Було гучно: ветерани Верховини організували етнофестиваль

Було гучно: ветерани Верховини організували етнофестиваль
Ветерани Верховини організували етнофестиваль, який присвятили пам’яті відомих земляків: Юрію Ільницькому, Михайлові Волощуку та Михайлові Русняку.

 

Торік на Міжгірщині не відбулися традиційні обласні фестивалі. Навіть ті, що особливо популярні серед туристів: у Колочаві — «Закарпатська свальба», біля озера Морське око — «На Синевир трембіти кличуть», а у Вучковому — «Смак меду». На щастя, прогалину спробували заповнити люди поважного віку — районна рада ветеранів України спільно з клубом за інтересами «Едельвейс». Тобто ті, кому за шістдесят. Очільник обох осередків — Василь Мишанич, який 1 січня відзначав 70-річчя.

 

Літні люди Верховини пов’язали свої фестини з історичною верховинською культурою, присвятили їх пам’яті відомих земляків: Юрію Ільницькому, Михайлові Волощуку та Михайлові Русняку, які колись були біля керма області й району, внесли вагомий вклад у розвиток Закарпатського регіону. Ініціатори почину, визнаючи їхні заслуги, замовили і панахиду за упокій їхніх душ у райцентрівській православній церкві Петра і Павла, яку провів її настоятель Євгеній Добра.

 

Етнофестиваль мав музичний підтекст — сюди зібралися талановиті гудаки-скрипалі з національного парку «Синевир», сіл Келечина, Запереділля, Колочави, фольклорний гурт «Червона ружа» із Синевирської Поляни, а з Мукачівщини прибули дитячий русинський фольклорний ансамбль на чолі із заслуженим працівником культури України Ольгою Прокоп та жіноча група «Чинадіївка», щоб повеселити присутніх у «Літньому саду». Саме в цьому просторому торговому закладі відбувалося гуляння-огляд. Віртуозно витинав коломийки на скрипці Василь Беля, бездоганно грав на баяні Василь Леньо, а давні пісні співали Іван Штаєр та Іван Маркович. Старостою дійства довірили бути Іванові Сопку — голові Лозянської сільради. Учасники барвистого огляду були в традиційному одязі горян. Цікавинкою свята став фрагмент демонстрації верховинської свальби. Тамада частував усіх погарчиком-чаркою оковитої миндри-горілки, яку спеціально приготував «самтрестівець»-пенсіонер Іван Галай, а на закуску були славні голубці.

 

Заключним акордом стало зібрання всіх музик, які єдиним оркестром загусляли-заспівали коломийку, й усі пішли в іскрометний танець-каріку, бо ноги (при тім, що в декого солідний вік) так і просилися покружляти в радісному товаристві.

 

Запам’ятався фестиваль і виставкою творів тутешніх художників Михайла Кінча, Василя Сенька та Михайла Покорби. Основна тема картин — побут і звичаї верховинців.

 

На свято з’їхалися й відомі в різних галузях діяльності земляки-ужгородці. Зокрема, уродженець Синевира Андрій Сятиня, який досяг успіхів у фармації, Лісківця — відомий скульптор Михайло Белень, Новоселиці — медик-санаторник Михайло Завадяк, Синевирської Поляни — Володимир Біланин та багато інших.

 

Вітали з відкриттям фестин заступник голови РДА Ганна Вощепинець та заступник голови райради Іван Кость. Головний винуватець урочистостей Василь Мишанич за підтримку ідеї фестивалю подякував райраді, нацпарку «Синевир», Павлу Русняку, Миколі Бабічину, Сергію Іванині, Валерію Пиринцю, Івану Суботі, особливо відзначивши зусилля ровесника — директора спортивного товариства «Спартак» із зимових видів спорту Івана Костя.

 

01 лютого 2020р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів