Поспілкуватися з майстрами слова: в Ужгороді триває другий тиждень акції «Письменник за прилавком»

«Люблю тусуватися серед людей, бо від них черпаю енергію»

«Я – перший закарпатський письменник, який припиняє писати ще до своєї смерті», – розпочав розмову з читачами Павло Чучка. У переддень Мікулаша закарпатський поет та фіґляр прийшов із подарунками – презентував кожному відвідувачу книгарні «Кобзар» «Паспорт мадяра неугорського походження».

Павло Чучка до акції долучається вже п’ятнадцятий рік поспіль. Розповідає, що вперше підтримав захід, бо його організовували хороші друзі. Нині ж Павло Павлович відзначає рівень підготовки, який утримують на висоті роками.

Перевагою заходу є можливість придбати книжку особисто в автора та ще й отримати підпис. Не втрималися від такої нагоди й студенти Ужгородського торговельно-економічного коледжу. Прийшли на зустріч – дістали порцію хорошого настрою: Павло Чучка не лише розповідав про мову, перші кроки у творчості, а й цитував власні гуморески.

Такі зустрічі з читачами Павло Павлович вважає дуже корисними: «Я заряджаюся від цього. Люблю тусуватися серед людей, бо від них черпаю енергію. Це потрібно цінувати».

Ксенія Шокіна

«Я ще не бачив байдужих очей, коли поставало питання родинної історії…»

Юрій Фатула

Своєю чергою, доцент кафедри хірургічних дисциплін факультету післядипломної освіти УжНУ Юрій Фатула розповідав про створення і поштовхи до написання книг з історії рідного краю.

Юрій Михайлович презентував матеріали, які матеріалізувалися у видання впродовж 3 років. Книги «Полеглих ми так і не поховали…» та «Неси мамці жалість мою» належать до власного доробку автора, а «Підкарпатська Русь» Ярослава Достала і «Європейське коріння» цього ж чеського письменника є упорядкованими та доповненими перекладами Юрія Фатули.

Натхненням до написання першого перекладу стала книга-путівник по рідному краю Ярослава Достала (1936 рік). Матеріал містить адміністративні, сільськогосподарські та туристичні відомості. Чеський автор додав дані з перепису населення республіки за 1930 рік. Юрій Фатула, опрацьовуючи «Підкарпатську Русь», не обмежився суто перекладами, а додав фотографії та систематизував інформацію про 500 населених пунктів Закарпаття.

Інші книги автора стосуються історії рідного краю в період Першої світової війни. «Від Камчатки до Італії є військові поховання, де знайшли вічний спочинок карпатські воїни. Вони лежать у великих європейських містах, на схилах гір. І дивно, що ми про це майже нічого не знаємо», – зауважує Юрій Михайлович.

У вересні, за сприяння посольства України у Словенії, безпосередньої підтримки посла Михайла Бродовича, автор разом із однодумцями вирушив до цієї країни. Тоді відвідали три військові об’єкти, де поховані солдати із Закарпаття. Один із них – меморіальна церква Святого Духа на Яворці. Вона ж зображена на обкладинці книги «Неси мамці жалість мою».

Приємно відзначити, що Юрій Михайлович з однодумцями започатковують громадське об’єднання Центр військово-історичних досліджень «Memento bellum» («Пам’ятай війну»). Пошук і відновлення військових поховань, робота в архівах, видання книг, – ось у чому полягає робота організації. Як каже автор: «Будемо робити те, що виконували й раніше, проте на більш професійному і юридично затвердженому рівнях».

Юрій Фатула разом з колегами опрацював близько 180 000 карток із Чеського військового державного архіву. 4 000 з них належать солдатам, які були мобілізовані із території Закарпаття до Австро-Угорської армії. Зазначене місто, з якого забирали на фронт, обставини загибелі (бій, шпиталь) та головне – місце поховання (цвинтар, братська могила або ж тіло не знайдене). Інформація про 1 500 солдатів увійшла до книги «Неси мамці жалість мою», 2 500 ще чекають висвітлення та пошанування.

Також дослідження не оминули історії солдатів Австро-Угорської армії, яких поховали на ужгородських військових кладовищах. Це близько 3 600 карток! На жаль, один із двох цвинтарів був зруйнований у 60-х роках минулого століття. І на тому місці дві лінії залізничної колії, гаражні кооперативи… Присутні також згадали про величезний внесок у цю справу Павла Чучки, який наголошував на важливості збереження історичної пам’яті.

Юрій Михайлович відзначив, що поштовхом до створення праць, які не стосуються його фаху, став родинний чинник: «Мій прадід по батьковій лінії Томаш Фатула – солдат австро-угорської армії. За документами зник безвісти у 1914 році, як я вже дослідив. Воював у 66-му Унґгварському піхотному полку. Про його загибель буду обов’язково шукати інформацію. Ця родинна історія переросла в більш масштабне дослідження – меморіальну сторінку життєпису нашого краю».

За роки праці над книгами Юрій Фатула спілкувався із дипломатами, політиками, істориками, краєзнавцями та звичайними людьми. Головне – зворотний зв’язок. Юрій Михайлович розповів, що отримує листи та телефонні дзвінки з подяками за те, що розповів абсолютно чужим людям історію загибелі їхніх близьких. Каже: «Я ще не бачив байдужих очей, коли поставало питання родинної історії…» А хтось цікавиться іменами, яких немає у книзі. Автор допомагає і в такому випадку. Із Словаччини прийшли 4 запити, на які відповів пан Юрій.

Автор поділився, що планує видання книг у співавторстві з польським професором істориком Анджеєм Молейком та словацькими друзями. Писатимуть про полк, в якому служив прадід пана Юрія. У відсотковому співвідношенні за національною ознакою йдеться про 46 словаків, 25 українців та 23 угорців.

Роботи Юрія Михайловича глибокі та різнопланові, вони належать до європейської спадщини, адже автор порушує теми рівня, який виходить далеко за межі Закарпаття. Видання, презентовані на зустрічі, уже вдруге тиражуються. Попередній наклад розійшовся за пів року.

Бажаємо письменнику натхнення й невтомної праці над історією рідного краю.

Ірина Неменуща

Медіацентр УжНУ

P. S. Нагадаємо, акція триває у будні з 14:00 до 15:00 у магазині «Кобзар». За прилавком ще можна буде зустріти Андрія Любку (10.12), Дмитра Кешелю (11.12), Банди Шолтеса (12.12), Андрія Дурунду (13.12), Мирослава Дочинця (16.12), Тетяну Літераті (17.12), Олександра Гавроша (18.12).

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі