Чому такий незадовільний стан житлово-комунального господарства області?

З огляду на це аудиторська група контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області зробила спробу встановити причини невиконання ряду результативних показників та факторів, що не дозволило забезпечили безперебійну роботу об’єктів комунальної власності й не зменшили кількість об’єктів незавершеного будівництва у цій сфері.
За результатами аудиту „Ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на виконання заходів з упередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів у 2003-2004 роках та І півріччі 2005 року в Закарпатській області” можна зробити певні дуже цікаві висновки щодо причин такого незадовільного стану в життєво важливій для суспільства галузі.

У якому стані житлово-комунальна галузь нині?
Галузь, яка забезпечує нашу життєдіяльність, у прямому змісті цього слова перебуває в занедбаному стані. Збитки підприємств житлово-комунального господарства постійно зростають, станом на початок 2005 року темпи зростання до 2003 року становлять 21,2 %. Дійшов критичної межі технічний стан мереж і споруд, які експлуатуються підприємствами житлово-комунального господарства. Знос основних фондів в цілому по системі в середньому становить 47,1 %. В аварійному стані перебуває близько 33 % водопровідних, 25 % каналізаційних мереж, 29 відсотків теплових мереж
Планово-попереджувальний ремонт сьогодні практично не здійснюється, проводяться реально лише аварійно-відбудовні роботи. Постійно погіршується стан житлового фонду: наразі в області 376 будинків належать до категорії ветхих та аварійних. Фактично, кожний третій будинок потребує капітального або поточного ремонту.
Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і обладнання теплоенергетики, водопостачання, водовідведення, автотракторної та спеціальної техніки в 1,5—2 рази більше, ніж у будь-якій іншій галузі.
Експлуатація морально застарілого, малоефективного та зношеного обладнання сприяє до понаднормативних втрат теплової енергії, води, не обчислених витоків води, і, відповідно, перевитрат палива та електроенергії. що в свою чергу призводить до зростання аварій. У цьому контексті можна нагадати 2004 рік, протягом якого, за даними підрозділу МНС в Закарпатській області, виникли три надзвичайні ситуації техногенного характеру. Однією з них стала аварія у системах забезпечення населення питною водою (смт Солотвино Тячівського району). Внаслідок виходу з ладу глибинного насосу свердловини водозабору без водопостачання залишилося близько 3,5 тис. мешканців. Або ж 2005 рік: у смт Іршава в комунальній теплоенергетиці сталася аварія, при якій загинула одна людина.

Причини тяжкого становища, в якому перебуває ЖКГ області
Насамперед слід сказати, що компетентні органи не звертали увагу на те, що потрібно добудувати незакінчені об’єкти житлово-комунального господарства, а розпочинати проектування нових. Так, при підготовці пропозицій не проведене ретельне вивчення об’єктів, на яких запропоновано виділення коштів субвенції з державного бюджету на предмет доцільності здійснення заходів з упередження аварій і на виконання інвестиційних проектів. Неврахування пропозицій житлово-комунального господарства області не дозволило покращити технічний стан галузі. В той же час, до переліків аварійних об’єктів житлово-комунального господарства Закарпатської області, які потребували негайного фінансування в 2004 році та були запропоновані для включення Держкомжитлокомунгоспом, потрапили об’єкти, на які були відсутні обґрунтування щодо необхідності проведення аварійних робіт.
Аудиторською групою було проаналізовано даний Перелік, який містить 47 аварійних об’єктів. Тоді як, Постановами КМУ від 19.04.04 №№ 509, 510 та Розпорядженням КМУ від 26.03.04р. №177-р в Перелік було включено всього 8 об’єктів, або лише 17% від обсягу аварійних об’єктів ЖКГ області.
Наступною причиною скрутного становища в житлово-комунальному господарстві краю є те, що недосконала система розподілу бюджетних асигнувань та розпорошеність коштів на будівництво нових об’єктів не дозволила сконцентрувати кошти на об’єкти з високим рівнем готовності, що призвело до зростання кількості об’єктів незавершеного будівництва та не виконанню ряду результативних показників. Дослідження засвідчило, що 70,8% коштів, отриманих на інвестиційні проекти, було сконцентровано на об’єкти з рівнем готовності до 50 %. На об’єкти з рівнем готовності 80 —100 % пішло всього 14 % коштів. У результаті такої „роботи” збільшилася кількість об’єктів незавершеного будівництва в 1,5раза. Якщо в 2003 році їх було 17одиниць, то вже в 2004 році — 26.
Також важливим чинником наявності чималих проблем у житлово-комунальному господарстві області, за припущенням аудиторів КРУ виникло й через порушення й недоліки на етапах проходження бюджетних коштів на рівні області, що призвело до неефективного використання , неналежного рівня освоєння та використання цих коштів з порушенням. Так, за досліджений період майже 30 %, або 26,6 млн. грн., бюджетних коштів було не освоєно та повернуто до державного та місцевих бюджетів, а більше 20 млн. грн. витрачено з порушенням чинного законодавства.
Причому, по факту щодо порушень при використанні коштів субвенції, які неодноразово піднімались на шпальтах періодичних видань на даний період проводиться розслідування правоохоронними органами.
Саме недотримання вимог в частині освоєння й використання виділених бюджетних коштів свідчить про наявність такої проблеми, як невідповідність системи контролю з боку розпорядників коштів і замовників.

Чи можна якось поліпшити ситуацію?
З огляду на такі результати аудиту, фахівці пропонують такі виходи з проблемної ситуації. Насамперед, на думку аудиторів КРУ, слід на рівні держави розподіляти кошти державних субвенцій на наступні роки за пропозиціями, розробленими відповідними фаховими спеціалістами обласних державних адміністрацій. Це дозволило б зменшити кількість об’єктів незавершеного будівництва в галузі.
На рівні органів місцевого самоврядування також потрібно вжити надзвичайних заходів. Насамперед слід створити на рівні Закарпатської ОДА комісію за участю представників всіх зацікавлених сторін (ЖКГ, МНС, Головного управління економіки, Управління капітального будівництва), яка б готувала та подавала відповідний висновок на предмет економічної доцільності та соціальної необхідності (аварійних) включення об’єктів до Переліків відповідних постанов, спрямованих на виділення субвенцій з Державного бюджету.
З іншого боку, з метою концентрації коштів на пускових об’єктах з високим ступенем готовності та соціальної значимості, в тому числі на будівництво розпочатих нових об’єктів, у 2005—2006 роках необхідно: визначити пріоритетні аварійні об’єкти в розрізі всіх районів області, зосередити спрямування коштів на будівництво об’єктів з високим ступенем готовності.


Прес-служба КРУ в Закарпатській області

 

19 січня 2006р.