Кожен закарпатець на дільниці отримає чотири бюлетені: які ще нововведення чекатимуть на нас під час виборів

Кожен закарпатець на дільниці отримає чотири бюлетені: які ще нововведення чекатимуть на нас під час виборів

 

Уже 25 жовтня Україна іде на чергові вибори, цього разу – місцеві. Цьогоріч є певні нововведення до виборчого законодавства, тож за кого голосуватимемо, скільки виборчих бюлетенів отримаємо на дільницях, які можуть бути види активностей потенційних учасників майбутніх перегонів – про це розповів координатор спостереження громадянської мережі «ОПОРА» в Закарпатській області Ярослав Гулан.

Пане Ярославе, які нововведення чекають нас на цих виборах і як вони вплинуть на виборців?

– Вітаю. Нас чекають, по-перше, абсолютно нові виборчі правила, по-друге, новий територіально-адміністративний устрій. Вже немає такого поняття, як міста обласного значення. Якщо раніше Ужгород, Берегово, Чоп тощо не голосували за районну раду, то тепер вони також є частиною району, отже, будуть обирати районну раду. Таким чином кожен закарпатець отримає чотири бюлетені: перший – з кандидатами на голову громади, другий – з кандидатами  у депутати міської, сільської чи селищної ради, третій – з кандидатами у депутати районної ради і четвертий – з кандидатами у депутати обласної ради. Так, будуть чотири бюлетені, не лякайтеся, що там будуть зайві. Є три ради і один голова – їх будемо обирати.

Якщо говоримо про відсоток за гендером, то це вплинуло на списки чи ще зарано про це говорити?

– Трохи зарано про це говорити, тому що списки будуть формуватися після 15 вересня, коли стартує процес висунення кандидатів. Але списки мають бути складені в порядку черговості: чоловік, жінка, чоловік, жінка. Будемо сподіватися, що майбутні учасники виборчого процесу дотримаються цього революційного нововведення в українському законодавстві.

– Якщо говорити про з’їзди партій, то скільки вони мають часу для висунення та реєстрації своїх кандидатів?

– Публічні з’їзди партій можуть проводитися з 15 вересня. Місцевий осередок партії має анонсувати свій з’їзд у ЗМІ або на своєму офіційному сайті та повідомити районну виборчу комісію. Ці з’їзди мають бути відкритими не лише для членів партії, а й для журналістів та офіційних спостерігачів. Після проведення з’їзду команда може йти у виборчу комісію і подавати документи на реєстрацію. Не пізніше, ніж на наступний день після отримання документів, комісія має прийняти рішення про реєстрацію чи нереєстрацію кандидатів. З 15-го до 24 вересня буде час для проведення з’їздів, а потім ще комісії матимуть кілька днів, щоб дореєструвати кандидатів.

Зараз багато чуток ходить про те, що буде безпосереднє керування з Києва, тобто, що взяти участь у виборах зможуть лише крупні партії. Чи може нині справді взяти участь у виборах маленька локальна партія, створена у громаді?

– Насправді партій є більше 300 зараз. Кожна партія, яка хотіла брати участь на місцевих виборах, мала це вирішити на своєму з’їзді і повідомити про це ЦКВ. Ті партії, які вже це зробили, можуть йти далі, на місцеву ланку. Так, на Закарпатті є три партії, які мають більше регіональну спрямованість, вони тут представлені в радах, але це ніяк не обмежує їхнього права брати участь у виборах.

Не можемо не згадати і про ЦВК, виборчі комісії на місцях. На якому етапі зараз формування цих територіальних виборчих комісій і чи є якісь нововведення в їхній роботі?

– Виборчі комісії були сформовані ще до офіційного старту виборчого процесу. ЦВК створила у серпні обласну, міські й районні виборчі комісії. У свою чергу районні виборчі комісії утворили сільські та селищні виборчі комісії. Відповідно станом на початок вересня всі комісії є. У перший день виборчого процесу, 5 вересня, комісії повинні були поділити території на округи. Це зроблено. Закарпаття має 6 виборчих округів, якщо говорити про вибори до обласної ради. Кожна нижча комісія так само поділила свою територію на округи.

Чи буде зараз принцип мажоритарного висування в обласну раду?

– Ні, обласна рада – це орган, у виборчий список якого включені всі закарпатці, тому тут не може бути мови про «мажоритарку», застосовується пропорційна система. Тобто кожна партія у 6-ох округах повинна виставити своїх кандидатів. І райони повинні обирати кандидатів, яких вони вважають кращими. За цією системою є гіпотетична можливість, що район, попри те, що кожен район є округом, може залишитися без своїх представників. Наприклад, якщо кандидати, скажімо, з Рахова (тому що Рахів – це найменший район за кількістю виборців) не наберуть виборчу квоту, а самі вони будуть у списку партій не на перших місцях, а на останніх, є гіпотетична можливість того, що цей район не буде представлений в обласній раді. Тому, якщо виборці хочуть, щоб від їхнього саме регіону, від їхнього округу, були депутати в обласній раді, вони мають голосувати за ту партію, в якій представлений кандидат від їхнього регіону.

Давайте ще повернемося до виборчих округів і розкажемо про зміни щодо них детальніше.

– Щодо виборчих округів, то, як я вже зазначав, область поділена наразі на 6 округів. Якщо говорити про Ужгород, то місто поділене на виборах до міської ради на 5 округів. Якщо говорити про Ужгородську районну раду, то Ужгород поділений на 3 виборчих округи, а решта району має ще 3 виборчих округи.

Якою була мета такого поділу?

– Мета цього поділу, як і всього нового закону про вибори – прив’язати виборця у великих громадах (більше 10 тисяч) голосувати не тільки за окремих кандидатів, а і за партію. Як воно буде на практиці – побачимо. Але треба голосувати в першу чергу за партію. До речі, це право кожного виборця: він може проголосувати конкретно за партію, але не підтримати жодного кандидата від цієї партії. Тут мушу пояснити, що є загальний список, наприклад, Закарпатська обласна рада має 64 депутатських місця і партія формує загальний список кандидатів на ці місця, а далі рівномірно «розкидує» цих кандидатів по шістьох закарпатських округах (один і той же кандидат не може бути одночасно у двох округах). Потім люди за них голосують і, якщо депутат долає виборчу квоту (вона буде встановлена за результатами того, яка кількість виборців прийде на вибори), то він стає у списку вищим. Якщо депутат не набирає голосів на виборчу квоту, а партія долає п’ятивідсотковий бар’єр, то депутати зайдуть у раду в тому порядку, який був затверджений у списку.

Як нововведення вплинули на виборчі посади голів громад?

– Наприклад, тепер проводити два тури голосування можна буде не лише в Ужгороді, а і в Мукачеві (раніше два тури дозволяли в містах із кількістю виборців більше 90 тисяч осіб, тепер цю кількість зменшили до 75 тисяч виборців). Якщо в цих містах кандидат на посаду міського голови не набере більшості голосів виборців (тобто 50% +1), тоді там буде оголошений другий тур між кандидатами, які зайняли перше та друге місця. Другий тур голосування має відбутися у листопаді.

Виборчі перегони вже стартували. Які активності нині можуть проводити партії та кандидати?

– Ну, агітація де-факто почалася ще у серпні – ми всі бачили і білборди, і друковану продукцію кандидатів. З моральної точки зору це є порушенням стандартів, перш за все, стандартів вільної конкуренції. Бо кандидат, який дотримується закону, повинен дочекатися, коли його зареєструють, відкрити виборчий фонд, а вже потім вивішувати чи розповсюджувати свою агітаційну продукцію, витрачаючи на це кошти з виборчого фонду. Якщо цього немає, то ми можемо говорити про відхилення від стандартів. Хоча з точки зору закону,  це не є порушенням. Щодо партій, то там трішки інакше, бо партії (особливо парламентські) мають право себе рекламувати, вони навіть мають на це гроші. Тут єдине, що партія має чітко відмежувати фінансування на звичайну рекламу та передвиборчу, і звітувати про неї в НАЗК.

Якщо згадати попередню кампанію, які основні порушення були зафіксовані тоді? І чи очікувати чогось подібного тепер?

– Ну, якщо говорити про зовнішню агітацію, то нині ми фіксуємо покращення ситуації, бо партії до реєстрації вже хоча би не подають своєї прямої назви, а використовують завуальовану рекламу. Друге – так звана благодійність. Ми вже фіксуємо активності проявів такої «благодійності». Нею, звісно, не гріх займатися, але питання: для чого? Якщо людина просто займається благодійністю, то це одне, а якщо вона знає, що йде в раду, і таким чином хоче привернути увагу виборця, то це вже є порушенням стандартів. Одна з новацій закону передбачає кримінальну відповідальність за роздавання будь-чого (незалежно від того, скільки це буде коштувати) під час агітації, тому що це буде сприйматися, як підкуп виборця. Ця норма закладена в кримінальному кодексі і якщо такі порушення будуть, то на них, звичайно, треба буде реагувати, викликати поліцію. Бо кандидати мають переконувати своїми ідеями, своїм баченням розвитку громад, а не розсіювати гречку.

Що змінилося за новим законом в рамках співпраці кандидатів зі ЗМІ?

– Тепер телевізійна реклама має враховувати і права людей з інвалідністю, реклама має містити титрування. Щодо друкованих ЗМІ, то в газетах політична реклама повинна бути промаркованою, а сплатити за неї кандидат чи партія повинні з виборчого фонду. У випадку відхилень є компетентні органи, до яких можна буде скаржитися.

А чи є якісь норми для комунікації з виборцями через соціальні мережі?

– На жаль, законодавець щодо соціальних мереж нічого не передбачив. Однак, до прикладу, «Фейсбук» повідомляє про те, хто оплатив рекламу, тож потім можна буде порівняти це зі звітом про використання коштів із виборчих фондів.

Чи готова вже «ОПОРА» до участі у виборах в якості спостерігачів?

– Юридично спостерігачів ще немає, тому ми поки моніторимо збоку. Але уже готуємося для реєстрації в комісіях як спостерігачів. Відповідно наразі є всі законодавчі можливості бути на дільниці підчас виборчого процесу і говорити про порушення тоді, коли ми їх бачимо.

Одна з новацій цих виборів передбачає також можливість проголосувати за місцем фактичного проживання, а не за місцем реєстрації.

– Можливість проголосувати за місцем фактичного проживання є справді однією з революційних змін виборчого законодавства. Для цього навіть не треба підтверджуючих документів, тож ми закликали тих, хто живе у громаді і хотіли проголосувати, скористатися цією можливістю. Інший аспект, що може бути зловживання, тому ми також закликаємо перевірити, чи немає на вашій виборчій адресі зовсім невідомих вам людей, а якщо такі є, звернутися до поліції. Це може бути ще один спосіб підкупу виборців.

Якщо коротко підсумувати нашу бесіду, скажіть, чи варто йти на ці вибори і що потрібно пам’ятати?

– На вибори у будь-якому випадку варто йти, бо це той момент, коли виборець передає відповідальність владі. Наш виборець вже починає розуміти, що багато є влади на місцях, що після процесів децентралізації є питання, які не центральна влада вирішує, а ваш мер, ваші депутати. Депутатам бажаю чесно доводити свої переваги, інструктувати членів комісії, тому що багато минулого разу було некомпетентних осіб у комісіях. І головне – мати всім спільне бажання встановити чесний результат. Не потрібний результат, а саме чесний результат.

Про Захід

 

10 вересня 2020р.
Çàãðóçêà...

До теми

Коментарі:

    До цієї новини немає коментарів