Віталій Сержанов: «Працедавці самі часто приходять агітувати наших випускників працювати в їхніх установах»
Чому ви обрали для себе фах економіста?
У класі 8-9 я ще не знав, який факультет мені обрати, адже мріяв бути і економістом, і юристом. Остаточне рішення ухвалив вже в 10 класі, на користь прийняття якого зіграло декілька факторів. По-перше, питання економіки та розвитку держави були на часі. Мене надзвичайно цікавили питання, яким чином держава отримує доходи, як саме працюють різні сфери бізнесу. А по-друге, на той час економічний факультет вже був визначним підрозділом УжНУ. Дехто з моїх друзів навчався на економічному факультеті і ділилися зі мною виключно позитивними враженнями. І можу сказати, що я ніколи не жалкував про те, що вступив на економічний факультет – потужний, з цікавими можливостями для студентів і працівників.
Друга моя мрія стати юристом також частково реалізувалася. Уже будучи кандидатом економічних наук і заступником декана факультету, я вступив на факультет післядипломної освіти і здобув спеціальність «правознавство». На мою думку, це дві спеціальності, які йдуть пліч о пліч. Не можна стати хорошим економістом не володіючи основами права. І - навпаки. Оперуючи цими знаннями, можна глибше зрозуміти явища, які відбуваються в економіці.
Які нововведення чекають на цьогорічний абітурієнтів?
Значних змін у вступній кампанії 2019 року не очікуємо. Як завжди, для абітурієнтів є обов’язковими для складання ЗНО з українською мови і літератури та математики, і на вибір – іноземна мова, або географія. Для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра на всіх абітурієнтів чекає обов’язкове складання іноземної мови.
На які спеціальності вестиметься набір на економічному факультеті?
З 2014 року ми намагаємось розширювати можливості і для викладачів, і для студентів, пов’язані як із навчанням, так і з саморозвитком. Багато позитивних змін зазнав факультет, починаючи від нових навчальних планів та введення нових спеціалізацій, яких потребував ринок праці нашого регіону, але які не були представлені до цього часу. І всі ці нововведення виявились дуже успішними. Сьогодні факультет складається з чотирьох кафедр: економіки і підприємництва; економічної теорії; фінансів і банківської справи; обліку і аудиту. Здійснюємо підготовку фахівців за такими спеціалізаціями: «логістика», «митна справа і оціночна діяльність» (дуже актуальні в нашій області), «облік, аудит і оподаткування», «бізнес-консалтинг» «економіка підприємства», «фінанси і кредит», «управління персоналом та економіка праці», «міжнародна комерція».
Які перспективи працевлаштування чекають на випускників економічного факультету?
Насправді, скоріше існує проблема для працедавців з недостатньою кількістю для них наших випускників, аніж проблема у випускників з пошуком роботи. Працедавці часто самі приходять агітувати наших випускників працювати у їхніх установах. Це представники державних служб, банків, страхових компаній. Приблизно 80% наших студентів знаходять роботу вже на 4-5 курсі за спеціальністю. А після закінчення університету 100 % наших випускників знаходять роботу за фахом. Випускники навіть мають змогу обирати між підприємствами, державними установами, у якій галузі вони більше хотіли себе реалізовувати. Сьогодні дійсно існує дефіцит на ринку праці фахово підготовлених, освічених економістів. Хоч зустрічають й інші думки з цього приводу у ЗМІ, ситуація на ринку праці діаметрально протилежна. Це можуть підтвердити працедавці.
Ми дуже раді бачити в себе абітурієнтів. Намагаємось допомогти їм у реалізації себе не тільки в науковому і освітньому планах, а й організовуємо для них насичене студентське дозвілля: квести, спортивні змагання, олімпіади, поїздки, вечори кіно, дні економіста, дні здоров’я. Прагнемо здружити студентів і створити для них доброзичливу атмосферу, яка, безсумнівно, впливає на навчальний процес. Активно розширюємо нашу міжнародну співпрацю, адже розуміємо, що у часи глобалізації наука і освіта можуть розвиватися тільки у тісній співпраці українських та закордонних вишів. Тож підтримуємо прекрасні дружні й робочі стосунки з вишами Словаччини, Польщі, Румунії, Хорватії, Сербії, Німеччини, Грузії та іншими. Сприяємо поширенню програми «Еразмус+» за якою наші студенти мають можливість їздити на навчання за обміном за кордон.
Ганна Фельцан,
Інформаційно-видавничий центр УжНУ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Історія одного пам’ятника в Ужгороді: «Весна» Михайла Михайлюка
- Писанки, паска й обряди: особливості Великодня на Закарпатті
- Як святкували Великдень на Закарпатті: традиції та вірування
- Богдан Андріїв: "Щиро вітаю всіх християн, які сьогодні відзначають Світле Воскресіння Христове!"
- Чому у 2026 році Великдень святкують у різні дні та чи можлива спільна дата
- Народні традиції, що лікують: на Закарпатті Захисники виготовляли великодні елементи декору
- Ужгород готується до піку цвітіння сакур
- Як готують традиційну закарпатську паску?
- В Ужгородському скансені буде новий об'єкт — німецька (швабська) каплиця зі Жденіївської громади
- Втрачений Ужгород: як на початку століття Великдень святкували
- Графік проведення пасхальних богослужінь та освячення пасок 4-5 квітня в Ужгороді
- Історія одного пам’ятника: Йосип Бокшай і Адальберт Ерделі
- Закарпатська обласна станція переливання крові повідомляє про ГОСТРУ потребу в донорах крові усіх груп
- Ужгород наприкінці ХІХ століття: в мережі показали унікальні фото
- Середньовічна крамниця-кав’ярня «Zelo»: кава на травах і пряне молоко в серці Ужгорода
- Відновлення внутрішнього балансу через глинотерапію: поліцейські Закарпаття провели сеанс реабілітації для ветеранів
- Історія одного пам’ятника: Олександр Духнович
- Ужгород у передчутті сакурового цвітіння: місто вже наповнюється весняними барвами
- Втрачений Ужгород: музеї та цінності, які втратило місто
- Квітковий сезон стартував: що вже цвіте в ботанічному саду УжНУ

До цієї новини немає коментарів