В Ужгороді вшанували пам’ять Томаша Масарика та річницю заснування Чехословацької Республіки

 

За сформованою роками традицією, пам’ятний захід пройшов біля погруддя першого президента Чехословаччини, відомого філософа, гуманіста та державного діяча Томаша Гарріга Масарика.

Урочистість укотре об’єднала довкола спільної історії дипломатів, представників обласної та міської влади, закордонних гостей і свідому громадськість. Ушанувати славетну дату зібралися активісти громадських організацій «Ужгородське товариство словаків» та «Клуб Масарика в Ужгороді»,  депутат Закарпатської обласної ради Володимир Чубірко.

Також участь в урочистостях взяла делегація з-понад 20 осіб із чеського міста Брно - члени Товариства приятелів Підкарпатської Русі. Його голова Петро Ставінога наголосив, що в цей час єднаємося не тільки заради споминів про минуле, але й заради майбутнього. Саме заради цього товариство вже впяте приїхало на Закарпаття, привізши велику гуманітарну допомогу для ЗСУ та закарпатців, і аразх з нагоди іторичної дати приєдналося до святкування.

Голова словацьких та масариківських товариств Ужгорода Іван Латко нагадав зібраним про важливість цієї дати для краю та наголосив на вагомій ролі Чехословацької Республіки у забезпеченні гармонійного розвитку різних національностей Закарпаття.

Наприкінці промов та виступів учасники заходу поклали живі квіти до монумента Томашу Масарику, віддавши шану людині, яка заклала фундамент сучасної європейської демократії в регіоні.

Що дало Чехословацьке двадцятиріччя Закарпаттю

Створення Чехословацької Республіки 28 жовтня 1918 року повністю змінило конфігурацію Центрально-Східної Європи. Уже наступного, 1919 року, на основі угоди з Угро-Русинською Радою в США, Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословаччини. Для краї цей період, що тривав до 1938 року, став часом справжнього будівництва та модернізації.

Саме в чехословацьку добу Ужгород здобув свій унікальний архітектурний вигляд. У місті виріс розкішний адміністративний та житловий квартал Галаго з його брукованими вулицями, урядовими спорудами у стилі функціоналізму та мостом через Уж. Величезна увага приділялася освіті: за сприяння уряду та особисто президента Масарика масово відкривалися нові школи. Символом цього став навчальний заклад на Набережній Незалежності (нині Ужгородська ЗОШ №3), який став ювілейною, сотою школою, збудованою в регіоні за той період.

Окрім інфраструктури, Закарпаття отримало дієву демократичну систему, свободу преси, релігійне рівноправ'я та умови для формування свідомого громадського суспільства.

Томаш Масарик — європейський гуманіст та великий друг України

Постать Томаша Гарріга Масарика заслуговує на окрему увагу в українській історії. Учений, професор філософії Віденського та Празького університетів, він пройшов шлях від космополіта до національного лідера чехів і словаків, збудувавши у міжвоєнний період одну з найстабільніших і найпрогресивніших демократій Європи.

Масарик завжди вирізнявся глибоким розумінням українського питання. Ще у 1908 році, виступаючи як депутат австрійського парламенту, він палко відстоював права українців під час дебатів щодо подій у Львові. У часи Першої світової війни, перебуваючи в Україні у 1917–1918 роках, він формував Чехословацький легіон та укладав офіційні домовленості з урядом Української Народної Республіки, підтримуючи особистий контакт із українськими інтелектуалами, зокрема Іваном Франком.

Згодом, уже на посаді президента Чехословаччини, Масарик перетворив Прагу на головний осередок української наукової та мистецької еміграції, яка рятувалася від більшовицького терору. Завдяки його особистій моральній та фінансовій підтримці були відкриті та успішно діяли Український вільний університет, Вищий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова, Українська господарська академія у Подєбрадах та Українське історично-філологічне товариство.

Жива пам'ять на вулицях закарпатських міст

Пам'ять про першого чехословацького президента та творця нової епохи залишається живою в топонімах та монументах краю. В Ужгороді ім’я Масарика носять сквер і вулиця, його постаті присвячено бронзове погруддя та міні-скульптуру біля ювілейної школи, а також знаменитий ботанічний об'єкт — ясен Масарика.

Вшановують видатного діяча й інші міста Закарпаття. У Мукачеві на його честь названо вулицю, а фасад аграрного коледжу прикрашає пам'ятний барельєф. Вулиці Масарика також є у Хусті та Тячеві.

Сьогоднішня акція біля монумента в Ужгороді наочно довів: спільні сторінки історії, культурне взаємозбагачення та відданість демократичним цінностям продовжують залишатися міцним мостом, що єднає Україну, Чехію та Словаччину в єдиній європейській родині.

Sacura.news 

 

28 жовтня 2026р.