Ще одна перлина Закарпаття: Завдяки волонтерам вдалося розчистити територію замку Нялаб (ФОТО)

Акція відбулася у рамках проєкту «Відновлення туристичної привабливості історичного Соляного шляху», що є частиною Програми транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 за фінансової підтримки Євросоюзу.

Головна задача акції у Королевському замку – повернути йому туристичну привабливість. Руїни стін настільки заросли чагарниками, що їх складно розгледіти за кількаметровими деревами, а колючки акації додають неабияких труднощів у пересуванні територією.

Протягом двох днів до розчистки території долучилося близько пів сотні волонтерів, каже директор АРР «Закарпаття» Михайло Данканич. «Чудово, що все рухається не лише на людському ентузіазмі – ми маємо порозуміння і з місцевими громадами. Тут, у Королеві, нам сприяв селищний голова Павло Фабріці, який залучив на допомогу лісівників Виноградівського лісгоспу та місцевих мешканців. Крім того, на допомогу прийшли представники УжНУ. За два дні волонтери суттєво розчистили територію від чагарників і прибрали сміття. Тож можемо братися до реалізації наступних етапів проєкту».

Історик Ігор Прохненко розповідає: «Замок Нялаб відомий ще з XIII століття – спочатку як мисливський будиночок, а згодом і як фортифікаційна споруда, що контролювала Тису і Соляний шлях, який тут пролягав. Замок надзвичайно цінний в археологічному плані: під час розкопок ми знаходимо тут кахлі, фамільні герби роду Перені, імпортну кераміку, монети, прикраси, зброю, частини від ігор тощо. Наразі по археології цей замок є найбільш дослідженим на Закарпатті. Але головне, що тут було – культура».

Культурна частина замку Нялаб, про яку каже Ігор Прохненко, справді суттєва: саме тут була написана найдавніша збережена рукописна пам’ятка Закарпаття «Королевське Євангеліє» (1401 р.), а також створений переклад першої угорськомовної книги (частини Біблії та 13-ти листів апостола Павла з коментарями), що її згодом коштом вдови володаря замку Ґабора Перені Катерини Франгепан видали у Кракові. 

«Однак у ході історії культурні злети минулого поховані під руїнами цього замку, – констатує Ігор Прохненко. – Нялаб за наказом австрійського імператора Леопольда І підірвали у 1672 році».

Ба більше: ця місцевість – концентрат історичних нашарувань. Неподалік знаходиться найдавніша в Центральній і Східній Європі стоянка первісної людини, якій понад 1 млн років, трохи далі – Малокопанське городище. Ліворуч – Виноградівський замок, праворуч – Хустський.

Цікавими для туриста можуть стати і тутешні природні багатства: річка Тиса, Чорна гора, ліси, мінеральні і термальні води, а також сприятливий для вирощування екзотів клімат.

Робота у Королевському замку – одна з завершальних частин реалізації проєкту. До цього вже встигли провести аналогічні роботи на руїнах Квасівського та Вишківського замків. Наступний етап – встановлення вказівників до замків Соляного шляху (вже згадані Квасівський, Вишківський та, власне, Королевський, а також Виноградівський та Хустський замки) та мініскульптурок. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Закинуті замки стануть новими туристичними атракціями Закарпаття (ФОТО)

Зараз команда АРР працює над створенням фільму про Соляний шлях та промовідео. Паралельно триває робота з написання монографії про історичний Соляний шлях на Закарпатті. Та найважливіше – буде розроблена проєктно-кошторисна документація для Королевського, Квасівського і Виноградівського замків. Це дасть можливість передати їх на баланс селищних рад і забезпечити їм належний догляд по завершенню проєкту.

Ксенія Шокіна спеціально для Uzhgorod.net.ua

фото авторки та АРР "Закарпаття"

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі