середньої школи, де є всі необхідні для життя побутові зручності (і навіть Wi-Fi), за що ми щиро вдячні її директорці Олені Кіш. Окрема подяка всім, хто нам допомагає в експедиційній роботі, і особливо місцевому бізнесмену Івану Кішу та учителю історії Олександру Данку.

Упродовж минулого тижня суцільними студіями ми охопили Онок, Великі Ком’яти, Широке, Боржавське й частково селище Королево. Поступово, за підтримки викладачів-етнографів, студенти засвоїли ази праці в «етнографічному полі» та фактично вийшли на рівень, коли їм можна доручати виконувати самостійну роботу: шукати інформантів з певних тем, брати в них інтерв’ю, робити фото- та аудіофіксацію матеріалу, обробляти та документувати його тощо.

Студенти та викладач Василь Коцан в інформаторів з села Онок – Потокі Єлизавети та Медвідь Марії

Серед наших зацікавлень традиційна матеріальна та духовна культура, сімейна і календарна обрядовість, народна магія і демонологічні уявлення. Приділяється увага й усним історичним дослідженням, тобто записуються особисті спогади людей про події міжвоєнного періоду, часів Другої світової війни, радянізації краю, буремних 1990-х років тощо.

Допомагають у нашій праці представники місцевих сільрад, будинків культури, вчителі усіх населених пунктів, де ми побували. Особливо вдячні всім нашим інформаторам, які знаходять час на спілкування, незважаючи на те, що наразі гаряча пора, коли місцеві люди заклопотані роботою на полях, у теплицях-парниках тощо.

Приємною несподіванкою стало те, що після тематичних розмов нас просто «задарювали» експонатами для етнографічного музею. Тож після першого тижня ми отримали десятки зразків народної творчості: вишиті речі (скатертини, рушники (обруси), серветки, настінні килимки), предмети побуту (знаряддя з ткацького процесу, фаянсові тарілки, гасові лампи). Всі ці речі поповнять фонди ужгородського скансену й етнографічної лабораторії історичного факультету УжНУ, а імена добродіїв будуть зафіксовані не лише в нашій пам’яті, а й супровідній документації при оформленні речей у якості експонатів», – повідомив Медіацентру УжНУ доцент кафедри історії України УжНУ Павло Леньо.