Делегація з Ужгорода вітала польське Кросно з Днем міста

Під час офіційного прийому у мерії Кросно обговорили, зокрема, демографічну ситуацію у місті та у зв'язку з цим проблеми трудової міграції. За словами президента Кросно Пйотра Пшетоцькі, в останні роки спостерігається тенденція до зменшення населення міста. І основна причина - виїзд мешканців Кросно працездатного віку на заробітки. Хоча місто саме потребує робочої сили: кожного дня на підприємства Кросно привозять 16 тисяч робітників. Відзначив, що дуже багато серед них українців. Представники делегацій поділилися своїми думками, усі зійшлися на тому, що ця проблема є, на жаль, зараз гострою для більшості країн Карпатського регіону.
Відзначили під час прийому і 10-річчя побратимських відносин Кросно та Ужгорода: договір про співпрацю був підписаний у 2008 році, з тих пір вдалося зреалізувати багато спільних проектів, є й діючі. Зокрема, вже наступного місяця розпочинається втілення в життя проекту в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна 2014-2020» «Підвищення рівня доступу до медичних послуг в Кросно та Ужгороді». Бюджет для Ужгорода складе 266 тисяч євро.
Цього року список міст-побратимів Кросно збільшився: під час офіційного прийому президент Кросно Пйотр Пшетоцькі та староста словацького Свидника Ян Голодняк підписали угоду про партнерство.
Представники делегацій у рамках візиту до Кросно побували також на Міжнародній виставці художніх робіт з льону з символічною назвою «Від кросна (ткацького верстата) до Кросно». Участь у виставці беруть художники з багатьох країн, у тому числі України, які творять за допомогою ниток. Основна вимога до конкурсантів - робота повинна містити як мінімум 75% льону на будь-якому з етапів процесу. Фінал конкурсу - це виставка, яка завжди проходить у Кросно і де нагороджують переможців. Цьогоріч вона була ювілейною, десятою.
Джерело: Відділ інформаційної роботи Ужгородської міської ради








































До теми
- Про що писали газети в Ужгороді 100 років тому – у липні 1926 року
- Знайдіть мене і поверніть. Щонеділі в Ужгороді нагадують про зниклих і полонених військових
- Загадка огорожі кафе-музею «Під замком» в Ужгороді
- 184 малюки народилися в Ужгороді у червні
- Опанувала жестову мову й навчилася шити: історія переселенки з Донеччини Ольги, яка нині проживає в Ужгороді
- Як в Ужгороді тваринам допомагають боротися зі спекою: поради ветеринара
- Наталія Петій-Потапчук: «Національна, народна культура має колосальне значення саме в час війни»
- 18 хвилин між життям і інфарктом: репортаж із операційної Закарпатського кардіоцентру
- Закарпаття змінюється – нові мешканці та підприємства відкривають стратегічні можливості, – підсумки публічного діалогу
- Кава по-закарпатськи. Історія, традиції та бізнес улюбленого напою
- "Люди йдуть в театр за емоціями — ми їм це даруємо", — Рудольф Дзуринець
- «Якою є війна зсередини і що змінилося в Ужгороді»: відверта розмова з Владиславом Товтином
- Аромат, що закохує: на набережній Незалежності в Ужгороді квітне найдовша липова алея
- Яка реліквія схована в хресті іконостаса греко-католицького кафедрального собору в Ужгороді?
- Інклюзія — це про гідність: Ольга Принцовська про власний досвід та зміни у суспільстві
- Як з’явилася площа Театральна в Ужгороді?
- В Ужгороді майже кожен четвертий житель — внутрішньо переміщена особа
- Цікаві факти про водні ресурси: геотермальні води Ужгорода
- Мар’яна Нейметі: «Ніхто зверху рядків не диктує, в нього є важливіші клопоти»
- Навіть у найважчі моменти ми все одно співаємо, – керівниця театру «Берегиня»

До цієї новини немає коментарів