Давнє Закарпаття в об’єктивах іноземних фотографів: туристична подорож Каміла Райхла (ФОТО)

Туризм! І в той час цьому напрямку приділяли особливу увагу ЗМІ, публікуючи яскраві, колоритні, часом вражаючі світлини, задля заохочення туристів пуститися в мандри гірськими стежинами, непрохідними лісами, відвідуючи туристичні притулки, чи ночувати просто в колибах пастухів. Карпатська екзотика краю «лісів і тварин» й простого населення вабила як туристів, що мріяли сходити вздовж і впоперек цей регіон, так і тих, хто приїжджав за враженнями своїм автомобілем!
Побачити, який маршрут обирав, і що саме на своєму шляху міг зустріти й відвідати турист, який приїхав у Підкарпатську Русь автівкою, можна завдяки світлинам Каміла Райхла, який зі своєю дружиною та друзями відвідав Закарпаття у 1938-му році.
Каміл Райхл (1895 – 1971), під час Першої світової війни. home.tiscali.cz
Каміл Райхл був чеським військовим, офіцером, який брав участь у Першій світовій війні. Збереглися його записи зі щоденника, де він описує свій шлях і ті події, які йому довелося пережити впродовж війни. Практично в передостанній рік існування Підкарпатської Русі він автомобілем об’їхав туристичний регіон, зберігши для нас фотографії зі свого маршруту.
Каміл Райхл у 1933 році. home.tiscali.cz
Каміл розташував фотографії в альбомі хронологічно: Ужгород – Ужок – Скотарське – Синевир – Рахів – Ясіня.
На фото Каміл Райхл сидить за столом по центру. Зупинка під час подорожі на Підкарпатській Русі
Синагога в Ужгороді
Церква в Ужгороді
Ромський район в Ужгороді
Ромська школа в Ужгороді
Пікнік під час подорожі
Туристичний притулок на Ужоцькому перевалі
Розсипалова хата (туристичний притулок), зруйнована в 1945 році
Біля пам’ятного хреста на Ужоцькому перевалі
Біля польського кордону
Дорогою до Синевирського озера (Міжгір’я)
Ймовірно, фото зроблено на Чорній ріці в Синевирській Поляні
Туристичний притулок біля Синевирського озера
Церква в Підкарпатській Русі
В низинах Підкарпатської Русі
Рахів
Рахівські горяни
Рахів. Бокори
Рахів. Бокораші на Тисі
Капличка у Рахові
Капличка поблизу Рахова
Дамба біля Рахова
Туристичний притулок біля Говерли
Ясіня
Ясіня
Ясіня
Хати в Підкарпатській Русі
У Підкарпатській Русі
Церква в Підкарпатській Русі
Хати в Підкарпатській Русі
Церква в Ясінях
Горяни в Ясінях
Приблизно уявити, як туристів у Чехословаччині мотивували відвідати Підкарпатську Русь, чи то пак теперішнє Закарпаття, можна, прочитавши цей допис із журналу «Letem svеtem» від 23 липня 1935 року: «...Підкарпатська Русь за розміром дорівнює чверті Богемії. Її дві третини – гірські, й більше половини вкрито лісами, навіть пралісами. Посеред лісів є гірські галявини, полонини, зелені від пишної трави, де з весни до осені живуть цілі стада корів, коней та овець. На полонинах розсипані колиби, а стайні та молочарні розкидані по низинах. Тут турист може легко знайти собі притулок чи житло. З гір стікають численні потоки. У багатьох місцях вони загороджені, й таким чином утворюються кляузи (дамби). Ця земля проста, але дуже гостинна, запрошує вас у гості. Вона бідна, але нескінченно красива. Навіть у віддалених місцях, у лісах, у горах, мандрівники можуть навідатись в колиби пастухів, хатини доглядачів за кляузами, мисливців та притулки для туристів, кількість яких щоразу зростає. Не вагайтеся їхати в цей край, адже своїм візитом ви також сприяєте його економічному зміцненню. Ваші витрати будуть невеликими, навпаки, набагато меншими, ніж деінде».
І, на щастя, мало хто міг встояти перед будь-якими незручностями, а пускався в мандри, шукаючи на Закарпатті екзотичні й екстремальні пригоди.
Михайло Маркович, спеціально для uzhgorod.net.ua
Джерело фото: zakarpati.cz
Читайте наші найцікавіші новини також у Інстаграмі та Телеграмі
До теми
- "Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
- Христина Керита: «Життя у мене видалося складним, але я не нарікаю»
- «Після того, як ми «прокосили» ворожу посадку «Шилкою», наші штурмовики зайшли туди майже без опору…» Історія бійця 128-ї бригади
- Наталя Зотова, репортерка, волонтерка, чиновниця, військова: "Два місяці на стабілізаційному пункті - найпотужніше, що сталося зі мною в житті"
- АТО, “Азов”, 11,5 місяців полону і повернення на службу. Історія бойової медикині, ужгородки Галини Зайцевої
- Реставрував найстаріший орган України: як закарпатець Шандор Шрайнер понад 15 років обслуговує музичні інструменти
- «Смак Ужгорода»: кулінарні картки з рецептами страв, які зможе приготувати кожен
- У Ставного є план. І не один. Як жити під час війни у селі і бачити перспективи
- «Я цілу ніч пробув у окопі з двома росіянами, котрі взяли мене в полон. Але вранці вийшов звідти до своїх, а вони залишилися назавжди…» Історія бійця 128-ї бригади
- "Дивлюсь на них і розумію, що все зробив правильно". Історія закарпатця, який став опікуном для трьох дітей
- «Я виріс тут, знаю всі місця з дитинства, тут живуть мої рідні – це моя земля. Тому мені є за що воювати…» Історія бійця 128-ї бригади Дмитра
- Втрачений Ужгород: про що писали газети сто років тому, у травні 1925-го
- Фільм закарпатця Дмитра Грешка “Дівіа” змагатиметься за Кришталевий глобус
- Розвідник "Азіат". Загиблий Герой із Ужгорода, головний сержант Віктор Кущик нагороджений трьома орденами "За мужність"
- «Я й від ФПВ тікав на швидкості 120 кілометрів, й під скиди потрапляв, і на протитанковій міні підривався… Але далі їжджу й ніколи не панікую!» Історія бійця 128-ї бригади Анатолія
- З пензлем і фотоапаратом, або Верховина в об’єктиві художника Андрія Коцки
- «На позиції мені не потрібен боєць, котрий нічого не боїться, бо він перший загине. І боягуз не потрібен…» Історія бійця 128 бригади Анатолія
- Пекар, який став мінометником. Історія бійця 156-ї окремої механізованої бригади з позивним «Мадяр»
- Заради доньки: історія прикордонника Олександра Товта
- «Я захищаю свою сім’ю, щоб жодна падла не прийшла й не сказала, що мій будинок уже його…» Історія бійця 128-ї бригади Михайла
До цієї новини немає коментарів