Плануйте майбутню подорож! Туристичний маршрут "Золоте коло Закарпаття" в деталях

Плануйте майбутню подорож! Туристичний маршрут "Золоте коло Закарпаття" в деталях
Туристичний маршрут "Золоте коло Закарпаття" пропонує туризмознавець Федір Шандор. Подолати шлях у 140 кілометрів можна пішки, велосипедом, автомобілем, а у некарантинний час і автобусом.

 

Маршрут: Ужгород-Середнє-Мукачево-Чинадієво-Свалява-Поляна-Воєводино-Перечин-Ужгород.

Подорож може зайняти від 2 до 5 днів, в залежності від того, як детально ви вивчатимете запропоновані на маршруті локації. Вирушаємо!

УЖГОРОД

Ужгородський замок. Велична фортеця, яка розташована на Замковій горі. Історія замку оповита легендами та загадками, а вік сягає майже тисячу років. Його перебудовою у 16 столітті займалися італійські майстри, які привнесли ренесансні мотиви в архітектуру замку і палацу. Власники замку постійно змінювалися від Другетті до Ракоці, але кожен залишив про себе згадку.

Скансен (Музей народної архітектури і побуту). Ужгородський скансен – один із перших в Україні. Тут зібрані матеріали із усіх куточків Закарпаття, представлені хати етнічних груп. Це не просто музей у класичному вигляді, а ціле старе село. Зібрані матеріали датуються 18–19 століттями.

Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор. Храм 17 століття. У середині храму знаходиться давній іконостас та фреска відомого художника Йосипа Бокшая. У підземеллях собору є крипта. Навпроти собору є сквер, присвячений австрійській імператриці Марії-Терезії.

Горянська ротонда. Храм Святої Анни, будівництво якого датується 13–15 століттями. У храмі збереглися унікальні старовинні фрески, на яких позначився вплив раннього італійського ренесансу. Біля ротонди знаходяться руїни палацу Другеттів.

Єврейська синагога (нині філармонія). Зведена у 1904 році споруда виконана у неомавританському стилі – це поєднання романтизму із візантійськими та арабо-мароканськими мотивами. Всередині є діючий орган.

Центр міста. Корзо, у перекладі з італійської означає місце для прогулянок. Цю назву вулиці пов’язують з італійськими графами Другеттами, які володіли містом майже чотири століття. Архітектура вулиці сформувалася наприкінці 19 - на початку 20 століть. Корзо – центральна вулиця міста, яка буквально всіяна внутрішніми двориками, милими кав’ярнями, цікавими магазинами. Часто тут можна зустріти вуличних музикантів. Вулиця Волошина - перпендикулярна Корзо, перехрестя цих вулиць служить головним місцем зустрічі ужгородців. Названа на честь президента Карпатської України Августина Волошина. Ця вулиця багата на пам’ятки архітектури.  Римо-католицький храм Св. Георгія другої половини 18 століття, всередині собору є орган. Одразу за церквою можна побачити першу жіночу гімназію Св. Гізелли 1902 року.

Липова алея - протяжність її 2 км 200 м. Знаходиться вона на набережній Незалежності та продовжується на Студентській. Липи засадили за часів Чехословаччини у 1928 році. Тут посаджено кілька видів лип, які цвітуть зазвичай у червні, а приємний аромат дерев чутний на всю округу. Із набережної відкривається чудовий вид на річку Уж. Тут завжди можна спустися до води і перепочити, милуючись краєвидом.

Совине гніздо. Це велична кам’яна споруда, яка датується 1781 роком. Спочатку використовувалася як пивниця, для збереження місцевого пива. Тепер на цьому місці стали проводити фестивалі Ужгорода.

Закарпатський художній музей. Розмістився в колишньому будинку правління Ужанського комітату 1809 року побудови. Експозиція представлена творами живопису, графіки, скульптури. Постійно проводяться тематичні виставки. Представлені роботи європейських та локальних закарпатських художників. Художній музей має чудовий внутрішній двір.

Малий Галагов. Це чехословацький мікрорайон. Весь район вимощений бруківкою, а монументальні будівлі у стилі функціоналізму створюють чудовий архітектурний ансамбль. Головною родзинкою в Малому Галагові є затишні вулички, засаджені сакурами. У квітні-травні туристи з’їжджаються з усіх куточків Європи, щоб подивитися на прекрасний рожевий цвіт знаменитих сакур.

Площа Народна. Центральною спорудою площі є Обласна рада. Місцеві жителі називають будівлю Білим домом, бо вона білого кольору. Посередині площі знаходиться відпочинкова зона – фонтан, у якому можна літом охолодитися, та охайні лавочки, а по периметру розсаджені троянди.

Родзинки Ужгорода:

  • Проект мініскульптури в Ужгороді. Першою з’явилася в 2010 році скульптра Миколайчика. На сьогодні їх нараховуєтьс майже півсотні. Для туристів і мешканців міста пошук міні-скульптур стає своєрідним квестом. Щоб знайти їх всі, знадобиться більше трьох годин. Створена спеціальна карта, на якій позначено місця розташування мініскульптур.
  • Локальні музеї. Музей художників Коцки, Манайла, зоомузей, ботанічний сад
  • Проект "Ужгородська карта". 36 класичних гральних кованих карт з заліза розташовані в найпопулярніших місцях Ужгорода. В кожній карті вирізано гербовий символ Ужгорода - галузка виноградного грона, скрізь який треба зробити правильну ужгородську фотосвітлину відомих обєктів.
  • Мости Ужгорода. Сім мостів, різноманітної конфігурації, прикрашають місто. Найбільший – транспортний. По обидва боки від нього знаходяться трохи менші мости підвісний та пішохідний, потім йдуть підзамковий, залізничний, об'їздний та боздоський.
  • Флора Ужгорода: квітучі екзоти Ужгорода, парк Лаудона, ясен Масарика, платан Другета
  • Маленькі цікавинки: чехословацькі гідранти, стародавні цвинтарі, сонячні годинники, замочки закоханих, дитяча залізниця
  • Спеціалізовані турмаршрути містом: кавовий Ужгород, солодкий Ужгород, чесхословацький Ужгород, літературний Ужгород, кіно-Ужгород
  • Щомісячні "Вільні проекти". Вільна екскурсія, вільна кузня, вільна школа, вільна дегустація, вільний письменник,

Кращі сезонні локальні події. Ужгородська регата, бульк-фест, парад Миколайчиків, вело-райди, писанки Варгола, Другет-фест, письменник за прилавком, Закарпатський пряник.

Гастрономія в Ужгороді: дегустація паленки "Паленочка"- перша в Україні дистиляційна мануфактура фруктових дистилятів, дегустація локальних вин "Шардоне", дегустація пива від локальних пивоварень, солодка візитівка торт "Ужгород" від Штефаньо, гастрономічна дегустація в "Деці у нотаря"

Дорогою до наступної локації можна відвідати також Великі Лази (палац Плотені, парк Плотені) та Нижнє Солотвино (старі винниці, геотермальні купелі, парк Деренівка).

СЕРЕДНЄ

Середнянський замок. Оборонна вежа-донжон – один із найкраще збережених взірців романського стилю на території України. Зведена вежа протягом XІI-XIII ст. Навколо замку були захисні вали та рови з водою. Сам донжон мав три яруси: на нижньому поверсі були господарські приміщення, на двох інших рівнях мали бути житлові кімнати.

Старовинні винні підвали. Були закладені родиною Добо на початку XVI ст. Погреби завдовжки 5 км видовбали у скелі полонені турки. Спершу ходи відігравали роль непомітного для ворогів сховку (було кілька безпечних виходів на поверхню), згодом їх почали використовувати для виноробства. Загалом локальні вина були відомі здавна далеко за кордоном. Додатвово можна оглянути знамениті середнянські виноградники з локальними сортами.

Палац барона Гіланьї Шандора. Тут понад 200 років тому дві доби знаходилася корона засновника Угорської держави короля Іштвана, яку перевозили в ящику, обв’язаному міцними ременями і опломбованому 13-ма печатками.

Гастрономія у Середньому. Дегустація локальних вин "Чопак", "Леанка"

Дорогою до наступної локації можна відвідати також рекреаційне озеро Андріївка, залишки залізорудних шахт; монастир та монастирську сироварню у Ракошині; винні підвали з дегустацією вина у Бобовищі.

МУКАЧЕВО

Мукачівський замок. “Паланюк”, часто називають найцікавішим із замків Закарпаття, тому що він зберігає в собі таємничість багаторівневих ходів, приміщень, веж, казарм і бастіонів, які можна самостійно відвідувати і досліджувати. Цей пам’ятник архітектури ХІV – ХVІІІ століть є візитівкою Мукачева. Будівля замку відреставрована, у багатьох кімнатах розміщені тематичні експозиції історичного музею, колекція опудал тварин з дефектами.

Центр міста є досить цікавим для прогулянок: затишний бульвар, площа з міською Ратушею, храми, пам’ятники Св.Мартину (перший в історії Закарпаття кінний памятник), сажотрусу, святим Кирилу і Мефодію. Кафедральний храм Святого Мартина. Св. Мартин – покровитель міста. Поруч із ним – готична каплиця Святого Йосипа, прикрашена середньовічними розписами. Храм виконаний у світло-коричневих тонах, а головну його вежу прикрашає годинник. Всередині зберігається орган «opus», встановлений тут 1913 року Отто Рігером з Будапешту. Храм Успіння Пресвятої Богородиці. Одна з найвідоміших міських пам’яток. Храм був побудований в 1829-1859 роках завдяки ініціативи видатного закарпатського вченого В. Довговича. На сьогодні всередині храму знаходиться частка Животворного Хреста, копія Туринської плащаниці.

Ратуша. Побудована в 1906 році. Збудована у неоготичному стилі вона має романтичний вигляд. На основній вежі є балкон із розкішними перилами, а кожен її ріг прикрашений середньовічними башточками. На ризаліті, що відступає від основного фасаду, є ще дві декоративні вежі – вони додають ратуші індивідуальності.

Палац князів Ракоці. Пам’ятка в самому центрі Мукачева. Його зведення почалося в 1667 році, будівля була побудована в стилі бароко з натурального каменя. Була одноповерховою, з відкритою галереєю і білим фасадом. Через це і отримала народне «прізвисько» Білий дім. Серед цікавих деталей фасаду – портал з мармурової крихти і скульптурний портрет Ференца II Ракоці. На території резиденції, яка колись була оточена чудовим садом, зберігся старовинний колодязь, а вхід на неї убезпечує масивна огорожа з красивими кованими воротами. Зараз у палаці 21 кімната, в багатьох з них збереглися частково або повністю початкові вишукані інтер’єри, 10 старовинних печей, 98 вікон і 91 двері.

Мукачівський монастир на Чернечій горі. Пам'ятка храмової архітектури. За легендою перші поселення ченців були тут ще в XI столітті.

Реформатський храм. Збудований у 1790–1814 роках. Оновили її за часів влади Чехословаччини на цих теренах, тобто на початку минулого століття.

Торговий дім «Меркурій». Збудований 1896 року. На ньому встановлена фігура з давньогрецької міфології – Меркурій (Гермес) із кадуцеєм у руках. Це міфологічний бог торгівлі, а його кадуцей є символом примирення. В 19 столітті у цьому будинку розміщувалася типографія Грінштейна.

Родзинки Мукачева:

  • «Кельтський двір»: тут відтворено чимало побутових та культурних деталей кельтського життя та функціонує дегустаційний підвал, стіни якого витесані у вулканічному камені. Лише в цьому місці можна відпити натурального яблучного сидру, домашнього елю, трав’яного вермуту, граппи, шнапсу, джину.
  • Перший в Україні дегустаційний зал меду “Медовий дім”. На дегустації пропонують три сорти меду, квітковий пилок та три види медових напоїв. А також є можливість придбатипродукти бджільництва. Тут можна побачити колекцію меду з більш ніж 80 країн світу, карту України в сотах та колекцію іграшкових бджілок.
  • Бронзові гусочки. Знайдіть гусака-фотографа, гусака-туриста, гусака-пивовара та інших. Туристичний маршрут "Святомартинські гуси" налічує більш ніж десяток скульптурок. Гусаки обрані не випадково: саме цей птах є символом Святого Мартина – покровителя Мукачева.
  • Цікавинки міста: панорамний вигляд міста з оглядового колеса у парку Перемоги, нічна факельна екскурсія, міні-скульптури міста, єдина в Україні чайна плантація на Красній Горі.

Кращі сезонні локальні події. Фестиваль «Червене вино», Парад сажотрусів, «Варишське пиво», День Святого Мартина.

Гастрономія в Мукачеві. Дегустація локальних сортів пива та сиру "Порядний газда", дегустація регіональних сортів вин "Винний сад".

Дорогою до наступної локації можна відвідати також скелю Обавський камінь та бальнеологічний курорт Синяк.

ЧИНАДІЄВО

Фортеця Сент-Міклош. Зведена в XV ст. Колись це було любовне гніздечко угорської аристократки Ілони Зріні та трансільванського графа Імре Текелі. У 1749 році навколо парку, при правлінні Ференца Башінди, був розбитий гарний парк, від якого майже нічого не залишилося. Тут можна обвінчатися, зробити лицарське освідчення в коханні, відвідати оркестрові концерти, театралізовані дійства, а також взяти участь у виготовленні монет.

Готичний храм Св. Миколая XV століття, з підземним переходом від замку до церкви.

Водоспад Скакало. Один із найменших на Закарпатті. Його висота сягає 4 метрів. Свою назву водоспад отримав через потоки води, які, долаючи шлях, перескакують з каменя на камінь. Явище неймовірне і варте вашої уваги. Зупинятися потрібно не на першому каскаді, а рухатися далі. Бо тільки так можна натрапити на справжній Скакало.

Фестиваль середньовічної культури «Срібний Татош». Це можливість не тільки поглянути на справжні лицарські двобої, а й взяти в них участь. На ярмарку можна насолодитися середньовічною музикою та станцювати під неї. Також насолодитися їжею лицарів та придбати неймовірні речі, зроблені під той період. А ще вас навчать різноманітним ремеслам, якими володіли тільки люди того часу.

Дорогою до наступної локації можна відвідати також Карпати. Палац побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у другій половині ХІХ століття. Коло палацу розбитий чудовий парк з декоративним озером у центрі, та джерелом кохання неподалік. Висаджені рідкісні породи дерев. Сам мисливський палац побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Оригінальність палацу ще й у тому, що він має 365 вікон (кількість днів у році), 52 кімнати (як у році тижнів) та 12 входів (як у році місяців). Палац прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; діє баштовий годинник з курантами. Тут свого часу знімалися відомі фільми «Снігова королева» та «17 миттєвостей весни». Наразі тут діє лікувальний санаторій «Карпати». Драчино з криницею мінеральної води, гейзером мінеральної води, монастирем, історичною могилою угорського воїна.

СВАЛЯВА

Перлиною міста є унікальний витвір народної архітектури – дерев’яний храм Святого Михайла, зведений умілими закарпатськими майстрами без єдиного цвяха ще в далекому 1588 році. Тут збереглися царські врата 1756 року та цікавий іконостас першої половини XVIII століття. У храмі досі зберігаються сторічні реєстраційні книги з відомостями про народження, хрестини та вінчання.

У центрі Сваляви знаходиться католицький храм XIX століття і старовинний храм Різдва Пресвятої Богородиці. У центрі Сваляви росте могутній багатостолітній дуб, що підкреслює давню історію міста. Будинок міської ради. У чехословацький період були побудовані будинок окружного уряду і перша в місті школаПам'ятник Сваляві. У 1844 році Свалява отримала печатку, на якій був зображений чоловік, який наливає у діжку воду. Саме такий памятник і стоїть у центрі міста.

Дорогою до наступної локації можна відвідати також Голубине (джерела мінеральної води, крипта Бертоланів, дуб Федора Яцькова, Чеканикова криниця, підвали Ракоці) та Солочин (дегустація мінеральних вод, джерела мінеральних вод, фонтан "Квітковий кінь").

ПОЛЯНА

Храм Св. арх. Михайла 1843 року побудови. Типову муровану будівлю базилічного стилю збудовано на місці, де була дерев’яна. Іконостас з 32 іконами встановлено в 1920 році.

Гірськолижні курорти Ведмежа (взимку тюбінг та гірськолижні витяги) та Катерина (взимку нічне катання та гарантія снігу).

Деревяний храм Св. Петра і Павла в Уклині. Кінець XVIII ст. Теперішня маленька будівля – рідкісний архітектурний скарб. У кінці XIX ст. нею захоплювався відомий вчений Т. Легоцький, тільки уклинська не зазнала переробок. Розповідають, що храм збудовано з дерева старого храму, а до того тут були дві будівлі, які занепали чи згоріли. Тоді село було по другий бік долини, але епідемія холери спустошила його. Досі побутує приказка: “Так мало (людей), як хиж на Уклині”.

Джерела мінеральної води. Джерел цієї цілющої волди тут як ніде багато. У всіх найстаріших санаторіях Поляни стоять свої бювети, деякі з них дозволяють вільний доступ до джерела для всіх бажаючих.

Дорогою до наступної локації можна відвідати також Павлово (мінеральна вода, стара синагога, старі мінеральні купелі), джерела мінеральної води у Плоскому та ОленевіТур'ю Поляну (водоспад Воєводин, Турянська сироварня, озеро).

ВОЄВОДИНО

Парк Шенборна. В сучасному парку Шенборн ви зможете прогулятися широкими алеями, помилуватися водною гладдю озера, пройтися усіма 12 містками, які символізують 12 знаків зодіаку, подивитися в Кельтському саду календар друїдів і відвідати діючий водяний млин. Парк було відтворено в 2013 році до 285-ї річниці передачі імператором Австро-Угорської Імперії закарпатських земель в дар роду Шенборнів.

Хресна дорога. Дорогою Via Dolorosa - 14 станцій, символічна дорога, яку Ісус Христос пройшов на Голгофу, що прямує до Храму Святої Катерини, котра є покровительницею вчителів, освічених людей та науковців, які протягом 3 років творили Парк Шенборнів. На день Святої Катерини, 7 грудня, матері запалюють до її образу три свічі, щоби рід не переривався.

Форельники. На території курорту Воєводино розташовано 5 рибників з фореллю, коропом, осетром. Ви зможете не тільки спіймати рибу, але й потім власноруч приготувати її на вугіллі або мангалі.

Zip-line та високий мотузковий парк курорту «Воєводино» розташований в лісі над річкою і складається з 9 стежок — відрізків шляху, кожен зі своїми особливими перешкодами.

Дорогою до наступної локації можна відвідати також Лумшори (столиця чанів України), полонину Руну, Сімер (історичний цвинтар І-ої Світової війни).

ПЕРЕЧИН

Римсько-католицький храм св. Августина (1906 р.), до зведення долучились італійці Франческо Гайотто та Санто Комінотто. Всередині є баптистерій та орган. Храм збудований у еклектичному стилі, має дзвіницю і при не дуже великих розмірах, має немаленьку висоту – 34 метри.

Хресна дорога. Це найгарніша в Закарпатті Хресна путь, з вершини можна помилуватись краєвидами Турянської долини.

Пам’ятник поштарю Федору Фекеті в центрі міста Перечин та міні-скульптура Жабки, що сидить поряд на камені, щоб “жаба не давила”, а також пам’ятник Підкові та Святому Миколаю.

Родзинки Перечина:

  • будинок зубної феї біля 200-літнього дуба Гайотто
  • музей однієї вулиці, у музеї нараховують майже 500 експонатів.

Гастрономія Перечина: дегустація Закарпатської народної кухні "Підкова", дегустація сирів на сироварні «Перечинська мануфактура».

Дорогою до Ужгорода можна відвідати також Ворочево (Ворочівське озеро, Анталовецька поляна, Дірявий камінь, печера Ведмежа гавра), Камяницю (Невицький замок, алея Вагнера, камяницький "Стоунхендж", давня річкова дамба), Невицьке (весняне тюльпанове поле, дериваційний канал, чехословацький міст).

Uzhgorod.net.ua

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі

 

28 квітня 2020р.

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів