Очільник Ужгорода Богдан Андріїв увійшов у десятку Рейтингу міських голів України-2020

Очільник Ужгорода Богдан Андріїв увійшов у десятку Рейтингу міських голів України-2020
Підтримка міською радою, медійність, конструктивні взаємини з «областю» та столицею, а також, безперечно, економічна складова впливовості – всі ці критерії лягли в основу Рейтингу міських голів України-2020, який буквально цими днями оприлюднив Корреспондент.net. Певна річ, низка чинників мали вплив на те, що перші місця належать очільникам міст-мільйонників, але показовим є й той факт, що в десятку лідерів увійшов і міський голова Ужгорода Богдан Андріїв. Хто аналізував та оцінював діяльність міських голів і в підсумку сформував цей рейтинг? За якими критеріями оцінювали? Читайте в публікації.

 

Отже, як пише видання Корреспондент.net, серед укладачів рейтингу соціологи, політологи, аналітики, засновники потужних дослідницьких організацій всеукраїнського рівня, довіряти думці яких напевно що варто.  

Як рахували?

Як пише Корреспондент.net, при розрахунку рейтингу розглядали дві категорії показників (подаємо текст українською мовою, в перекладі редакції):

«Перша категорія - це політична складова, яку 14 експертів оцінювали за такими напрямками:

- наявність підтримки міською радою;

- конструктивні відносини з центральною виконавчою владою;

- наявність групи підтримки в парламенті;

- конструктивні відносини з головою облдержадміністрації (так, це взаємопов'язано з другим пунктом, але багато голів ОДА мають свою точку зору, досить згадати спроби позбавити міського голову столиці повноважень глави міськдержадміністрації);

- медійність як загальнонаціональної фігури, тобто наскільки він відомий не тільки в регіоні, але і як самостійна політична величина.

Кожен з наших експертів провів велику роботу - виставив всім 35 учасникам рейтингу бали по кожному з п'яти перерахованих параметрів. Ми ці оцінки підсумовували і в підсумку отримали рейтинги політичного впливу. Як виявилося, наявність великої політичної ваги не гарантує перших місць в підсумковому рейтингу. Фінансові можливості теж важливі.

Особливо відзначимо 14 експертів на 35 оцінюваних персон - цілком достатньо для якісного рейтингування. В цьому випадку ми отримуємо досить якісну картину, а необ'єктивність окремого експерта щодо окремого мера нівелюється майже повністю.

Друга група показників стосувалася оцінки економічної частини впливовості. Ось вони:

- сума доходів міського бюджету (тут і далі - в розрахунку на душу населення);

- сума офіційних трансфертів як з центрального, так і з обласного бюджетів;

- розмір бюджету громадських ініціатив (він же бюджет участі);

- доходи від податку на прибуток підприємств комунальної форми власності;

- доходи від податку на майно (нерухомість і т. П.).

Джерелом інформації для нас служили вже прийняті місцевими радами міські бюджети на 2020 рік. Втім, була зроблена поправка - всі ці показники ми розглядали в розрахунку на душу населення, щоб максимально зменшити вплив розмірів міста на впливовість тієї або іншої політичної фігури. При цьому для Києва ми взяли не офіційну цифру населення столиці, а більш реалістичну - оцінну.

Перший із показників - сума доходів міського бюджету - був обраний тому, що впливовість міського голови залежить від сум, якими він може оперувати в інтересах жителів міста.

В Україні переважна частина податків збирається в центральний бюджет, і після тільки частково ці гроші повертаються територіям у вигляді так званих офіційних трансфертів. Розмір цих виплат в розрахунку на душу населення в тому чи іншому регіоні свідчить одночасно про дві речі. По-перше, про те, наскільки міська влада зуміли домовитися з центральними. Так, є вирівнювання доходів місцевих бюджетів - там, де менше збирається місцевих податків і зборів, центральна влада доплачує. Але насправді різниця між регіонами за частиною щедрості центру наявності. По-друге, чим більше трансферти, тим більше можливості у мера міста щось зробити для його жителів.

Розмір бюджету громадських ініціатив в розрахунку на душу населення - третій показник. Це невеликі суми. Але вони ілюструють готовність і здатність міського голови вступати в діалог зі своїми виборцями з приводу того, які саме ініціативи, висунуті безпосередньо самими городянами, будуть профінансовані.

Доходи від податку на прибуток підприємств комунальної форми власності - це свідоцтво того, наскільки ефективна міська влада, наскільки якісно вона управляє міськими комунальними підприємствами. Ну і показник її некорумпованості. Чим більше податкові надходження за цією статтею - тим, очевидно, менше встигли вкрасти з тих підприємств.

Доходи від податку на майно (нерухомість і т. П.) - це суто місцевий податок (як і податок на доходи фізосіб). Але його ставку, на відміну від прибуткового, встановлюються місцевою радою. Ця ставка, як і якість збору цього податку, впливають на підсумкову суму надходжень. І насправді саме від міського голови в значній мірі залежить те, скільки цей податок принесе грошей до міського бюджету, а потім городянам.

Економічний і політологічний компоненти ми враховували з питомою вагою 0,6 і 0,4. На виході отримували рейтинговий коефіцієнт. Відповідно за рейтинговими коефіцієнтами і формувався рейтинг».

Призери-2020

Отож, як визначити експерти, перше місце - за Києвом, друге - за Дніпром, зберіг третє місце мер Харкова, піднявся в рейтингу міський голова Львова.

Ужгород опинився на дев’ятій сходинці – міський голова Богдан Андріїв завдяки своїй діяльності обійшов очільників Миколаєва, Хмельницького і навіть Херсона та Запоріжжя! Загалом у рейтингу, до речі, 35 найбільших українських міст.

Серед тих, хто оцінював мерів, Сергій Литвинов, заступник директора Центру соціальних технологій Соціополіс; Андрій Миселюк, політолог, директор Інституту соціально-політичного проектування Діалог; Олександра Решмеділова, політичний аналітик; Олексій Голобуцький, заступник голови Агентства моделювання ситуацій; Ірина Тиран, політичний експерт; Світлана Кушнір, політичний і економічний оглядач, дослідник некомерційної організації Reputation Lab; Євген Магда, директор Інституту світової політики; Дмитро Воронков, політичний оглядач; Альберт-Лейзер Фельдман, засновник Інституту розвитку громадянського суспільства ім. Голди Меїр; Ігор Рейтерович, політолог; Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-політичних досліджень, а також представники редакції Корреспондента - оглядач Валерій Літонінскій і головний редактор Олександр Крамаренко.

Корреспондент.net

 

 

04 березня 2020р.
-->

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів