Директор Водоканалу Ужгорода розповів про реальні відносини між підприємством та Коритнянською сільрадою

Станіслав Олександрович категорично відкинув усі звинувачення, що їх поширили окремі сайти, і в деталях розповів історію водозабору «Минай» – вона сягає 70-их років минулого століття.

Так, перші свердловини водозабору пробурили для потреб газокомпресорної станції на території радіоцентру, у 1972 році їх передали на баланс водоканалу.

У 1978 році для потреб Ужгорода обласне комунальне управління замовило дорозвідку родовища підземних вод та проект на розширення водозабору «Минай» за рахунок земель тодішніх колгоспів імені Калініна та імені Горького. Цим проектом, у зв’язку з розширенням водозабору та очікуваним пониженням рівня води, було передбачено будівництво водопровідних мереж у селах Минай, Розівка, Концово, Холмок, Коритняни, Кінчеш і Часлівці, які потрапляли у зону дії депресійної лійки водозабору.

У цих селах пробурили окремі свердловини, змонтували водонапірні башти, проклали вуличні водогони. Холмківська сільська рада зуміла задіяти централізоване водопостачання, створила комунальне підприємство з обслуговування систем для своїх населених пунктів, тому проблем із забезпеченням водою жителі сіл Холмок, Розівка, Концово та Минай не мають. Свердловини Коритнян не були задіяні у видобутку води, водонапірну башту не ввели в експлуатацію. Тимчасове приєднання водопровідних мереж сіл Кінчеш та Коритняни до водогону КП «Водоканал м. Ужгорода», який подає воду на місто, стало постійним.

Як зазначив Станіслав Карташов, КП «Водоканал м. Ужгорода» не проти конструктивного підходу до вирішення питання водопостачання Кінчеша та Коритнян, але безкоштовно подавати воду на потреби цих сіл немає можливості. Крім цього, як можна говорити про вплив депресійної лійки тільки на села Кінчеш та Коритняни, коли в такій же ситуації і села Холмківської сільської ради? Чому вони змогли докласти зусиль і забезпечити своє населення водою, а Коритнянська сільська рада десятиліттями «воює» за безкоштовну воду та намагається відібрати землю, виділену під міський водозабір?

Ужгородський водоканал тривалий час намагається оформити землю відповідно до вимог законодавства в межах першого поясу зони санітарної охорони водопровідних споруд водозабору, однак з боку Коритнянської сільської ради вже роками не надається дозвіл на розробку проекту землеустрою. Цього року Коритнянською сільською радою з грубими порушеннями законодавства було затверджено генеральні плани сіл Коритняни та Кінчеш: землі другого поясу зони санітарної охорони водозабору «Минай» виділили під індивідуальне житлове будівництво, що може призвести до забруднення водоносного горизонту.

Рішення про встановлення зон санітарної охорони джерел питного водопостачання Ужгорода прийнято виконавчим комітетом Закарпатської обласної ради народних депутатів 22.01.1980 року за № 25. Проект зони санітарної охорони водозабору «Минай» розроблено у 2002 році, його погоджено всіма відповідними інстанціями. Розрахунок Проекту зони санітарної охорони перевірено і погоджено Державною службою геології та надр України. І взагалі – межі ІІ поясу зони санітарної охорони є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення.

Публікація на окремих інтернет-ресурсах, припускає Станіслав Карташов, з'явилася тому, що за день до того водоканал виграв один із позовів до суду, яким Коритнянську сільську раду зобов’язують сплатити підприємству 10 млн. грн. боргу. Загалом же на сьогодні Коритнянська сільрада боргує водоканалу понад 18 млн. грн. Борги накопичені до 1 серпня 2018 року, коли за надані послуги з водопостачання і водовідведення розраховувалася сільрада. Із 1 серпня цього року жителі Коритнян розраховуються за послуги з водоканалом самостійно, відповідно до показників індивідуальних лічильників. При чому, наголосив Станіслав Олександрович, зараз рівень розрахунків складає 96%, а до цього – не більше 15%.

Насамкінець Станіслав Карташов попросив усіх журналістів: якщо є питання щодо роботи ужгородського водоканалу – звертатися, керівництво підприємства завжди надасть вичерпну інформацію.

Ужгородська міська рада. Офіційна сторінка