Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: туристична подорож Каміла Райхла (ФОТО)
Туризм! І в той час цьому напрямку приділяли особливу увагу ЗМІ, публікуючи яскраві, колоритні, часом вражаючі світлини, задля заохочення туристів пуститися в мандри гірськими стежинами, непрохідними лісами, відвідуючи туристичні притулки, чи ночувати просто в колибах пастухів. Карпатська екзотика краю «лісів і тварин» й простого населення вабила як туристів, що мріяли сходити вздовж і впоперек цей регіон, так і тих, хто приїжджав за враженнями своїм автомобілем!
Побачити, який маршрут обирав, і що саме на своєму шляху міг зустріти й відвідати турист, який приїхав у Підкарпатську Русь автівкою, можна завдяки світлинам Каміла Райхла, який зі своєю дружиною та друзями відвідав Закарпаття у 1938-му році.
Каміл Райхл (1895 – 1971), під час Першої світової війни. home.tiscali.cz
Каміл Райхл був чеським військовим, офіцером, який брав участь у Першій світовій війні. Збереглися його записи зі щоденника, де він описує свій шлях і ті події, які йому довелося пережити впродовж війни. Практично в передостанній рік існування Підкарпатської Русі він автомобілем об’їхав туристичний регіон, зберігши для нас фотографії зі свого маршруту.
Каміл Райхл у 1933 році. home.tiscali.cz
Каміл розташував фотографії в альбомі хронологічно: Ужгород – Ужок – Скотарське – Синевир – Рахів – Ясіня.
На фото Каміл Райхл сидить за столом по центру. Зупинка під час подорожі на Підкарпатській Русі
Синагога в Ужгороді
Церква в Ужгороді
Ромський район в Ужгороді
Ромська школа в Ужгороді
Пікнік під час подорожі
Туристичний притулок на Ужоцькому перевалі
Розсипалова хата (туристичний притулок), зруйнована в 1945 році
Біля пам’ятного хреста на Ужоцькому перевалі
Біля польського кордону
Дорогою до Синевирського озера (Міжгір’я)
Ймовірно, фото зроблено на Чорній ріці в Синевирській Поляні
Туристичний притулок біля Синевирського озера
Церква в Підкарпатській Русі
В низинах Підкарпатської Русі
Рахів
Рахівські горяни
Рахів. Бокори
Рахів. Бокораші на Тисі
Капличка у Рахові
Капличка поблизу Рахова
Дамба біля Рахова
Туристичний притулок біля Говерли
Ясіня
Ясіня
Ясіня
Хати в Підкарпатській Русі
У Підкарпатській Русі
Церква в Підкарпатській Русі
Хати в Підкарпатській Русі
Церква в Ясінях
Горяни в Ясінях
Приблизно уявити, як туристів у Чехословаччині мотивували відвідати Підкарпатську Русь, чи то пак теперішнє Закарпаття, можна, прочитавши цей допис із журналу «Letem svеtem» від 23 липня 1935 року: «...Підкарпатська Русь за розміром дорівнює чверті Богемії. Її дві третини – гірські, й більше половини вкрито лісами, навіть пралісами. Посеред лісів є гірські галявини, полонини, зелені від пишної трави, де з весни до осені живуть цілі стада корів, коней та овець. На полонинах розсипані колиби, а стайні та молочарні розкидані по низинах. Тут турист може легко знайти собі притулок чи житло. З гір стікають численні потоки. У багатьох місцях вони загороджені, й таким чином утворюються кляузи (дамби). Ця земля проста, але дуже гостинна, запрошує вас у гості. Вона бідна, але нескінченно красива. Навіть у віддалених місцях, у лісах, у горах, мандрівники можуть навідатись в колиби пастухів, хатини доглядачів за кляузами, мисливців та притулки для туристів, кількість яких щоразу зростає. Не вагайтеся їхати в цей край, адже своїм візитом ви також сприяєте його економічному зміцненню. Ваші витрати будуть невеликими, навпаки, набагато меншими, ніж деінде».
І, на щастя, мало хто міг встояти перед будь-якими незручностями, а пускався в мандри, шукаючи на Закарпатті екзотичні й екстремальні пригоди.
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
Джерело фото: zakarpati.cz
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
-->
До теми
- «Зараз у нас є шанс зберегти країну й вибороти право на вільне життя. Бо якщо програємо, більше шансів не буде…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- «Війна – це важка й страшна робота, але тут кожен проявляє свою сутність, бачить, ким він є насправді…» Історії з фронту від 128-ї бригади
- Відомий закарпатець, народний артист України Іван Попович сьогодні відзначає 75-ліття
- «На бойових позиціях головне – не панікувати. Чим холоднокровніше поводишся, тим більше шансів уціліти…»
- «Після контузії мене хотіли госпіталізувати на тиждень, але я відпросився: «У мене поважна причина – одруження!»
- Галина Кенез: «Всі ми хочемо жити у вільній незалежній Україні. А для того, щоби в ній жити, за неї треба боротися»
- Нацгвардійці на Закарпатті відпрацювали пошук і затримку диверсантів
- «На бойовій позиції під постійними обстрілами ми думали про одне – як виконати завдання і вціліти…»
- "Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині 128-ї бригади, у якої Росія вбила всю сім'ю
- «Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…»
- «Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
- «Якби я не хотів жити в цій країні, не пішов би воювати за неї…». Історії з фронту від захисників зі 128-ї бригади
- «Впродовж однієї години ми знищили зі «Стугни» ворожий танк і БМП-3»: історії з фронту від 128-ї бригади
- «Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» Історія Валерія, бійця 128-ї бригади
- "Ми обов’язково переможемо – у нас є дух свободи". Історія су-шефа, який став штурмовиком, а зараз служить у ТЦК на Закарпатті
- «Звичайно, тут важко – і психологічно, і фізично. Але я розумію, що треба виконувати свою роботу…» Історія бійця 128-ї бригади Андрія "Челентано"
- Молодший сержант Юлій «Історик» захищав Україну у 2014-2015 роках, без вагань став на захист і в лютому 2022-го
- 21-річний воїн 128-ї бригади Роман з Ужгорода: "Коли після війни повернуся в цивільне суспільство, хочу про все забути. Хоча не забуду…"
- Олександр «Юрист»: «У мене хороших друзів більше нема… Фото є, а друзів нема». Історія військового з ТЦК
- Закарпатський нацгвардієць - про оборону Харкова у перші дні війни, бої з вагнерівцями під Бахмутом і знешкодження російських диверсантів
До цієї новини немає коментарів