Як на Закарпатті допомагають соціалізуватися ромським дітям?
Руслан Жиленко, директор Карпатського фонду, нагадав, що фонд працює у західних областях України (Закарпатській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській ) протягом 26-ти років.
«Один з напрямків нашої діяльності - підтримка проєктів, які надають важливі соціальні послуги для вразливих верств населення. Протягом усієї діяльності ми підтримали програми на загальну суму кілька мільйонів євро. Зараз розпочали новий проєкт, вдалося залучити кошти для підтримки організацій, які працюють у сфері раннього розвитку та соціалізації ромських дітей».
Бюджет проєкту складає 100 тис.євро, розподілений між 5-ма організаціями, які працюють з новонародженими, лікарями первинної ланки, освітянами. Також проект передбачає вивчення та адаптацію кращих практик сусідніх держав. Передбачалися також поїздки для отримання досвіду, проте карантинні обмеження дещо змінили плани.
Андрій Вишняк, голова правління БФ Центр громадських ініціатив розповів, що організація бере участь у проєкті, оскільки адаптація- це також частина розвикту громадянського суспільства.
"У своєму проекті передбачаємо активізувати роботу лікарів сімейної медицини, працівників інклюзивного центру, аби з їхньою допомогою зайти в громади, які знаходять в Перечині і провести інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьків. На сьогодні чимало проблем виникають і через те, що батьки не виконують своєї частини роботи як батьки, - каже Андрій Вишняк. – Плануємо налагодити більш тіснішу співпрацю між представниками ромських організацій і представниками релігійних організацій, які працюють на сьогодні. Створити школу молодої мами і спробувати зробити зустрічі представників ромської та неромської молоді".
Із середини вересня розпочали заняття з дітьми та мамами на базі ЗОШ №14. Руслана Пазуханич, ГО “Рука допомоги”, що працює на базі ужгородської ЗОШ №14, каже, що заняття проводяться на базі школи щосуботи, а у четвер викладачі виїжджають у район компактного проживання ромів на вул.Пирогова. Беруть участь у заняттях також татусі, старші діти з родин. Наше завдання- донести до молодших учнів, що навчання - це важливо.
Цей проект цікавий для нашої школи, бо це своєрідне продовження нашого попереднього досвіду втілення якісної освіти. На жаль, ромські діти, які приходять у перший клас, мають набагато більші проблеми, ніж інші діти. -- коментує Наталія Макара, директорка Багатопрофільного ліцею “Інтелект” – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11. - Окрім того в родинах спілкуються іншими крім української мовами: угорською, ромською. Також є психологічні бар’єри влиття у колектив. Наша школа брала участь у міжнародному проекті, який був повзаний із соціалізацією ромських дітей. У нас працював ромський асистент, своєрідний комунікатор, він помагав учителю у позаурочний час у залученні дітей до совіти. Освіта потрібна і дитина повинна ходити в школу. Ми побачили, що є результат і хороший результат. І ми за допомогою проекту, хочемо продовжити цей досвід».
Елеонора Кулчар, керівниця БФ Благо каже:
«Цей проект дуже потрібний для розвитку ромських дітей віком від 2 до 5 років разом з батьками. Адже батьки вчаться разом з дітьми. Необхідно також окремо дати зрозуміти їхню батьківську відповідальність у вихованні дитини, щоб вони звертали увагу на всі необхідні умови: гігієну, культуру, все, що їм треба в житті для їхніх дітей. Ми бачимо результат від нашої роботи. Діти після таких занять приходять краще адаптованими у школи».
Запровадження карантину ще більш ускладнює навчання для ромських дітей. Не у всіх родинах є достатньо гаджетів на всіх дітей для дистанційної освіти. Буває, що це один телефон на всіх. За допомогою проєкту намагатимуться вирішити і цю проблему. Триватиме проєкт упродовж року. У разі успішних результатів його продовжать.
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- «Я воюю за своїх рідних…». Історія Йордани - військової 128-ї бригади
- Бачив цілі села, де людей майже не лишилося: історія військового Гоги, що був на передовій, а зараз служить в ТЦК
- Найтяжче – втрата побратима: історія військового Ніксона
- «У мене стара машина, 1968 року випуску. Але я завантажую в неї 20 – 30 снарядів і вперед – на бойові позиції!..» Історії з фронту від 128 бригади
- У полоні жорстоко карали за українську мову: історія захисника 128-ї бригади Василя Даниловича
- Стоянка первісних людей в закарпатському Королеві виявилася найстарішим людським поселенням Європи – 1,4 млн років
- Назавжди в строю. Олександр Пристая, сержант "Балу"
- Артур Молнар, позивний «Арчі»: Герой, який віддав життя за Україну
- «Із трьох пострілів своєї гармати ми знищили ворожий «Ураган» на ходу…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Сержанти Національної гвардії відпрацьовують техніку ведення бою
- Майор "Дрон". Квітучий сад ужгородця Сергія Кузнєва
- «Снаряд від ворожої БМП ліг якраз у те місце, де я збирався лягти, – мене врятували якісь 2-3 секунди…». Історії з фронту від 128 бригади
- «Я воюю за тих хлопців, що колись були поруч і загинули. І за тих, котрі зараз поруч…» –Скрудж, пілот БПЛА 128 ОГШБр
- «Під час штурмів розумієш, що або ти, або тебе. Ну, я молодший, спритніший, то перший встигав…». Історії з фронту 128-ї бригади
- Анатолій «WarWar» Тегза. Він брав участь у 100 % операцій і не знав слова «неможливо»
До цієї новини немає коментарів