Майже половина всіх ведмедів українських Карпат мешкає на Закарпатті

Та лише з використанням сучасних методів моніторингу можна дослідити точну кількість ведмедів та рівень здоров’я їхньої популяції. І це неможливо зробити без відповідного генетичного матеріалу.
Тому WWF Україна вдячний Закарпатському обласному управлінню лісового і мисливського господарства Закарпатське ОУЛМГ, зокрема, його керівнику Валерий Мурга, які готові підтримати нашу програму з моніторингу бурого ведмедя в Карпатах і надати щонайменше 30 зразків генетичного матеріалу для подальшого дослідження.
Більше про генетичний аналіз і як він може допомогти у збереженні ведмедів у колонці керівника напрямку "Рідкісні види" Богдана Вихора http://bit.ly/2MVBL4A
Богдан Вихор, WWF Україна, координатор проектів “Життя великим хижакам Європи” та “Співжиття заради збереження”
Що об’єднує пір’я, роги, шерсть, екскременти та кістки? Всі вони містять в собі біологічний матеріал, який при правильному розшифруванні науковцями, зокрема при генетичному аналізі, може надати цінну інформацію про певний вид. Генетичний аналіз дає надзвичайно точні результати, і що більше зразків біологічного матеріалу для аналізу зібрано - то краще. Тоді, можна зрозуміти ситуацію із станом популяції в цілому: наскільки вона генетично здорова, і чи не загрожує їй вимирання або спадкові хвороби та, навіть, визначити приблизну її чисельність. А якщо збирати і аналізувати генетичний матеріал впродовж кількох років, можна зрозуміти, куди вона “рухається” і як розвивається.
Генетичний аналіз в першу чергу потрібно проводити для видів, які є рідкісними або під загрозою зникнення. В Україні, це в першу чергу актуально для великих хижаків - ведмедя чи рисі. Стратегічна “Програма збереження ведмедя бурого в Україні”, затверджена Мінприроди, такі дослідження передбачає, однак вони ще не були проведені. Та й взагалі, масштабний генетичний аналіз для видів хижаків ймовірно жодного разу не проводився в Україні. Скоріш за все, це пов’язано з тим, що генетичний аналіз складна і тривала процедура. Та й знайти біологічний матеріал, зокрема ведмедя чи рисі зовсім не просто.
Ведмедів в Україні дуже мало - за даними Червоної книги (2009) їхня чисельність не перевищує 300 особин і живуть вони по всій території Українських Карпат, а це понад 20 тис. км2. Щоб знайти один зразок біологічного матеріалу ведмедя, екскременти чи шерсть, часом потрібно кілька тижнів. З риссю ситуація ще складніше - вона живе у найвіддаленіших місцях та веде потаємний спосіб життя, свій послід вона закопує, і на відміну від ведмедя, не треться об дерева, а тому не залишає шерсті.
Складність полягає і в тому, що приблизно 25% зібраних зразків біологічного матеріалу - браковані. Вони не містить достатньої кількості ДНК для аналізу або є непридатним для використання через неправильний збір або виявляються зразками інших видів. Щоб скласти повну картину стану популяції ведмедів в Україні потрібно щонайменше 100 якісних зразків біологічного матеріалу ведмедя.
Що стосується безпосередньо генетичного аналізу біологічного матеріалу тварин, то це дорога процедура і поки нам не відомо жодної лабораторії, як б його проводила на регулярній основі в Україні. Попри складність генетичного аналізу, його проведення критично важливе, якщо ми хочемо бути певні, що бурі ведмеді і далі існуватимуть в Україні. WWF Україна при підтримці WWF Польща готовий провести повномасштабний дослідження, а його результатами поділитися з усіма, хто працює над збереженням бурого ведмедя в Україні - Мінекології, науковцями, природоохоронцями та іншими зацікавленим сторонами. Щоб розпочати цей процес потрібна лише підтримка і дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на збір біологічного матеріалу ведмедя бурого, на який ми вже подали запит.
Прес-служба ЗОУЛМГ
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- Від водія до бойового підрозділу: історія ужгородця «Бобра», який п’ять місяців тримав позиції на Харківщині
- Від пластилінових героїв до кінних прогулянок: для дітей захисників влаштували особливий день
- Дім залишився в окупації, мрія здійснилася в Ужгороді: історія Віталіни Павленко
- Від кухні — до «Вампіра»: історія прикордонника «Рататуя», який опанував бойові бомбери
- На річках Закарпаття очікується подальше зниження водності
- Від журналіста до командира роти: історія воїна 101-ї бригади ТрО Закарпаття з позивним «Редактор»
- У Будапешті викрали вже другу мініскульптурку Михайла Колодка
- «Військовий не завжди розуміє, що переживає стрес»: інтерв'ю з 23-річною військовослужбовицею 128 бригади
- Карпати очима прикордонників: краєвиди, які захоплюють за будь-якої погоди
- «Залишити побратима я не міг»: історія прикордонника «Агента», який урятував військового під вогнем
- Ірина Риляк: "Все неможливе - можливе. Питання лише в тому, чи готові ми вирости до власних можливостей"
- У Карпатському біосферному заповіднику вже готуються до зими: для тварин заготовляють корми та облаштовують годівниці
- 10 найкращих шкіл на Закарпатті за результатами НМТ-2026
- Енергетична стійкість Закарпаття: як Tolk та фонд «Благо» допомагають споживачам готуватися до осінньо-зимового періоду
- Закарпаття разом із Румунією впроваджує новий освітній проєкт у сфері STEM та історії
- Чотирилапий напарник Віскі допомагає прикордоннику Віктору Ходаничу виявляти зброю та вибухівку
- Гвардійці 26 Закарпатського полку відпрацьовують ураження повітряних цілей роботизованим комплексом
- Жінки, що змінюють Закарпаття: Новий випуск журналу «Успішні Жінки Закарпаття 2026» уже побачив світ
- Ірина Риляк - амбасадорка Закарпаття, яка перетворює сміливі візії на масштабні проєкти
- Новий навчальний рік стартував: Центр «Інтелект» відкриває набір на Групу продовженого дня в Ужгороді
До цієї новини немає коментарів