Депутати Закарпатської обласної ради підтримали вимоги підприємців краю

У Зверненні зазначається, що прийняті 20 грудня 2019 року ВРУ в першому та другому читанні закони України №128-ІХ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг», які набирають чинності 19.04.2020, викликали широкий резонанс у підприємницькому середовищі.

Бо правда в тому, що, маючи власну справу і ставши підприємцями, кожен обрав групу (модель) оподаткування: єдиний податок чи загальну систему. У результаті прийняття зазначених законів може відбутися різка зміна правил з одночасним збільшенням санкцій та можливого тиску зі сторони державних контролюючих органів.

Так, за повідомленням Державної регуляторної служби (ДРС), прогнозні витрати бізнесу в разі прийняття проєктів законів становитимуть орієнтовно 22,35 млрд грн на адміністрування процесів застосування РРО. Сумарні додаткові витрати малого бізнесу на обов’язкове впровадження РРО для платників єдиного податку другої групи незалежно від виду діяльності та обсягів доходів можуть становити 11,128 млрд грн. Крім того, оскільки за ознаками, визначеними ст. 1 Закону України від 11.09.2003 № 1160 «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зазначені законопроєкти є регуляторними актами, ДРС вважає, що перед їх прийняттям повинно відбуватися широке громадське обговорення із залученням представників бізнесу, громадськості та інших зацікавлених сторін, чого зроблено не було! Зазначається, що передбачена у законах можливість використання програмних РРО створює ризик незабезпечення надійності захисту інформації від спотворення та неналежного виконання фіскальних функцій. Як наслідок, підприємці будуть змушені використовувати в своїй діяльності звичайні РРО, що може спровокувати збільшення випадків застосування до них фінансових санкцій за результатами перевірок. Серед інших серйозних вірогідних наслідків ДРС також вказує на такі, як збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва; бізнес-еміграція підприємців у країни з більш     сприятливою податковою системою; делегалізація ведення господарської діяльності; збільшення фінансових санкцій при настанні визначених законом умов, в середньому у 2,8 рази; збільшення перевірок на підставі недобросовісних звернень покупців через особистісне негативне ставлення або бажання дискредитувати конкурентів тощо.

Тож, як підкреслюється у Зверненні, «Враховуючи викладене вище та підтримуючи вимоги підприємців краю, ми, депутати Закарпатської обласної ради, просимо:

1. Скасувати закони України від 20.09.2019 №128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і №129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг»;

2. Розробити нові законопроекти, в яких врахувати: збільшення ліміту річного доходу для 1-ї групи спрощеної системи оподаткування до 1 млн грн; збільшення ліміту річного доходу для 2-ї групи спрощеної системи оподаткування до 5 млн грн; додаткове збільшення ліміту річного доходу на 1 млн грн за кожного найнятого працівника; виключно добровільна фіскалізація ФОП на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності; зниження податкових платежів та митних тарифів».

Виконавчий апарат облради

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграм

 

10 січня 2020р.