Про замки Закарпаття за прилавком книгарні розповіли науковці-історики УжНУ

Монографія складається з чотирьох розділів:

• Замкове будівництво в Угорському королівстві;
• Історія дослідження замків Закарпаття;
• Замки долини Боржави;
• Замки верхів’я Тиси.

Працювали над монографією спільно: вели роботу з історичними документами, проводили археологічні розкопки і досліджували знахідки, відтак формували публікації й добирали фото.

Володимир Мойжес

Співавтор монографії, директор Археологічного музею ім. Е.А.Балагурі Володимир Мойжес каже: «Матеріал, який представлений у монографії, ми напрацьовували з 2007 року. Тоді розпочала працювати експедиція Ужгородського національного університету, яка цілеспрямовано досліджувала середньовічні фортифікації нашого краю. Досі вони були білою плямою. Всюди є таблички, що це історичні пам’ятки, але достовірної інформації про них обмаль. Ми бачили, що багато деталей в історіографії не збігаються, й тому почали досліджувати археологію замків і городищ Закарпаття. Саму працю сформували на основі досліджень і спільних наукових публікацій за понад десятиліття».

У книзі представлені 7 фортець: у Броньці, Сільці, Квасові, Вишкові, Хусті, Королеві та Виноградові. Ці замки особливі тим, що тут пролягали основні торгові шляхи нинішнього Закарпаття. Володимир Мойжес уточнює: «Ми розповідаємо і історію цих фортифікацій і говоримо про їхню роль у Соляному шляху».

Ігор Прохненко

За 13 років УжНУ виконав чимало розкопок  – у рамках студентської археологічної практики. Керівник експедицій, доцент кафедри археології, етнології та культурології ФІМВ Ігор Прохненко розповідає: «Із 2007 року на території Закарпаття УжНУ встиг зробити розкопки майже всіх замків краю. Не проводили тільки в Мукачівському. За цей час знайшли неймовірну кількість унікального археологічного матеріалу. Є зразки, подібних до яких на території України не знаходили. Замки Закарпаття унікальні, бо ми представляємо північно-східну окраїну колишнього Угорського королівства. В Україні такого більше немає. І це показує нашу полікультурність. Унікальність нашої археології зумовлена особливістю розташування».

Зі слів Ігоря Прохненка, у рамках експедицій знаходили чимало імпортної кераміки і кахлів з оригінальними сюжетами, монети різних держав (у тому числі й фальшиві), товарні пломби, зброю. «Одна з найцікавіших знахідок – це єзуїтський медальйон на Королевському замку, жетони для рахівниць із Нюрнберга. Ці знахідки змінюють наше уявлення про закарпатське середньовіччя», – додає археолог.

До роботи над монографією підійшли різнобічно. Поки частина команди займалася археологією, Марія Жиленко досліджувала й опрацьовувала оригінальні історичні джерела. Таким чином зіставляли знайдені археологічні матеріали із написаним у пам’ятках, щоб відмежувати правду від міфів.

Монографію «Замки Закарпаття: Від Боржави до Тиси» видали в рамках проєкту «Відновлення туристичної привабливості історичного «Соляного шляху», який реалізує АРР «Закарпаття» у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020» за фінансової підтримки Євросоюзу.

Книга доступна в основних бібліотеках Закарпаття, зокрема в ЗОУНБ ім. Ф. Потушняка, книгозбірнях УжНУ та замку. Також невдовзі має з’явитися електронна версія.

Ксенія Шокіна