Василь Габор презентував в Ужгороді "Приватну колекцію" та розповів про нові видання

Василь Ґабор — автор збірки новел «Книги екзотичних снів та реальних подій» та один з авторів книги «Четверо за столом: Антологія чотирьох приятелів», історико-бібліографічного дослідження «Українські часописи Ужгорода (1867—1944)» та історико-краєзнавчого есе «Моє Шандрово», есеїв, літературних розвідок та інтерв’ю «Від Джойса до Чубая», нарису життя і творчості, бібліографії, публікацій «Іван Колос — поет Карпатської України» а багатьох інших творів та досліджень.

Василь Габор, який відзначив у грудні своє 60-річчя (народився письменник на Закарпатті, на Хустщині) розповів про нові видання серії «Приватна колекція» та про бібліографічний покажчик, який підготувала до ювілею Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф. Потушняка. Видання вийшло у серії “Культура краю в особах».  

Василь Ґабор живе у Львові і майже все життя досліджує закарпатську пресу, діячів 20-30-их років минулого століття. Письменник понад 25 років працює у бібліотеці ім. Стефаника НАН України (зав.віділенням досліджень іншомовної періодики відділення «Науково-дослідний інститут пресознавства»), це, за його словами, дало можливість знайти речі, яких немає в інтернеті.

У серії «Приватна колекція» письменник повертає читачеві забуті імена відомих українців: Костянтина Чеховича, Степана Левинського, Софії Яблонської, найяскравішої української мандрівниці 30-их років, та багатьох інших. «У  2002 році видав антологію «Приватна колекція» про покоління 80-их», яка стала Книгою року. Коли ми починали цей проект, то наш борг з приятелем був такий великий, що дружини сказали: «хлопці, ви божевільні!» З того часу вийшло майже 200 книг. Без доброго божевілля в цьому світі нічого не можна зробити», - додає Василь Ґабор.

У автора чимало книг, які можна віднайти тільки в бібліотеці, деякі перевидаються. Наприклад, три перевидання зазнала «Книга екзотичних снів та реальних подій». 

«Я думав, що напишу одну книгу, - каже про свої дослідницькі та літературні праці Василь Ґабор.  -- А вийшло 200 книг. Іноді ти шукаєш і знаходиш те, що інші не знайшли, -- Але світ не без добрих людей. Коли людина трохи божевільна, знаходяться люди що кажуть: треба це підтримати. Запрошують в Колумбійський університет, Пенсільванський, Торонтівський. Багато можна зробити, але треба це любити, фанатично любити». 

Показати простір, в якому жила людина, що її оточувало, - таку мету ставив Василь Ґабор, коли взявся писати про рідне село Шандрово, нині Олександрівка. Це одна з книжок автора про рідне Закарпаття. Тут і колядки, і перші публікації, історія про батьків, а також згадки про чеського скрипаля Степана Рака, який народився на Закарпатті. 

Частина досліджень та видань Василя Ґабора присвячені Карпатські Україні та Августину Волошину, про постать якого часто згадували у галицькій пресі. «Все його життя було взірцем безкорисливості, жертовності. Він видавав власним коштом книги і газети, навіть підтримував політичних опонентів. Прийняв мученицьку смерть у Лефортові людяність показує, особливо що прийняв мученицьку смерть у Лефортові. Пієтет щодо цієї людини виправданий, - каже Василь Ґабор. -  Тішуся також, що написав про Хуст.  По пресі вдалося знайти про походження назви, як змінювався Хуст та багато іншого. 

Тепер буду писати про Ужгород, як духовний центр на основі тих публікацій, які вдалося знайти у галицькій пресі. Важливо передати відчуття того часу. Мені хочеться занурити читача у ту атмосферу, важливо передати історію Закарпаття, історію Августина Волошина. Преса дозволила багато віднайти про життя Закарпаття».

Ужгородський пресклуб