Відійшла у вічність заслужений професор УжНУ Оксана Ганич

Народилася О.М.Ганич 16 квітня 1932 року в с. Вишні Ремети Берегівського району в родині вчителів. Батько Микола Миколайович Мандзюк був послом Сойму Карпатської України, а мати – Ганна Іванівна Мандзюк, керувала соціальною опікою в Карпатській Україні.

У 1949 році, по закінченні Ужгородської середньої школи №2 з золотою медаллю, без іспитів вступила на медичний факультет Ужгородського державного університету. Здобувши лікарський фах працювала за направленням головним лікарем Синевирської дільничної лікарні (1955-1957), згодом районним терапевтом і завідуючою терапевтичним відділенням Міжгірської центральної районної лікарні. З 1960 року - на кафедрі терапії Ужгородського національного університету. Пройшла шлях від асистента до доцента і професора. Кандидатську дисертацію захистила в 1964 р., докторську – по передракових станах шлунку – в 1971 р. Перша жінка на Закарпатті, яка стала доктором наук.

Упродовж 16 років завідувала кафедрою пропедевтики внутрішніх хвороб медичного факультету УжДУ (1981-1997), працювала директором організованого за її ініціативою єдиного в Україні НДІ фітотерапії та професоркою кафедри. Вона - засновник відомої в Україні та за її межами школи гастроентерологів, керувала лікувальною роботою клініки Закарпатсько гастроентерологічного диспансеру, була постійним консультантом санаторно-курортної служби Закарпаття. Їй належить розробка концепції з оздоровлення потерпілих від аварії на Чорнобильській АЕС яка базується на використанні фітопрепаратів та фітопродуктів імунокорегуючої, онкопротекторної та антисклеротичної дії.

Перші кроки в науці почала робити ще на третьому курсі університету під впливом професорів Василя Слишка та Олександра Фединця. А справжня наукова діяльність розпочалася після повернення до університету уже в ролі асистента 1960 року. Працюючи тут, достроково захистила кандидатську дисертацію на тему «Практичне значення визначення уропепсину в умовах клініки і санаторію». А менш ніж через десять років захистила в Ризі докторську дисертацію, вперше в медичній практиці колишнього Радянського Союзу провівши електронну мікроскопію зрізів слизової оболонки шлунку, що тоді можна було здійснити лише за межами СРСР (її здійснювала в Празі), і обстежила тисячі хворих з хронічним гастритом. З науковими доповідями виступала перед вченими України, Росії, Грузії, Чехії, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Канади, підготувала 5 докторів та 12 кандидатів наук.

Упродовж усього життя Оксана Ганич проводила активну громадську і патріотичну роботу. З 1991 року очолювала обласну організацію Союзу українок, обралася Почесним членом Союзу українок, редагувала науково-популярний журнал «Родина», входила до складу координаційної ради Закарпатської обласної державної адміністрації з питань жінок, сім’ї та молоді, правління Асоціації терапевтів та гастроентерологів України, була голова Закарпатської обласної секції гастроентерологів, налагодила тісні контакти з організаціями Союзу українок США, Канади, Англії та залучила велику гуманітарну допомогу для потерпілого від паводків (1998, 2001) населення Закарпаття.

Понад двадцять років поспіль Оксана Ганич працювала художнім керівником та головним диригентом хорової студентської капели УжНУ та медичного факультету, написала музику до численних народних пісень, коломийок. Нагороджена орденом Княгині Ольги (2000), відзнакою «За гуманізм» Союзу Чорнобиль України, медалями «За трудову доблесть» та «Ветеран праці» та численними грамотами.

Своєю багатолітньою натхненною дослідницькою, викладацькою та лікарською працею, винахідництвом і новаторством відома  в Україні й далеко за її межами заслужений професор УжНУ Оксана Ганич золотими літерами вписала своє ім’я в історію рідного вишу. Пам'ять про неї збережеться у серцях усіх, хто знав, працював і творив разом з нею.

Ректорат УжНУ

Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі