Відійшов у вічність професор УжНУ, заслужений економіст України Михайло Лендєл

Михайло Лендєл народився 22 жовтня 1942 року в селі Ракошино в селянський родині. Закінчив Мукачівський сільськогосподарський технікум (тепер коледж) (1963) та Львівський сільськогосподарський інститут (тепер аграрний університет) (1970).
Трудову діяльність розпочав після закінчення технікуму на посаді ветеринарного фельдшера в колгоспі рідного села. З 1964 року – на комсомольській роботі. Після здобуття вищої освіти був обраний головою колгоспу села Малі Геївці (Ужгородський район), пізніше (у 1977 році) – перший заступник голови колгоспу села Тарнівці, згодом – заступник голови Ужгородського агропромислового об’єднання, а у 1984 році – директор науково-дослідного радгоспу села Ратівці цього ж району. Перебуваючи на згаданих посадах Михайло Андрійович велику увагу приділяв господарській діяльності. Так, у селі Великі Геївці (також входило до складу колгоспу) на кошти господарства було побудовано сучасний цегельний завод потужністю 1 млн. цегли в рік. У 1974 році за ініціативи голови колгоспу було газифіковано села Малі і Великі Геївці. Перебудовано виробничі об’єкти господарства. А ще зросла оплата праці колгоспників.
У 1981 році Михайло Лендєл захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук. Через тринадцять років став доктором економічних наук. У 1997 році йому присвоєно вчене звання професора по кафедрі економіки, менеджменту і маркетингу.
З 1986 року Михайло Андрійович перейшов на наукову роботу. Він був старшим науковим співробітником відділу регіональних проблем комплексного соціально-економічного розвитку Закарпатської області Львівського відділення Інституту економіки АН України, провідним науковим співробітником Інституту регіональних досліджень НАН України (1991 – 1996), заступником директора з наукової роботи Закарпатського регіонального центру соціально-економічних і гуманітарних досліджень НАН України (1996 – 2001). Досліджував економічні процеси в агропромисловому секторі регіону, питання економічного та соціального розвитку Закарпаття, проблеми зовнішньоекономічної діяльності, транскордонного співробітництва та інтеграції економіки регіону в європейські економічні структури тощо. Був автором біля 180 наукових публікацій, в тому числі 21 монографій (8 – одноосібних).
Крім того, з 1983 року почав викладати на економічному факультеті Ужгородського університету. Був деканом факультету міжнародних відносин, завідувачем кафедри міжнародних економічних відносин. А ще завідувачем кафедри маркетингу Мукачівського університету.Останнім часом трудився професором кафедри менеджменту туристичного та готельно-ресторанного бізнесу Ужгородського торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету.Вчив студентів вчитися. Дбав про підготовку науково-педагогічних кадрів: серед його вихованців 14 кандидатів і 2 доктори економічних наук.
Розвиток краю також був у центра уваги дослідника. Михайло Лендєл був учасником розробки концепції соціально-економічного розвитку Закарпатської області (1991), проекту вільної економічної зони в Закарпатті (1994), концепції сталого розвитку Закарпаття (2002), проекту функціонування і розбудови спеціальної економічної зони «Закарпаття» (2002) тощо. Тобто, він робив усе для того, щоб область рухалася вперед.
Михайло Андрійович був люблячим чоловіком, ніжним татком, лагідним дідусем. Разом з дружиною Кларою Іванівною вони виростили і виховали двох чудових доньок – Лесю і Нелю. Вони стали докторами наук, професорами. Їх чоловіки теж не відстають від дружин. Троє внуків стали кандидатами економічних наук. І дідусь з небес буде спостерігати над продовженням цієї славної династії.
За багатолітню і добросовісну працю Михайло Андрійович неодноразово відзначався. Його було обрано членом Всеукраїнського конгресу економістів-аграрників та зовнішньої колегії професорів Академії наук Угорщини. Нагороджено медаллю «За трудову доблесть», медаллю «80 років Національної академії наук України», а також нагрудним знаком «За розвиток регіону», численними грамотами Закарпатської обласної ради та облдержадміністрації. Але найбільшою нагородою були слова вдячності багатьох закарпатців, яким він зробив чимало доброго.
Професор Михайло Андрійович Лендєл скінчив свій земний шлях. Любляча родина у глибокому траурі. Ми висловлюємо щире співчуття дружині, донькам і зятям, улюбленим внукам. Сумуємо разом з вами. Нехай рідна закарпатська земля буде легким пером для відомого господарника, вченого, педагога, організатора навчально-виховного процесу у виші, просто непересічну Людину. Вічна йому пам’ять.
Ректорат, профспілкова організація та колектив Ужгородського національного університету
До теми
- У лікарнях Ужгорода та області — дефіцит донорської крові
- Закарпаття: менше випадків туберкульозу, але тривожна динаміка з гепатитом В
- Пейзаж в об’єктиві тепловізора від військового Владислава Товтина можна придбати на благодійному аукціоні
- У Карпатах пильнує не лише прикордонна служба
- Діти з Маріуполя, що знайшли дім в Ужгороді, стали національними символами надії
- Ветеранський простір «Вдома»: підтримка для тих, хто пройшов війну
- Український природний рекорд! На Закарпатті зафіксували найвищу в Європі дуґласію тисолисту
- Програма активностей на літо в межах проєкту «Зелені скарби Карпат» від ГО «Щасливі діти»
- Працівники Ужанського нацпарку облаштували готелі для бджіл
- Під час виходу з «Азовсталі» потрапив у полон: на Закарпатті зустріли воїна, якого звільнили під час великого обміну полоненими
- Свято Міри в Лазещині і шлях до відродження вівчарства: репортаж з полонин
- Родини ветеранів українсько-російської війни беруть участь у проєкті відновлення ментального здоров’я на Закарпатті
- «Бограч-index» – травень 2025: за місяць продукти подешевшали на 2%
- На Закарпатті зросла захворюваність на ГРВІ
- На Закарпатті проживає 24 621 багатодітна сім’я й 59 жінок області мають звання «Мати-героїня»
- Шахрайські схеми з рідними полонених і зниклих безвісти
- «Но, раз дякуву, з мене кавіль»: 100+ колоритних фраз, які ви почуєте тільки на Закарпатті
- Весна в Ужгороді змінює фарби — сакури вже відцвіли, але краса не зникає
- У Кам’яниці висадили «Дерева пам’яті» на честь українських героїв
- Де знайти гліцинії в Ужгороді?
До цієї новини немає коментарів