На Закарпатті встановили пам’ятну дошку доктору Мирославу Тиршу

Як розповів під час відкриття дошки Іван Латко, доктор Мирослав Тирш увійшов в історію Словаччини, Чехії та  сучасного Закарпаття більше, ніж багато хто може собі уявити. На жаль, на сьогодні про нього знають більше старожили та дослідники історії, і марно, бо діяльність Тирша заслуговує на більшу увагу. «Власне, щоб привернути цю увагу й було вирішено встановити дошку і так спонукати краян цікавитись історією рідного краю та його провідних особистостей», - зазначив І. Латко та розповів присутнім про М. Тирша.

Так, народився Мирослав Тирш у вересні 1832 року в чеському місті Дєчін, в юнацькі роки багато хворів, і через це лікарі порекомендували йому займатися фізкультурою й загартовуванням. Він так звик до цього, що заняття фізкультурою стало частиною його світогляду.

Детально, за словами голови товариств, розповідається про Тирша в одній із студій авторства дослідника Юрія Туряниці. Нагадаємо деякі факти: «У юнацькі роки Тирш вивчав право та філософію, естетику й історію мистецтва. Деякий час працював учителем фізкультури та вихователем. Написав низку робіт з історії мистецтва. Часто їздив на студії за кордон. Невтомне самостійне навчання та велика кількість публікацій дали можливість Тиршеві отримати в 1882 році звання доцента Празького університету. Під час навчання він керувався ідеалами єдності фізичної та духовної краси та ідеями своїх попередників німців Ф.Л. Яна, А. Ейсена, чехів Я. Маллипера та Ф. Шмідта. Принципове значення мала співпраця Тирша з Індржихом Фюгнером, унаслідок чого вони спільно заснували фізкультурне товариство, яке займалося пропагандою фізкультури та поширювало патріотичні ідеї.Заснувавши 1862 року в Празі фізкультурне товариство «Сокіл» Тирш стає його головою.Основними ідеями Сокольського руху, які сформував Мирослав Тирш, були фізичні здібності, демократія, патріотизм, соціальна справедливість та братерська дружба».

Латко розповів, що «Сокільський рух» дуже швидко поширився й на інші країни Європи, де його діяльність спрямовувалася на омолодження національного духу, формування сильної та здорової нації, збереження і плекання віри у власні духовні сили народу.

Мирослав Тирш у своїй діяльності керувався принципом єдності та нерозривного зв’язку між духовним і тілесним. Це означало, що фізичні вправи мають поєднуватися з духовним збагаченням, оскільки формування цілісної і гармонійної особистості можливе лише за цієї умови.

На Підкарпатській Русі ідеї Тирша почали поширюватися з кінця ХІХ ст. Особливо активно “Сокільський рух” як форма культурно-просвітницької та організаційної діяльності молоді проявився після 1919 року, коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини. Величезне значення мало будівництво шкіл, спортзалів та організація спортивних гуртків.

У підкарпатських містечках і селах поступово створювалися організації молоді, зокрема „Сокільські дружини”. У певний період у м. Мукачево існувало понад 30 „сокільських” осередків, де членство значно перевищувало 1000 осіб. На межі 20-х — 30-х років за членами „Сокола” утверджується авторитет національно свідомої, фізично розвиненої та організованої молоді.

У 1927 році була організована і публічно передана нова будівля „Сокола” у Мукачеві („Сокільський дім”), у Підкарпатті викладали найкращі інструктори Чехословаччини — викладачі чоловічих гімназій, військові, лікарі.

У 1932 році в Ужгороді було збудовано сучасний спортзал, в якому молодь мала змогу займатися гімнастикою, фехтуванням та іншими видами спорту.  

Міжвоєнний період (так званий ‘золотий вік’ „Сокола”) у Підкарпатській Русі, у тому числі в Мукачівському окрузі, дав поштовх до масового приєднання молоді до цього товариства. До 1939 року кількість його членів нараховувала десятки тисяч.

У 1941 році діяльність філій „Сокола” була заборонена, відновити вдалося лише після владних змін наприкінці 1989-го…

Юрій Туряниця наводить ще один факт, що напевне буде цікавий ужгородцям: Щорічне святкування державного свята Чехословацької республіки особливо урочисто проходило в Ужгороді 28 жовтня 1932 року. На площі перед колишнім жупанатом був піднятий чехословацький прапор, а в усіх храмах пройшли урочисті богослужіння. У військовому містечку на плацу Добринських казарм (вул. Другетів) відбувся військовий парад, на якому були присутні найвищі церковні та земські представники влади. Святкування завершилося відкриттям пам’ятника доктору Мирославу Тиршу, засновнику фізкультурного товариства «Сокіл», на набережній, що на той час носила його ім’я. На кам’яній стелі височів бюст доктора Мирослава Тирша, виконаний за проектом Й. Мислбека. На ньому було викарбувано: «Мирослав Тирш — засновник Чеського сокольського руху». Під звуки державного гімну пам’ятник відкрив його автор професор З. Томашек, староста ужгородського «Сокола» передав його у підпорядкування меру міста».

Щоправда, невдовзі пам’ятник Мирославу Тиршу був зруйнований. До речі, до 1979-го він був розташований на  одній із найкрасивіших площ у місті – там, де ще донедавна стояв монумент Пушкіна.

Наталія Петерварі