Майже половина всіх ведмедів українських Карпат мешкає на Закарпатті
Та лише з використанням сучасних методів моніторингу можна дослідити точну кількість ведмедів та рівень здоров’я їхньої популяції. І це неможливо зробити без відповідного генетичного матеріалу.
Тому WWF Україна вдячний Закарпатському обласному управлінню лісового і мисливського господарства Закарпатське ОУЛМГ, зокрема, його керівнику Валерий Мурга, які готові підтримати нашу програму з моніторингу бурого ведмедя в Карпатах і надати щонайменше 30 зразків генетичного матеріалу для подальшого дослідження.
Більше про генетичний аналіз і як він може допомогти у збереженні ведмедів у колонці керівника напрямку "Рідкісні види" Богдана Вихора http://bit.ly/2MVBL4A
Богдан Вихор, WWF Україна, координатор проектів “Життя великим хижакам Європи” та “Співжиття заради збереження”
Що об’єднує пір’я, роги, шерсть, екскременти та кістки? Всі вони містять в собі біологічний матеріал, який при правильному розшифруванні науковцями, зокрема при генетичному аналізі, може надати цінну інформацію про певний вид. Генетичний аналіз дає надзвичайно точні результати, і що більше зразків біологічного матеріалу для аналізу зібрано - то краще. Тоді, можна зрозуміти ситуацію із станом популяції в цілому: наскільки вона генетично здорова, і чи не загрожує їй вимирання або спадкові хвороби та, навіть, визначити приблизну її чисельність. А якщо збирати і аналізувати генетичний матеріал впродовж кількох років, можна зрозуміти, куди вона “рухається” і як розвивається.
Генетичний аналіз в першу чергу потрібно проводити для видів, які є рідкісними або під загрозою зникнення. В Україні, це в першу чергу актуально для великих хижаків - ведмедя чи рисі. Стратегічна “Програма збереження ведмедя бурого в Україні”, затверджена Мінприроди, такі дослідження передбачає, однак вони ще не були проведені. Та й взагалі, масштабний генетичний аналіз для видів хижаків ймовірно жодного разу не проводився в Україні. Скоріш за все, це пов’язано з тим, що генетичний аналіз складна і тривала процедура. Та й знайти біологічний матеріал, зокрема ведмедя чи рисі зовсім не просто.
Ведмедів в Україні дуже мало - за даними Червоної книги (2009) їхня чисельність не перевищує 300 особин і живуть вони по всій території Українських Карпат, а це понад 20 тис. км2. Щоб знайти один зразок біологічного матеріалу ведмедя, екскременти чи шерсть, часом потрібно кілька тижнів. З риссю ситуація ще складніше - вона живе у найвіддаленіших місцях та веде потаємний спосіб життя, свій послід вона закопує, і на відміну від ведмедя, не треться об дерева, а тому не залишає шерсті.
Складність полягає і в тому, що приблизно 25% зібраних зразків біологічного матеріалу - браковані. Вони не містить достатньої кількості ДНК для аналізу або є непридатним для використання через неправильний збір або виявляються зразками інших видів. Щоб скласти повну картину стану популяції ведмедів в Україні потрібно щонайменше 100 якісних зразків біологічного матеріалу ведмедя.
Що стосується безпосередньо генетичного аналізу біологічного матеріалу тварин, то це дорога процедура і поки нам не відомо жодної лабораторії, як б його проводила на регулярній основі в Україні. Попри складність генетичного аналізу, його проведення критично важливе, якщо ми хочемо бути певні, що бурі ведмеді і далі існуватимуть в Україні. WWF Україна при підтримці WWF Польща готовий провести повномасштабний дослідження, а його результатами поділитися з усіма, хто працює над збереженням бурого ведмедя в Україні - Мінекології, науковцями, природоохоронцями та іншими зацікавленим сторонами. Щоб розпочати цей процес потрібна лише підтримка і дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на збір біологічного матеріалу ведмедя бурого, на який ми вже подали запит.
Прес-служба ЗОУЛМГ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- Закарпатських фотографів запрошують подавати світлини на виставку «Закарпаття і війна. Два непрості роки»
- В Ужгороді відбувся благодійний футбольний матч на підтримку пораненого нацгвардійця
- Минулоріч на Закарпатті від туберкульозу померла 141 людина
- Команда Chysto.de запрошує на перший у цьому році екопікнік у Карпатах
- Чехія запустить другий залізничний маршрут до України
- Сьогодні — Вербна неділя у греко-католиків та католиків Закарпаття
- Інклюзія під час війни: як живуть дитячі інтернати в нинішніх умовах
- Закарпатська митниця запрошує молодих спеціалістів оновити кадровий потенціал
- Великоднє прохання від Федора Шандора: збір на дрони замість тонни салатів
- Важливо, щоб у закарпатських закладах освіти готували кваліфікованих фахівців! Що для цього потрібно?
- Купити квиток у Відень чи Будапешт можна онлайн
- Закарпатські гвардійці відзначили річницю створення підрозділу Національної гвардії у регіоні
- Віддав життя, прикриваючи відхід свого батальйону. Історія полеглого Героя із Закарпаття Андрія Літуна
- «Перший бій покаже, хто стане воїном…» Боєць 128-ї бригади переніс 9 операцій, вдягнув протез і повернувся до побратимів
- Всеукраїнське опитування вчителів: визначаємо найпріоритетніші потреби й навички
- Втратив руку під час евакуації побратимів: історія пораненого військового Андрія Оришка
- "Війна з тильного боку". Закарпатський письменник Андрій Любка видав нову книгу про війну
- «Щодня встаю о 3-й ранку, щоб о 6-й хлопці на бойових позиціях мали гарячий сніданок…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Триває набір на лідерську програму для жінок. Закарпатки, долучайтесь!
- "Я відчуваю, що це мій обов’язок – йти захищати Батьківщину". Історія загиблого захисника Дмитра Гаваші
До цієї новини немає коментарів