На 1 жовтня валовий зовнішній борг України сягнув $36,86 млрд.

Зовнішні зобов’язання банківського сектора за підсумками трьох кварталів 2005 року сягнули 4 млрд. 462 млн. гривень, зокрема короткострокові – 2 млрд. 390 млн. гривень, довгострокові – 2 млрд. 72 млн. гривень. Зовнішні зобов’язання решти секторів, за інформацією НБУ, на 1 жовтня 2005 року сягнули 18 млрд. 615 млн. гривень.

Експерти вважають, що збільшення валового зовнішнього боргу України за дев’ять місяців 2005 року на 20,2%, до $36,861 млрд., не є критичним, а посилення контролю над динамікою корпоративних зобов’язань із боку Національного банку України негативно вплине на економічний ріст країни.

"Сукупний борг на рівні $36,8 млрд. не є критичним для країни і сягає лише 45% ВВП порівняно з частками боргу до ВВП у країнах ЄС на рівні за 60%. І то, цей показник для країн ЄС включає лише державний борг", – сказав керівник відділу досліджень ринків інструментів із фіксованою прибутковістю "Альфа-Банку" (Київ) Олександр Печерицин.

За його словами, ріст сукупного зовнішнього боргу України на тлі збереження відношення боргу до ВВП на прийнятному рівні свідчить про збереження перспектив для подальшого економічного росту в Україні, і залучення зовнішніх ресурсів дозволить українським компаніям оптимізувати своє боргове навантаження за рахунок використання дешевших ресурсів.

"З боку регулювання залучення державного боргу має бути лише моніторинг, а обсяг ринку мають регулювати винятково ринкові умови, тобто, компанія залучає ресурси на тому ринку, що пропонує їй вигідніші умови. Тим паче, що відносний обсяг боргу не є критичним для економіки країни", – сказав Печерицин.

Тому, за його словами, запровадження якихось обмежень на зовнішні залучення може знизити економічний ріст, збільшити витрати на залучення (шляхом збору додаткових документів, реєстрацій тощо), а також підвищити рівень корупції в державних структурах під час надання емітенту дозволу на залучення зовнішніх запозичень.

Керівник відділу випуску фінансових інструментів "Укрсоцбанку" (Київ) Ерік Найман вважає, що обсяг сукупного боргу ще не досяг важливих, але не критичних, 60% ВВП, ледь досягаючи 46%. "Необхідності в обмеженні подальшого росту корпоративної заборгованості протягом, принаймні, 2006 року немає, особливо з огляду на вкрай гостру потребу української економіки в технічному переозброєнні для зниження енергомісткості", – сказав він.

На думку експерта, зовнішній борг може додатково зрости ще не менше як на третину (близько $14 млрд.), з огляду на сподіваний ріст доларового ВВП наступного року з поточних $80 млрд. до $100 млрд.

Найман також зазначив, що будь-які обмеження нині лише б загальмували економічне зростання України і зупинили б перехід країни з індустріальної епохи в постіндустріальну.

Аналітик інвестиційно-фінансової групи "Сократ" (Київ) Денис Шаврук зазначив, що ріст валового зовнішнього боргу відбувся в основному за рахунок приблизно пропорційного збільшення короткострокових і довгострокових запозичень у банківському секторі в першому кварталі цього року, а також збільшення короткострокових зовнішніх позик у другому кварталі та довгострокових зовнішніх позик у третьому кварталі в секторі інших боржників (тобто, секторі суб’єктів господарювання, за винятком державного і банківського секторів). Темпи росту зовнішніх запозичень держави, навпаки, сповільнилися, унаслідок чого за три квартали поточного року частка зовнішнього боргу сектору державного управління скоротилася з 16% до 15% ВВП, а це досить надійний показник, що не може призвести до проблем із обслуговуванням зовнішнього боргу.

Він вважає, що основним завданням грошово-кредитної політики Нацбанку є підтримка стабільності гривні, це й зумовило прагнення обмежити динаміку корпоративних зобов’язань. Водночас, запровадження яких-небудь обмежень у корпоративних зобов’язаннях цілком може призвести до росту процентних ставок, а це, у свою чергу, вплине на динаміку інвестицій.

За матеріалами: УНІАН, "Інтерфакс-Україна"

 

20 грудня 2005р.