Міжнародна конференція з проблематики фізики сегнетоелектриків відбулася в УжНУ
Вступним словом відкрив конференцію доктор-фізико-математичних наук, проректор УжНУ з наукової роботи, професор Ігор Студеняк.
Традиції наукової співпраці між вченими Польщі та України в галузі фізики сегнетоелектриків є давніми і глибокими. Значною мірою цьому сприяли регулярні наукові семінари, школи та конференції, витоки яких сягають 90-их років минулого століття. Спочатку співпраця була налагоджена між українськими та польськими науковцями, а згодом до неї долучилися і литовські колеги. Тепер конференції з фізики сегнетоелектриків відбуваються регулярно кожні два роки почергово в трьох країнах. Це - дуже ефективна кооперація в науковій сфері між науковцями трьох дружніх європейських держав. Результатом цієї співпраці є значна кількість спільних публікацій, вагомих результатів наукових досліджень, які мають важливе наукове та прикладне значення. Особливо це важливо для молодих науковців, які традиційно складають значну частину учасників конференцій.
Ми попросили учасників конференції розповісти про її значення для наукових контактів.
Завідувач кафедри фізики напівпровідників, член-кореспондент НАН України, професор Юліан Височанський: «Предметом нашої конференції є фізика сегнетоеле?ктриків - матеріалів, в яких при певних умовах виникає зміна структури, пов’язана з електричним упорядкуванням в речовині. Сегнето-, або фероелектрики мають дуже широке застосування у різних областях техніки, електроніці, мікроелектроніці, комп’ютерній техніці.
Участь в конференції беруть провідні вчені Литви, Польщі та багатьох українських університетів, зокрема з Києва, Дніпра, Харкова, Львова, представники інститутів напівпровідників, фізики НАН України.
Ми раді зустріти наших друзів, науковців, конференції допомагають нам у обговоренні результатів досліджень, пошукові рішень наукових проблем, народжуються нові дослідницькі ідеї».
Президент Академії наук Литви, професор Юрас Баніс: «Наука не має кордонів, а фероелектрики, сегнетоелектрики – дуже перспективна галузь досліджень, в усьому світі. Сфера їхнього прикладного використання – від військових технологій - до медицини, ультразвукова діагностика, мобільні телефони, гаджети.
Кожні чотири ротки відбуваються світові конференції, присвячені дослідженню фероелектриків. Але для співробітництва між сусідами є дуже важливі такі наукові зустрічі, які відбуваються тут, в Ужгороді, адже вони дозволяють науковцям у більш вузькому колі пропрацювати над дослідженнями. Я дуже вдячний колегам з Польщі, Литви за нашу співпрацю в рамках цієї конференції, яка вже стала традиційною.
Цьогоріч – наша п’ята зустріч. З УжНУ Вільнюський університет має плідну співпрацю вже декілька десятиліть, в Литві ми маємо методи характеризування, вимірювання, яких немає в інших місцях. А в Ужгороді вирощують найкращі в світі кристали. Таким чином ми доповнюємо один одного».
Професор університету міста Ополе (Польща) Збігнеєв Чапла: «Традиції наукової співпраці є справді великими, початок цієї конференції можна простежити ще з 1990 року. Спочатку співпраця була між українськими та польськими науковцями, потім до неї долучилися литовці. На мою думку, це дуже добра кооперація в науковій сфері між трьома націями. Ми маємо значну кількість спільних публікацій, результатів наукових досліджень, і я переконаний, що й ця конференція буде мати дуже добрий результат».
Інформаційно-видавничий центр УжНУ
До теми
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ
- Від стародруків до імператорських указів: раритети із фондів обласного краєзнавчого музею
- В обласному центрі стартував основний етап міського конкурсу «Ужгород очима школярів»
- Втрачений Ужгород: загадка найстарішої замкової фрески (Фото)
- Більше 500 унікальних екземплярів і століття історії: де побачити колекцію фотоапаратів в Ужгороді
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.»: книжка за донат
- Втрачений Ужгород: життєві картини, побачені з мосту
- Тут знають всіх учнів по іменах: як живе ужгородська школа №13
- Щаслива статистика: в Ужгороді у лютому народилися 170 малюків
- Втрачений Ужгород: правила корчм і кав’ярень XIX століття
- Про що писали газети 100 років тому (лютий)
- "Герої серед нас": вечір пам'яті військовослужбовця Сергія Кузнєва провели в науковій бібліотеці УжНУ
- Десерт без цукру: як в Ужгороді в «Cake studio» створюють нову культуру солодкого
- Ректор УжНУ Володимир Смоланка: «Процес об’єднання – це шлях до посилення університету»
- «Традиційні головні убори та зачіски Закарпаття кінця ХІХ – першої половини ХХ століття»: книжка
- Що означає цифра на фасаді колишньої мерії Ужгорода?

До цієї новини немає коментарів